Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1125/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/1125/21 пров. № А/857/4040/22 Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Матковської З.М., Улицького В.З., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області на рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року (ухвалене головуючим суддею Шумей М.В. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/1125/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправними дії щодо відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 6929,00 грн; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України подання про повернення суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6929,00 грн. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що перед укладенням договору купівлі-продажу квартири від 18.09.2020 сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості квартири, що становить 6929,00 грн. На думку позивача, в нього відсутній обов`язок щодо сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки він придбав квартиру вперше. За вказаних обставин, вважаючи помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6929,00 грн, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з тих підстав, що відповідач не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно. Рішенням Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 6929 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України Івано-Франківської області подання про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету сплаченого згідно № 1267DC1AF8 від 18.09.2020 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6929 грн. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що 18.09.2020 ОСОБА_2 , як продавець та ОСОБА_1 , як покупець уклали договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ціна квартири 692900,00 грн. Вказаний договір від 18.09.2020 посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Торос Т.А. та зареєстрований в реєстрі за №1941 (а.с. 6). Факт державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказану вище квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.03.2021 №249000351. При цьому, відсутні відомості про придбання позивачем іншого нерухомого майна (а.с.4) Перед укладенням договору купівлі-продажу квартири від 18.09.2020 позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості квартири, що становить 6929, 00 грн. Вказане підтверджується квитанцією №1267DC1AF8 від 18.09.2020, згідно якої кошти в розмірі 6929,00 грн. сплачено ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 , отримувач Івано-Франківська міська ОТГ 24140500, код отримувача 37952250 (а.с.9). Вважаючи помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6929,00 грн., позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовили позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з тих підстав, що відповідач не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 6929,00 грн, останній звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (Закон № 400/97). Відповідно до п. 9 ст. 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Пункт 15-3 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Проаналізувавши вказані норми Закону та Порядку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 , придбаної ним на підставі договору купівлі-продажу від 18.09.2021. Вказаний договір від 18.09.2020 посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Торос Т.А. та зареєстрований в реєстрі за №1941. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідач не надав, зазначив, що не володіє інформацією стосовно прав власності на нерухоме майно. У постанові від 21.08.2018 при розгляді у касаційному порядку справи № 819/657/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну придбавають житло вперше, що міститься у п. 9 ч.1 ст.1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування , визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше. Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у ПФУ права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні. Верховний Суд зазначив, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами. Отже, посилання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачам в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 21.08.2018 (справа №819/657/17), від 20.03.2018 (справа № 819/1249/17), від 19.06.2018 (справа № 819/1554/16). Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач дійсно вперше придбавала житло та при укладенні договору купівлі-продажу сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості. Таким чином, враховуючи те, що позивач придбала житло вперше та не мала обов`язку сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні такого житла, тому у територіального органу Пенсійного фонду України у зв`язку з поданням позивачем відповідної заяви виник обов`язок сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відмова відповідача щодо формування подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є протиправною, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зобов`язане сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 300/1125/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді З. М. Матковська В. З. Улицький