Постанова 4814 № 757/15603/19
від 27.04.2022 ·ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 757/15603/19 Номер провадження 22-ц/814/740/22Головуючий у 1-й інстанції Куцин В. М. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Прядкіної О.В., суддів: суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., секретаря: Ракович Д.Г., за участі: представника третьої особи Сидоренко О.В., розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни про визнання дій приватного нотаріуса незаконними та протиправними, визнання незаконним, протиправним та скасування рішення щодо припинення обтяження нерухомого майна, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Пермус», Міністерство юстиції України, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року, прийнятої під головуванням судді Куцин В.М., в м.Миргороді, зі складанням повного тексту 05 жовтня 2021 року,- в с т а н о в и в : У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м.Києва з даним позовом, провадження по якому відкрито 01 квітня 2019 року. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 11.07.2019 року справа передана за підсудністю до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області. 09.06.2020 року позивач уточнила позовні вимоги та просила скасувати рішення, індексний номер 28947274 від 25.03.2016 року щодо припинення обтяження, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татарінцевою Є.А. на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 269,6 кв.м. Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судові засідання. Ухвалу оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що не створювала ситуацію, яка б свідчила про намір затягувати розгляд справи. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав: Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, зважаючи на те, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань позивач 29 березня 2021 року, 07 травня 2021 року, 30 червня 2021 року та 23 липня 2021 року, 30 вересня 2009 року не з`явилася у судові засідання. Колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що провадження по справі відкрито Печерським районним судом м. Києва 01 грудня 2019 року (т.1 а.с.81). Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року справу передано за підсудністю до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.(т.1 а.с. 241) Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 29 березня 2021 року ( т. 4 а.с.115-117). Наступні судові засідання були призначені на 07.05.2021 року, 30.06.2021 року. (т.4, а.с. 132, 204) Відповідно до довідки районного суду розгляд справи було відкладено на 23.07.2021 року. ( т. 4 а.с.249) Повістка про виклик в судове засідання, призначене на 14-00 год 23.07.2021 року, направлена ОСОБА_1 поштою, однак повернулася до районного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». 23.07.2021 року, в день судового засідання, ОСОБА_1 надіслала заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі, заяву про продовження строку розгляду справи та заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю взяти участь в судовому засіданні третьої сторони ТОВ «Пермус». В послідуючому, судове засідання, призначене на 30.09.2021 року. (т.5, а.с. 47-49) Судова повістка, яка надсилалася ОСОБА_1 поштою, повернулася не вручена. 30.09.2021 року до суду надійшла заява від позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням останньої на лікарняному. Залишаючи позов без розгляду, районний суд вважав, що позивач, належним чином була повідомлена про дати судових засідань, однак повторно до суду не прибула. Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Так, з матеріалів справи вбачається, що судові повістки в судові засідання, призначені на 23 липня 2021 року та 30 вересня 2021 року, були повернуті суду із зазначенням, що адресат відсутній ( т.5, а.с. 9,124), що свідчить про неналежність повідомлення ОСОБА_1 про вказані дати засідань. Проте, позивач у вказані дати засідань подавала суду заяви, в яких : - 23 липня 2021 року зазначала про підтримку заявлених нею позовних вимог та просила продовжити строк розгляду справи ( т.5,а.с. 26-28), -30 вересня 2021 року просила відкласти розгляд справи, посилаючись на перебування на лікуванні ( т.5, а.с.134). Районний суд подачу зазначених заяв оцінив, як обізнаність ОСОБА_1 про призначені дати судових засідань. Проте, тлумачення поняття належність повідомлення пов`язане із положеннями ч.5 ст.128 ЦПК України, яка визначає, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Отже, у суду відсутні дані про те, що позивач за п`ять днів була повідомлена про судові засідання. За таких обставин відсутні підстави стверджувати про належність повідомлення позивача у два останні судові засідання, що виключає залишення позову без розгляду. Отже, районний суд прийшов до передчасного висновку про повторну неявку позивача, повідомленого належним чином у судові засідання, оскільки позивач не був повідомлений належним чином. Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року скасувати, справу направити до того ж суду для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28.04.2022 року. Головуючий суддя О.В. Прядкіна Судді: С.Б. Бутенко О.І. Обідіна