Постанова 4815 № 570/1995/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 квітня 2022 року м. Рівне Справа № 570/1995/21 Провадження № 22-ц/4815/410/22 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 29 жовтня 2021 року у складі судді Гнатущенко Ю. В., ухвалене в м. Рівне о 09 годині 15 хвилин, повний текст рішення складено 15 листопада 2021 року, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заподіяних збитків, відшкодування витрат, стягнення моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що внаслідок ДТП, яка сталася 04.01.2021 року о 07:50 годині в м. Рівне по вул. Соборній, 398А, автомобіль, що належить їй на праві власності Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень внаслідок зіткнення з автомобілем Ford Transit Connect, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 .. Відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Позивачці завдано матеріальних збитків на суму 94 780,74 грн. Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» виплатила позивачці шляхом перерахунку на рахунок ТзОВ «Агат Авто» кошти в сумі 58 934,57 грн., а в подальшому позивачці було відшкодовано ще 5 507,22 грн. Різниця між перерахованими коштами страховою компанією та витраченими позивачкою на відновлювальний ремонт складає 30 338,95 грн., які і просила стягнути на свою користь, а також вартість огляду транспортного засобу з метою встановлення суми збитків, що становить 1 171,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 8 000,00 грн.. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 29 жовтня 2021 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну шкоду в розмірі 30 338 грн. 95 коп.; витрати, пов`язані з оглядом транспортного засобу після ДТП, в розмірі 1 171,00 грн.; та моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн., а всього 34 509 грн. 95 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908, 00 грн. Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов`язком відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, особою, що її завдала, незалежно від її вини та обґрунтована тими обставинами справи, які вказують на те, що відповідач як володілець транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, заподіяв унаслідок ДТП шкоду, розмір якої підтверджений належними, достатніми і достовірними доказами на суму 31 509,95 грн., яка і стягнута судом на користь позивача. В частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн. рішення суду ґрунтується на принципах розумності, справедливості та співмірності , зважаючи на характер, тривалість та глибину моральних страждань позивачки у зв`язку із заподіяною шкодою її майну та порушенням життєвих планів. Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що 12.02.2021р. проведено Дослідження спеціаліста ПП «Експерт-Сервіс-Альфа» №1827Е «Про оцінку автомобіля Toyota Corolla, р.н. НОМЕР_1 та зроблено Висновок, що вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Toyota Corolla, р.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП становить (без ПДВ) 51 502,82 грн., а з ПДВ 59 434,57 грн. Додає, що за заявою позивачки 24.05.2021р. проведено коригування звіту та зроблено Дослідження № 1827Е_1_21 про те, що розмір завданого позивачу збитку та вартість відновлювального ремонту становить 57 388,16 грн. (без ПДВ) та 64 941,79 грн. (з ПДВ). Стверджує, що визначена висновком спеціаліста сума була виплачена позивачу в повному розмірі, і що позивачка, отримавши таку суму страхового відшкодування, тим самим визнала такий розмір завданої їй шкоди. Зазначає, що будь-якого іншого висновку спеціаліста чи експерта з іншим розміром завданого збитку позивачка суду не надала, вищевказаний Висновок не оскаржувала, а тому встановлений розмір збитку по ДТП становив 64 941,79 грн. (з ПДВ) і був виплачений страховою компанією за мінусом франшизи позивачці згідно її заяви. Вказана сума збитку (64 941,79 грн.) знаходиться в межах ліміту страхового відшкодування (130 000,00 грн.), що передбачений Полісом страхування, тому завданий збиток підлягає стягненню з Страхової компанії «УТСК», а не з відповідача. В будь-якому випадку, вимоги позивача в межах ліміту страхового відшкодування 130 000 грн. підлягають стягненню з страхової компанії ПрАТ «УТСК». Вважає позов в частині стягнення 30 338,95 грн. безпідставним та недоведеним належними доказами. Вказує, що місцевий суд помилково визнав встановленою обставиною інший розмір завданого збитку без будь-якого відповідного висновку експерта, на підставі неналежних доказів Актів виконаних робіт станції техобслуговування СК ТОВ «Агат Авто». Крім того зазначаєє, що автомобіль позивачки раніше був «битим» і їй вже відшкодовувалась велика сума страхового відшкодування, тому страхова компанія правомірно врахувала знос на запчастини автомобіля позивачки. Вважає, що позивач повинна була звертатися з позовом до СК «УТСК», а не до ОСОБА_2 , оскільки ліміт страхового відшкодування згідно Полісу страхування становить 130 000 грн., а вимога позивача щодо вартості відновлювального ремонту 95 111,88 грн. є в межах даного ліміту. Рішення суду про стягнення 1171 грн. за огляд автомобіля є безпідставним та помилковим, оскільки не ґрунтується на жодному доказі. Доводить, що у будь-якому випадку витрати, пов`язані з оглядом автомобіля, відносяться до суми страхового відшкодування, яке в межах ліміту 130 000 грн. мало бути стягнуто із Страхової компанії, а не з ОСОБА_2 . Також вважає, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди не ґрунтується на доказах, а рішення суду в цій частині є безпідставним. З наведених міркувань просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що 04 січня 2021 року о 07:50 год. в м. Рівне по вул.Соборній, 398А, сталася ДТП, в якій автомобіль, що належить позивачці ОСОБА_1 на праві власності Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень внаслідок зіткнення із автомобілем Ford Transit Connect, д.н. НОМЕР_3 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 .. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.01.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. На момент вчинення ДТП власником пошкодженого в ДТП транспортного засобу Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 , була позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . На момент скоєння ДТП транспортний засіб Ford Transit Connect, д.н. НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_2 , був застрахованим в ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 201505244 від 09.10.2020 року. Згідно зазначеного полісу, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн. (а.с.40). Строк дії полісу до 08.10.2021 року включно. Про настання страхового випадку було повідомлено страховика ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», після чого, із залученням представника СК ТзОВ «Агат Авто» було оглянуто транспортний засіб Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 , про що складено Акт виконаних робіт № 19357 від 15.01.2021, а також встановлено перелік пошкоджень, отриманих даним автомобілем, про що вказано у рахунку-фактурі № АА00000239 від 26.01.202 року. Розмір матеріального збитку автомобіля Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження у ДТП, визначено на загальну суму 95 111,88 грн.. Вартість послуг огляду автомобіля становить 1171 грн., які оплачено позивачкою (акт виконаних робіт № 19357 від 15.01.2021 та квитанція від 15.01.2021). Вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Corolla, д.н. НОМЕР_1 склала 94780,74 грн., що підтверджено актами виконаних робіт № 20239 від 26.04.2021 та № 20055 від 26.04.2021. Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» виплатила позивачці шляхом перерахунку на рахунок ТзОВ «Агат Авто» кошти в сумі 58 934,57 грн. згідно Акту виконаних робіт № 20239 від 26.04.2021. У подальшому позивачці було відшкодовано ще 5 507,22 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивачки у АТ КБ «Приватбанк», у зв`язку з чим вона зменшила позовні вимоги. Спірні відносини між сторонами виникли з приводу відшкодування моральної шкоди та недостатньої, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна. Різниця між перерахованими коштами страховою компанією та витраченими позивачкою (згідно акту виконаних робіт №20055 від 26.04.2021 р. на підставі договору №20055 від 05.04.2021 р. та квитанцією від 22.04.2021 р. у розмірі 35 846,17 грн.) на відновлювальний ремонт складає 30 338,95 грн. Вартість огляду транспортного засобу з метою встановлення суми збитків становить 1 171,00 грн., а заявлена сума морального відшкодування складає 8 000,00 грн.. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України). За змістом частин другої та п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно з пунктом 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України про її настання. У разі оформлення документів про ДТП без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України, що діяли на день настання страхового випадку. Отже, для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону. Наявні у матеріалах справи докази, а саме: Акт виконаних робіт № 19357 від 15.01.2021 про огляд транспортних засобі, які брали участь у ДТП, рахунок-фактура № АА00000239 від 26.01.202 року, де зазначено перелік пошкоджень, отриманих автомобілем позивачки, постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 22.01.2021 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, апеляційний суд приходить до переконання, що вказане ДТП є страховим випадком, який виник з вини відповідача ОСОБА_2 .. Як зазначалося, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власникатранспортного засобу Ford Transit Connect, д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 201505244 від 09.10.2020 року. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України). Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України). Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим. Відносини у цій сфері регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» . Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону). За змістом пунктів 9.1 і 9.2 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія», уклавши з ОСОБА_2 договір страхування цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі. Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 201505244 від 09.10.2020 року, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн. (а.с.40). Строк дії полісу до 08.10.2021 року включно. Судом встановлено і сторонами визнано обставини виплати страховиком позивачці шляхом перерахунку на рахунок ТзОВ «Агат Авто» кошті в сумі 58 934,57 грн. згідно Акту виконаних робіт № 20239 від 26.04.2021 року, а пізніше відшкодовано ще 5 507,22 грн., тобто виплачена страховиком сума не перевищує ліміту страхового відшкодування. За таких обставин вимоги про стягненнярізниці між перерахованими коштами страховою компанією та витраченими позивачкою згідно акту виконаних робіт №20055 від 26.04.2021 р. на підставі договору №20055 від 05.04.2021 р. та квитанцією від 22.04.2021 р. у розмірі 35 846,17 грн. на відновлювальний ремонт коштів у сумі 30 338,95 грн., а також сплачених за огляд транспортного засобу з метою встановлення суми збитків 1 171,00 грн., та морального відшкодування мають бути заявлені до страховика, яким є третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія», а не до винної у ДТП особи, якою є відповідач ОСОБА_2 .. Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову, заявленого потерпілою в ДТП особою до винної особи, відповідальність якої застрахована у встановленому законом порядку. Відповідні висновки щодо застосування норм матеріального права висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-176цс18, за результатами розгляду якої Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше висловлених Верховним Судом України висновків про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, зокрема договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Суд констатував, що спрямовування судової практики шляхом неврахування наявності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності при вирішенні питання про відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», нівелює існування цього правового інституту як такого. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. Місцевий суд помилково не врахував зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, оскільки у справі №755/18006/15 Велика Палата Верховного Суду досліджувала саму суть ефективності такого правового інституту як страхування відповідальності. Ключовим у вказаній постанові є те, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплатив страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, та підлягає застосуванню до спірних правовідносин у цій справі. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 29 жовтня 2021 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заподіяних збитків, відшкодування витрат, стягнення моральної шкоди відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складений 22 квітня 2022 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Хилевич С. В. Шимків С. С.