Постанова 4824 № 760/28048/21

Головуючий у суді першої інстанції: Аксьонова Н.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа №760/28048/21 провадження №33/824/602/2022 10 лютого 2022 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Литви, місце народження: Литва, м. Вільнюс, місце постійного проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , місце роботи «XADO»LT,UAB паспорт громадянина Литви для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 14 травня 2021 року, орган, що видав VILNIUS(19) про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 471 Митного кодексу України, за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 29 жовтня 2021 року,- В С Т А Н О В И В: Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 29 жовтня 2021 року визнано громадянина Литви ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, відповідальність за які передбачена ст.471 Митного кодексу України. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн., без конфіскації товару. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Вилучені товари згідно опису предметів до протоколу про порушення митних правил №3264/10000/21 від 22 вересня 2021 року, а саме грошові кошти в сумі 10200 Євро повернуто ОСОБА_1 .. Згідно з оскаржуваною постановою, відповідно до протоколу про порушення митних правил від 22 вересня 2021 року № 3264/10000/21, 22 вересня 2021 року об 11-00 год. для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянин Литви ОСОБА_1 , що відлітав з України до Литви м.Вільнюс, авіарейсом PS 177, авіакомпанії «МАУ», обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч.5 ст.366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. Суд зазначив, що оскільки ОСОБА_1 самостійно, своїми діями, що були виражені у обранні для проходження митного контролю переміщуваною ним готівкової валюти обрав канал, що позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор», та на момент проходження митного контролю, належним чином заповненої митної декларації до митного оформлення не подав - в діях та бездіяльності ОСОБА_1 вбачається порушення передбачене ст.366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. На підставі наведеного суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема протоколом про порушення митних правил № 3264/10000/21 від 22 вересня 2021 року та іншими документами в їх сукупності. Разом з тим, на думку суду, конфіскація всієї не задекларованої суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення. Враховуючи викладене, а також характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без конфіскації безпосереднього предмету порушення митних правил, оскільки шкода яку він міг потенційно завдати державі є незначною. Крім того, суд вважав, що застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу є достатнім покаранням та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, передбачених ст.1 Протоколу до Конвенції. Таким чином, зваживши на те, що невнесення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) відомостей до митної декларації жодним чином не заподіює матеріальної шкоди державі, враховуючи принцип фундаментальних прав окремої людини та встановлення суддею законності походження коштів, суддя вважав, що підстав для застосування додаткового покарання, яке вказане в санкції ст. 471 МК України, а саме: конфіскації вилученої валюти, немає. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, постановленим без з`ясування всіх обставин справи та з порушенням норм законодавства, представник Київської митниці Держмитслужби - Руденко А. просить скасувати постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 29 жовтня 2021 року в частині повернення ОСОБА_1 готівкових коштів в розмірі 10 200 Євро, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції ст.471 МК України, а саме накладення штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією обмежених товарів (валютних коштів) - в розмірі 10 200 Євро. В апеляційній скарзі зазначає, що оскільки законодавством України встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України валютних цінностей в сумі, яка перевищує 10000 Євро, до правопорушника у відповідності до санкції ст.471 МК України повинно бути застосовано штраф як основний вид стягнення, та конфіскація безпосереднього предмету правопорушення, як обов`язковий податковий вид стягнення, визначений санкцією закону, який передбачає відповідальність за порушення вказаних митних правил. В судове засідання представник Київської митниці не з`явився, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомив. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Баховський М.М. надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 29 жовтня 2021 року, як законну та обґрунтовану, залишити без змін. Дослідивши матеріали за протоколом про порушення митних правил, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного. Згідно ст.487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно ст.486 МК України, ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до вимог ст.489 МК України та ст.289 КУпАП посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями ст.471 МК України визначено, що відповідальність настає за порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний коридор України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Об`єктивна сторона правопорушення, за ст.471 МК України полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в зеленому коридорі, тобто в зоні спрощеного митного контролю. Як убачається з протоколу про порушення митних правил від 22 вересня 2021 року об 11-00 год. для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянин Литви ОСОБА_1 , що відлітав з України до Литви м.Вільнюс, авіарейсом PS 177, авіакомпанії «МАУ» обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч.5 ст.366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. З висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів, що становить 1700 грн., суд апеляційної інстанції погоджується, вважає їх законними та обґрунтованими, враховуючи наступне. За змістом ст.366 МК України, митний контроль товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами здійснюється за двоканальною системою Відповідно до ч.1 ст.366 МК України двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Згідно з ч.2 ст.366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Відповідно до п.4 , п.5 ст.366 МК України громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка відповідно до п.1.10 «Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом», затверджених наказом Державної митної служби України від 18 лютого 2006 року № 137, позначає закінчення «зеленого коридору», настає відповідальність за порушення митних правил. Частиною 3 ст.197 МК України та Постановою Правління Національного Банку України від 27травня 2008 року № 148, якою затверджено «Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» встановлено порядок переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню. Так, розділом 2 «Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», затвердженої Постановою правління Національного банку України № 148 від 27 травня 2008 року встановлено, що фізична особа має право ввозити в України та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу, а готівку в сумі, що перевищує в еквівалентні 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі. Правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон України не задекларованих митному органу коштів, що підлягає обов`язковому декларуванню. Діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти з України в принципі не обмежена, обмежена лише сума, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, яка може бути вивезена без письмового декларування. Таким чином, юридичне регулювання питань транскордонного переміщення валютних цінностей в Україні визначає, що власне переміщення через митний кордон України валютних цінностей у сумі, що перевищує еквівалент 10000 євро, не зумовлює потреби в сплаті митних зборів або будь-яких інших платежів на користь держави, а лише вимагає дотримання встановлених законодавцем додаткових вимог щодо письмового декларування зазначених цінностей, після виконання яких заборони чи обмеження не застосовуються до такого переміщення і воно не характеризується відповідно до законодавства України як незаконне. Отже, недотримання ОСОБА_1 зазначених вимог не завдає жодної матеріальної шкоди або інших збитків державі, а також не спричиняє суттєвих негативних наслідків для суспільних або державних інтересів. Об`єктивна сторона правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст.471 МК України. Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав форму проходження митного контролю «зелений коридор», - з моменту перетину останнім «білої лінії», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор». Разом з тим, при вирішенні питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника. Крім того, санкцією ст.471 МК України передбачено основне адміністративне стягнення - штраф та додаткове стягнення - конфіскація товарів заборонених або обмежених законодавством України. Законодавством України не заборонено та не обмежено переміщення грошових коштів у будь-якому розмірі. Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення без конфіскації вилученої валюти та враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , суд обґрунтував своє рішення тим, що застосування конфіскації вилученої у ОСОБА_1 готівки покладе на нього «індивідуальний надмірний тягар», а тому додаткове покарання не може бути застосовано у даному випадку. Судом установлено, що грошові кошти є власністю ОСОБА_1 , а саме є його заощадженнями від заробітної плати, які він накопичував для отримання стоматологічних послуг в Україні, однак так і не витратив їх, приховувати їх наявність він наміру не мав. Тому, в даному випадку, конфіскація зазначених коштів є безумовним порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина ОСОБА_1 на повагу власності, так як є непропорційним, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар». В рішенні від 11 липня 2019 року в справі «Садоча проти України» Європейський суд зазначив, що конфіскація законно придбаних коштів заявника має індивідуальний та надмірний тягар і є непропорційною вчиненому правопорушенню мірою, а отже, порушенням статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч.3 ст.462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що застосування адміністративного стягнення в вигляді штрафу є достатнім покаранням та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, передбачених с.1 Протоколу до Конвенції. З урахуванням наведеного, проаналізувавши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність винних умисних дій ОСОБА_1 та, як наслідок з урахуванням всіх фактичних обставин справи й відсутність належних законних підстав для застосування конфіскації вилучених у нього коштів, оскільки, в даному випадку втручання у право власності, а саме, конфіскація вилучених коштів не може вважатись пропорційною шкоді, яку ОСОБА_1 міг завдати державі та є крайньою мірою, що спричинить для нього індивідуальний надмірний тягар . Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і зводяться лише до викладу фактичних обставин справи, яким судом надана відповідна правова оцінка, що узгоджується з вимогами закону. Більш того, апеляційна скарга не містить жодних доводів, які б спростовували висновки суду та давали б можливість дійти висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбачених ст.471 МК України, із накладенням адміністративного стягнення в межах санкції статті та без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації товарів, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст.529 МК України, ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Постанову судді Солом`янського районного суду м.Києва від 29 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст.471 Митного кодексу України залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О.І. Шкоріна