Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/6583/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3019/22 Справа № 185/6583/18 Суддя у 1-й інстанції - Гаврилов В. А. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2021 року по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Позовні вимоги Банку мотивовані тим, що відповідачка звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву № б/н від 13 квітня 2012 року. 22 серпня 2013 року відповідачці було переоформлено кредитну картку на престижну кредитну картку Голд та відкрито рахунок, згідно якого вона отримала кредит у розмірі 7000,0 грн.. Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконує, в зв`язку з чим, станом на 31 травня 2018 року має заборгованість 115789,72 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6998,97., заборгованість за відсотками (за період з 13 квітня 2012 по 30 березня 2018) 108790,75 грн.. Враховуючи викладене, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, банк просив стягнути з відповідачки на свою користь кредитну заборгованість в розмірі 23547,29 грн., з яких: 6998,97 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 14807,93 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 1740,39 грн. - заборгованість з пені. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з пропуску Банком строку позовної давності. В апеляційній скарзі акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачці була видана кредитна катка за строком дії до 04/15, у подальшому картка перевипускалася до 06/17, а тому банком не пропущено строк позовної давності. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2021 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з пропуску банком строку позовної давності для звернення із вказаним позовом до суду. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Звертаючись до суду з цим позовом, АТ КБ ПриватБанк на обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13 квітня 2012 року відповідачка отримала кредит. Встановлено, що остання операція відповідачкою була здійснена 12 липня 2014 року. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України). Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Нормою ч. 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення. Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Під час слухання справи в суді першої інстанції, відповідач заявив про застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строків позовної давності. Керуючись вказаними нормами права, а також встановивши, що порушення прав позивача почалось з 12 липня 2014 року, тоді як з позовом Банк звернувся до суду 06 серпня 2018 року, тобто після спливу строку позовної давності, який відповідачка просить застосувати, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин загального трирічного строку позовної давності за наявності відповідної заяви відповідачки, що в силу вимог ст. 267 ЦК України є правою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Банку. Доводи апелянта в скарзі про те, що відповідачці була видана кредитна катка за строком дії до 04/15, у подальшому картка перевипускалася до 06/17, а тому банком не пропущено строк позовної давності, - колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються наведеним вище. Інші твердження колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Банку. Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення. В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко