Постанова Київський апеляційний суд № 753/359/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2022 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 753/359/21 номер провадження: 22-ц/824/1821/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Мережко М.В., Савченка С.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сича Олександра Юрійовича на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року у складі судді Котвицького В.Л., у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Позняки-8» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Позняки-8» (далі - ОК «ЖБК «Позняки-8») звернувся до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Позовна заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , обслуговування та утримання якого здійснює ОК «ЖБК «Позняки-8» відповідно до акту державного приймання будівлі (споруди). Вказував, що розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) та рішеннями загальних зборів співвласників кооперативу встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структура, тарифи на постачання холодної і гарячої води, водовідведення, опалення тощо. Позивач зазначав, що за період проживання відповідачки у вищевказаній квартирі ОК «ЖБК «Позняки-8», як обслуговуючою організацією, щоденно надавались житлово-комунальні послуги. Відповідачка щомісяця отримувала від позивача рахунки на оплату комунальних послуг, однак платежі ОСОБА_1 здійснювала нерегулярно, внаслідок чого у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року утворилась заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, яка станом на 17 грудня 2020 року становить у розмірі 29 748 грн 33 коп. З урахування наведеного, ОК «ЖБК «Позняки-8» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 29 748 грн 33 коп. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року позов ОК «ЖБК «Позняки-8» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Позняки-8» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у сумі 29 748 грн 33 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Сич О.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОК «ЖБК «Позняки-8» відмовити, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково поклав в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що заборгованість у відповідачки за житлово-комунальні послуги утворилась в період з листопада 2019 року по грудень 2020 року у розмірі 29 748 грн 33 коп., на підтвердження чого позивач надав копію розрахунку заборгованості, а саме, довідку про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01 листопада 2019 по 01 січня 2021 року. Згідно вказаного розрахунку, початком нарахування заборгованості за надані житлово-комунальні послуги вказано листопад 2019 року, яка вже становила 94 004 грн 02 коп., однак доказів її виникнення та її розрахунку позивачем суду не надано. Крім того вказує, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості видно, що відповідачці за листопад 2019 року нараховано до сплати у розмірі 2 010 грн 24 коп., за грудень 2019 року - 3 319 грн 09 коп., за січень 2020 року - 3 409 грн 64 коп., за лютий 2020 року- 2 597 грн 67 коп., за березень 2020 року - 2 909 грн 17 коп., за квітень 2020 року - 2 390 грн 82 коп., за травень 2020 року - 1 286 грн 35 коп., за червень 2020 року - 1 286 грн 35 коп., за липень 2020 року - 1 286 грн 35 коп., за серпень 2020 року - 1 286 грн 35 коп., за вересень 2020 року - 1 070 15 коп., за жовтень 2020 року - 1 026 грн 64 коп., за листопад 2020 року - 914 грн 07 коп. і за грудень 2020 року - 441 грн 94 коп. Тому вважає, що шляхом додавання вказаних вище сум у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року загальний розмір заборгованості відповідачки за житлово-комунальні послуги має становити 25 234 грн 83 коп., а не 29 748 грн 33 коп., як зазначено в позові та стягнуто судом першої інстанції. Вказує, що позивачем не надано достатніх доказів того, що у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року позивач належним чином надавав відповідачці житлово-комунальні послуги, що згідно чинного законодавства та усталеної практики Верховного Суду є обов`язковою обставиною, яка підлягає з`ясуванню під час вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Суд першої інстанції не звернув уваги на надані представником відповідачки документи, а саме: висновок №ED-1727-1-1659.20 будівельно-технічного експертного дослідження, складений 30 грудня 2020 року; акт приймання виконаних робіт М.08/12-2020 від 07 грудня 2020 року та копії листів відповідачки від 29 жовтня 2020 року, від 03 листопада 2020 року, від 11 листопада 2020 року, надісланих на адресу ОК «ЖБК «Позняки-8», з яких вбачається, що у зв`язку з тривалим невиконанням ОК «ЖБК «Позняки-8» своїх обов`язків щодо надання належним чином житлово-комунальних послуг сталась аварія - протікання каналізаційного стояку в зоні відповідальності позивача та відбулось залиття квартири ОСОБА_1 . Тому скаржник вважає, що всупереч висновків суду першої інстанції, вказані обставини підлягають врахуванню саме в межах розгляду даної справи. Представник ОК «ЖБК «Позняки-8» - адвокат Кірсік С.В.подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивач вже звертався до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості, яка виникла у період з липня 2010 року по березень 2019 року в сумі 85 458 грн 47 коп. та рішенням Дарницького районного суду міста Києва у справі №753/715/20 стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за період з 01 листопада 2016 року по 31 березня 2019 року у розмірі 53 013 грн 71 коп., тобто в межах строків позовної давності, і така заборгованість була сплачена відповідачкою 16 жовтня 2020 року. В подальшому здійснено перерахунок і в період з листопада 2019 року по 01 грудня 2020 року заборгованість відповідачки за надані позивачем житлово-комунальні послуги склала 29 748 грн 33 коп. Вказує, що наведений відповідачкою в апеляційній скарзі розрахунок є некоректним, оскільки дійсний розмір нарахування плати за надані житлово-комунальні послуги за листопад складає 1 914 грн 07 коп., а відповідачка у своїх розрахунках зазначає лише 914 грн 07 коп. Зазначає, що хоча між сторонами не укладений договір про надання житлово-комунальних послуг, проте чинне законодавство не звільняє споживача від обов`язку оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки в даній справі ціна позову становить 29 748 грн 33 коп., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону відповідає не в повному обсязі. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає ОК «ЖБК «Позняки-8», а тому вона зобов`язана своєчасно та у повному обсязі сплачувати позивачу надані послуги. Проте відповідачка свої обов`язки по оплаті таких послуг належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 17 грудня 2020 року у неї виникла заборгованість за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року у розмірі 29 748 грн 33 коп., яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з такого. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України). Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ст.ст. 7,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (центральне постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримування, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Відповідно до ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів. Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до статуту ОК «ЖБК «Позняки-8» та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що ОК «ЖБК «Позняки-8» є правонаступником всіх прав та обов`язків ЖБК «Більшовик-8» та самостійним господарюючим суб`єктом, предметом діяльності якого є управління нерухомим майном. Установлено, що будинок АДРЕСА_2 є будинком житлово-будівельного кооперативу та балансоутримувач цього будинку забезпечує надання комплексу послуг по його утриманню та створенню необхідних умов мешкання у ньому, а саме: послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, опалення, холодного і гарячого водопостачання, водовідведення, інших послуг. Виходячи із наявних у справі доказів, судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується відповідачем, що на момент вирішення справи ОК «ЖБК «Позняки-8» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 . Тариф на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та його структура щодо будинку АДРЕСА_2 були затверджені розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 24 грудня 2010 року № 1164. З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) ЖБК «Більшовик-8» від 04 березня 2017 року, оформленого протоколом №03, було затверджено, зокрема, розмір внесків (платежів) на утримання та використання спільного майна будинку та прибудинкової території для власників квартир будинку АДРЕСА_2 на 2017 рік в розмірі 03 грн 88 коп. за один квадратний метр загальної площі квартири та 03 грн 14 коп. - для квартир першого поверху (а.с.20). У подальшому рішенням загальних зборів співвласників ЖБК «Позняки-8» від 21 червня 2018 року, оформленого протоколом №01, було вирішено підвищити розмір внесків на обслуговування прибудинкової території до 04 грн 76 коп. та до 04 грн 36 коп. - для квартир першого поверху (а.с.23). З матеріалів справи вбачається, що договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території між сторонами не укладався. Для проведення розрахунків по оплаті за спожиті комунальні послуги відповідачці ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується наданою позивачем довідкою про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (а.с.14). Колегія суддів враховує, що хоча у ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п.1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чинного на час виникнення спірних правовідносин, обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такий правовий висновок сформульований у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц. Відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність укладеного договору з ОК «ЖБК «Позняки-8» не звільняє відповідачку від обов`язку оплачувати надані їй послуги. Поряд з цим вказаний обов`язок виникає у разі встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2020 року у справі №761/48615/18-ц (провадження №61-14819св20). Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послугивходить до предмета доказування у даній справі. Як зазначалося вище, відповідно до статуту ОК «ЖБК «Позняки-8», рішення КМДА від 24 грудня 2010 року № 1164, а також рішень загальних зборів (зборів уповноважених) ЖБК «Більшовик-8», (правонаступником якого є ОК «ЖБК «Позняки-8») від 04 березня 2017 року та рішення загальних зборів співвласників ЖБК «Позняки-8» від 21 червня 2018 року, ОК «ЖБК «Позняки-8» забезпечує надання комплексу послуг по утриманню та створенню необхідних умов мешкання у будинках, а саме: послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, опалення, холодного і гарячого водопостачання, водовідведення, інших послуг, у тому числі, щодо будинку АДРЕСА_2 . Матеріали справи не містять доказів того, що вказані вище рішення КМДА та рішення загальних зборів балансоутримувача, скасовані, змінені або визнанні незаконними у встановленому законом порядку. Також у справі відсутні докази того, що послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, опалення, холодного і гарячого водопостачання, водовідведення, інших послуг щодо будинку АДРЕСА_2 у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року надавалися не ОК «ЖБК «Позняки-8», а іншою обслуговуючою організацією, а також доказів, які б свідчили про наявність у відповідачки прямих договорів з виробниками житлово-комунальних послуг. Тому відповідачкою не доведено, що житлово-комунальні послуги надаються не позивачем, а іншою особою. Доводи апеляційної скарги про те, що згідно з висновком №ED-1727-1-1659.20 будівельно-технічного експертного дослідження від 30 грудня 2020 року, актом приймання виконаних робіт М.08/12-2020 від 07 грудня 2020 року, а також листами відповідачки від 29 жовтня 2020 року, від 03 листопада 2020 року та від 11 листопада 2020 року, направлених ОК «ЖБК «Позняки-8», підтверджується, що у зв`язку з тривалим невиконанням ОК «ЖБК «Позняки-8» своїх обов`язків щодо надання належним чином житлово-комунальних послуг сталась аварія - протікання каналізаційного стояку в зоні відповідальності позивача та відбулось залиття квартири ОСОБА_1 , колегія суддів не приймає до уваги з таких підстав. Так, у висновку №ED-1727-1-1659.20 будівельно-технічного експертного дослідження від 30 грудня 2020 року зазначено, що розмір матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 21 жовтня 2020 року, становить 18 369 грн 00 коп., з урахуванням ПДВ. Причиною залиття даної квартири є розгерметизація та протікання каналізаційних стоків внаслідок утворення тріщини в місці з`єднання чавунного каналізаційного стояка загального користування в монолітному перекритті між квартирами №13 та №19 (а.с.47-66). В акті приймання виконаних робіт М.08/12-2020 від 07 грудня 2020 року відображений перелік робіт, здійснений ремонтною організацією товариством з обмеженою відповідальністю «Транзит-Хол» щодо ремонту каналізаційного стояка загального користування в монолітному перекритті між квартирами АДРЕСА_2 (а.с.68). У листах від 29 жовтня 2020 року, від 03 листопада 2020 року та від 11 листопада 2020 року, надісланих на адресу ОК «ЖБК «Позняки-8», ОСОБА_1 вказувала, що залиття її квартири АДРЕСА_1 відбулось 21 жовтня 2020 року з вини ОК «ЖБК «Позняки-8» та вимагала ліквідувати наслідки такого залиття (а.с.69-77). Аналіз вказаних документів свідчить про існування між сторонами деліктних правовідносин щодо відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди внаслідок залиття її квартири. При цьому, колегія суддів враховує, що обставини залиття квартири ОСОБА_1 не стосуються предмету доказування у даній справі про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та ці обставини самі про собі не свідчать про те, що ОК «ЖБК «Позняки-8» не надавались або надавалися неналежним чином чи не в повному обсязі послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, опалення, холодного і гарячого водопостачання, водовідведення, інших послуг щодо будинку по АДРЕСА_2 у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року. Отже, представником відповідачки не доведено належними та достатніми доказами, що у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року ОК «ЖБК «Позняки-8» не надавались або надавалися неналежним чином чи не в повному обсязі послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, опалення, холодного і гарячого водопостачання, водовідведення, інших послуг щодо будинку по АДРЕСА_2 , споживачем яких є відповідачка, що є його процесуальним обов`язком відповідно до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України. Із складеного позивачем розрахунку - довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) вбачається, що станом на 17 грудня 2020 року заборгованість відповідачки за надані житлово-комунальні послуги у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року становить 29 748 грн 33 коп. Згідно з ч.3 ст.162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Отже, установивши, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає ОК «ЖБК «Позняки-8», а тому зобов`язана своєчасно та в повному обсязі сплачувати позивачу надані послуги, однак вона такий обов`язок не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Позняки-8» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року. Разом з тим, колегія суддів не погоджується із розміром заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у сумі 29 748 грн 33 коп., виходячи з такого. З урахуванням принципу диспозитивної цивільного судочинства, передбаченого ст.13 ЦПК України, предметом доказування у даній справі є несплата ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Позняки-8» платежів за надані житлово-комунальні послуги саме у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року. Як зазначалося вище, згідно складеного позивачем розрахунку - довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) станом на 17 грудня 2020 року заборгованість відповідачки перед позивачем за надані житлово-комунальні послуги у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року становить 29 748 грн 33 коп. Із вказаної довідки вбачається, що за листопад 2019 року відповідачці нараховано до сплати 2 010 грн 24 коп., за грудень 2019 року - 3 319 грн 09 коп., за січень 2020 року - 3 409 грн 64 коп., за лютий 2020 року- 2 597 грн 67 коп., за березень 2020 року - 2 909 грн 17 коп., за квітень 2020 року - 2 390 грн 82 коп., за травень 2020 року - 1 286 грн 35 коп., за червень 2020 року - 1 286 грн 35 коп., за липень 2020 року - 1 286 грн 35 коп., за серпень 2020 року - 1 286 грн 35 коп., за вересень 2020 року - 1 070 15 коп., за жовтень 2020 року - 1 026 грн 64 коп., за листопад 2020 року - 1 914 грн 07 коп. і за грудень 2020 року - 441 грн 94 коп. Таким чином загальний розмір заборгованості відповідачки за житлово-комунальні послуги у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року згідно нарахованих до сплати щомісячних сум становить 26 234 грн 83 коп., а не 29 748 грн 33 коп. При цьому колегія суддів не приймає до уваги відображені у довідці про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) сум щодо перерахунків минулих періодів та перерахунків субсидій минулих періодів, оскільки позивачем не доведено, що такі суми стосуються саме щомісячних платежів, нарахованих у період з листопада 2019 року по грудень 2020 року, а не попередніх періодів, шо суперечить вищезазначеному принципу диспозитивної цивільного судочинства, передбаченого ст.13 ЦПК України. Вирішуючи спір, суд першої інстанції у порушення вимог ст.264 ЦПК України на наведені вище обставини справи належної уваги не звернув, внаслідок чого помилково визначив розмір заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року в сумі 29 748 грн 33 коп. Колегія суддів не приймає до уваги додані представником позивача до відзиву на апеляційну скаргу документи, а саме: обігову відомість по ОК «ЖБК «Позняки-8»; довідку по нарахування та сплату по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 01 липня 2010 року по 31 березня 2019 року та довідку про нарахування та сплату по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2019 року по 01 січня 2021 року (а.с.132-147), оскільки вказані документи подані представником позивача з порушенням процесуальних строків подання доказів. Згідно з положеннями ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Статтею 367 ЦПК України визначено межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Так, відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. З матеріалів справи вбачається, що надані представником позивача апеляційному суду вказані вище документи, не були подані до суду першої інстанції та вони не були предметом розгляду у суді першої інстанції. Представник позивача - адвокат Кірсік С.В. не надала апеляційному суду доказів неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, а відтак ці документи не можуть бути прийняті апеляційним судом відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, то колегія суддів вважав, що рішення суду в цій частині в силу ст.376 ЦПК України підлягає зміні, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Позняки-8» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року у розмірі 26 234 грн 83 коп. Тому апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сича О.Ю. підлягає задоволенню частково. Відповідно до з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання позовної заяви позивач користь ОК «ЖБК «Позняки-8» сплатив судовий збір у розмірі 2 202 грн 00 коп. (а.с.4). Оскільки апеляційний суд змінює рішення і позовні вимоги ОК «ЖБК «Позняки-8» задовольняє частково, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 853 грн 74 коп. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сича Олександра Юрійовича - задовольнити частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року в частині стягнення розміру заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та в частині стягнення судового збору, змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Позняки-8» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 26 234 (двадцять шість тисяч двісті тридцять чотири) грн 83 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Позняки-8» судовий збір у розмірі 1 853 грн 74 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді: