Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2828/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2828/21 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Едельвейс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство Едельвейс з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просило: - визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, оформленого листом від 19.04.2021 № 7749/6/23-00-04-0710; - зобов`язати відповідача відновити позивача у Реєстрі платників єдиного податку Державної податкової служби України як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що відповідач протиправно прийняв рішення про не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, адже порушення строків подання загальної податкової декларації не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку. Також, Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, проте не передбачає відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 р. позов приватного підприємства Едельвейс задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо відмови у підтвердженні Приватному підприємству «Едельвейс» статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році згідно листа Головного управління ДПС у Черкаській області № 7749/6/23-00-04-0710 від 19.04.2021. Зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області підтвердити Сільськогосподарському Приватному підприємству «Едельвейс» статус платника податку четвертої групи на 2021 рік шляхом надання витягу (довідки) про підтвердження такого статусу. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 16.03.2022. У зв`язку з тим, що розгляд справи 16.03.2022 не відбувся, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2022 призначено розгляд апеляційної скарги на 27.04.2022 у порядку письмового провадження. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Едельвейс» зареєстроване як юридична особа 29.03.2001 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області, як платник податків. Позивач протягом 2016-2020 років був платником єдиного податку 4 групи, що підтверджується поданими позивачем до контролюючого органу податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи за 2016-2020 роки. Так, з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, позивач 19.02.2021 подав звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік № 9030828734, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок. Крім цього, позивач подав 23.03.2021 до контролюючого органу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік № 9059814884 та відомості про наявність вільних земельних ділянок. Однак, відповідач листом № 7749/6/23-00-04-0710 від 19.04.2021 відмовив позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік з тих підстав, що загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи № 9059549537 від 23.03.2021 подана після 20.02.2021. Тож, вважаючи відмову відповідача у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що є безпідставним посилання відповідача на пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України, як на підставу для непідтвердження позивачу статусу платника єдиного податку, з огляду на те, що вказаний пункт передбачає анулювання реєстрації платника єдиного податку за умови неподання податкової звітності, а не за несвоєчасне подання такої звітності. Так, в разі, коли суб`єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, то законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб`єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку саме шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку, відповідно до приписів п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, зокрема, у разі неподання податкової звітності, а, оскільки, до 23.03.20211, тобто до дня подання позивачем податкової звітності, відповідач рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку не прийняв, після вказаної дати були відсутні підстави для анулювання такої реєстрації. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, судом першої інстанції не було враховано, що позивачем не подано до 20 лютого 2021 року загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік. Податковий орган наголошує на тому, що у разі неподання платником єдиного податку 4 групи податкової звітності, контролюючий орган має право виключити платника з реєстру платників єдиного податку. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень п. 291.4. ст. 291 ПК України, до четвертої групи платників єдиного податку відносяться сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 ПК України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті. Згідно норм пп. 298.8.1. п. 298.8 ст. 298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. При цьому, варто врахувати, що порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. За змістом пункту 299.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. Згідно з п. 299.10. ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу. Під час розгляду даного спору по суті, судом першої інстанції було досліджено, що позивач з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році 19.02.2021 подав звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік № 9030828734, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості про наявність земельних ділянок. Крім цього, позивач подав 23.03.2021 до контролюючого органу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік № 9059814884 та відомості про наявність вільних земельних ділянок. З наведеного слідує, що позивач все ж таки подав загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік з порушенням терміну її подання, на що відповідач відмовив позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік з тих підстав, що податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи подана після 20.02.2021 та здійснив посилання на пп. 295.9.1 п.295.9 ст. 295 Податкового кодексу України, яка визначає обов`язок такого платника самостійно обчислювати суму податку щороку станом на 1 січня подавати податкову декларацію (не пізніше 20 лютого поточного року). Водночас, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ПК України визначає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках, при цьому, відповідач не приймав рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення позивача з реєстру платників єдиного податку. Також, не підлягають врахуванню доводи апелянта, з посиланням на пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України, як на підставу для непідтвердження статусу платника єдиного податку, з огляду на те, що вказаний пункт передбачає анулювання реєстрації платника єдиного податку за умови неподання податкової звітності, а не за несвоєчасне подання такої звітності. Отже, в разі, коли суб`єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, то законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб`єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку, відповідно до приписів п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, зокрема, у разі неподання податкової звітності. Оскільки до 23.03.20211, тобто до дня подання позивачем податкової звітності, відповідач рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку не прийняв, після вказаної дати були відсутні підстави для анулювання такої реєстрації. Всі ці обставини були досліджені судом першої інстанції, а висновки суду першої інстанції відповідають нормам ПК України. Апеляційна скарга не містить нових обставин чи доводів, що не були досліджені під час розгляду спору по суті. Тож, позовні вимоги підлягають задоволенню, за наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко