Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/20999/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20999/19 Суддя першої інстанції: Костенко Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення перерахунку пенсії по інвалідності з 25 квітня 2019 року відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)\2019; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії, обчисливши з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року у відповідності до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851, а саме із заробітної плати для обчислення пенсії 17523 грн 00 коп. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції здійснив неправильний розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії. Позивач також вважає, що має право на обчислення пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати без застосування будь-яких середніх даних. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що перерахунок пенсії позивача виконано згідно з вимогами чинного законодавства. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року - без змін, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Конституційного Суду України 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначений у Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок). З 01 липня 2019 року набули чинності зміни до п. 91 Порядку, які передбачають, що за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою (формула наводиться). На підставі заяви від 01 липня 2019 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка обчислена з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою, що передбачена п. 91 Порядку. Відповідно до протоколу призначення пенсії, що доданий до позовної заяви, розмір пенсії позивача з 01 липня 2019 року складав 9090 грн 85 коп, з яких 8235 грн 65 коп основний розмір пенсії та 379 грн 60 коп - додаткова пенсія, 625 грн 60 коп - підвищення до пенсії для інвалідів ІІ групи, 50 грн 00 коп - цільова допомога, 655 грн підвищення до пенсії для інвалідів армії. Позивач вважає, що має право на отримання пенсії, яка обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленому законом на 1 січня відповідного року та з урахування ступеня втрати працездатності - 17523 грн 00 коп, розмір якої повинен дорівнювати 12266 грн 10 коп, а не 8235 грн 65 коп. У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом за захистом свого права на отримання пенсії в належному розмірі. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у наведеному в позовній заяві розрахунку пенсії вірно вказано розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2019 року - 4137 грн 00 коп, розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764 грн 40 коп. Проте у позовній заяві помилково вказано розмір середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески - 4482 грн 35 коп, у зв`язку з помилковим застосуванням показника за 2016 рік. Суд першої інстанції зазначив, що 2019 року передує 2018 рік, тому згідно з формулою застосуванню підлягає показник за 2018 рік, який складав 7810 грн 88 коп. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Згідно з п. 91 Порядку розмір пенсії позивача визначається за формулою: Кв П = Зс х Кзс х ------- , де 100% П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Зп (мін) х 5 Кзс = ------------------ , де Зс1 Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. Підставою для звернення до суду з адміністративним позовом фактично став висновок позивача про те, що показник Зс1 повинен дорівнювати 4482 грн 35 коп - середній заробітній платі (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 рік. Водночас ОСОБА_1 не навів обґрунтування свого висновку про те, що середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні має застосовуватись саме за 2016 рік. За визначенням, наведеним у п. 91 Порядку, такий показник належить використовувати за той рік, який передує відповідному року. Визначаючи який рік є відповідним, колегія суддів виходить з того, що за змістом п. 91 Порядку відповідним є той рік, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за який проводиться розрахунок пенсії. Враховуючи, що позивачу здійснено розрахунок пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за 2019 рік, показник «середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року» належить використовувати за 2018 рік. Таким чином доводи адміністративного позову та апеляційної скарги ОСОБА_1 ґрунтуються на помилковому визначенні року, за який належить враховувати показник Зс1. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 11 листопада 2021 року та не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року - без змін. Керуючись ст.ст. 134, 139, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді В.В. Файдюк Є.В. Чаку