Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/5699/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/5699/21 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Стас Л.В., суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року за позовом Приватного підприємства "A&S Мастер" до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16 серпня 2021 року №UA508040/2021/000223/2, В С Т А Н О В И В : У вересні 2021 року Приватне підприємство "A&S Мастер" (далі ПП "A&S Мастер", позивач) звернулося до суду з позовом до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA 508040/2021/000223/2 від 16 вересня 2021 року. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував, що відповідачем застосовано резервний метод щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Проте, подані ПП "A&S Мастер" документи повністю відповідають встановленому ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України) переліку, повно та достовірно відображають вартість господарських операцій. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року позов Приватного підприємства "A&S Мастер" - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі №UA508040/2021/000223/2 від 16 вересня 2021 року про коригування митної вартості товарів. Стягнуто з Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "A&S Мастер" судові витрати у розмірі 2270,00 грн. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження. Не погоджуючись з вказаним рішенням Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі подала апеляційну скаргу, у якій зазначила, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги, митний орган вказав, що під час проведення митного оформлення товару та досліджуючи надані декларантом документи встановив в них розбіжності, неточності, а також відсутність інформації щодо всіх складових митної вартості товару. Так, у рахунку-фактурі від 24 липня 2021 року №2109508-В задекларована ціна товару на умовах поставки CIF не відрізняються від ціни в додатково наданих прайс-листах, та комерційній пропозиції, які повинні містити цінову інформацію щодо товарів виробника, яка пропонується до необмеженого кола покупців без додаткових витрат передбачених умовами CIF, а отже ставить під сумнів включення складових митної вартості (транспортування та страхування). Тобто, в товаросупровідних документах міститься інформація щодо переліку товару, їх кількості, ціна за одиницю товару та ціна загальної кількості товару. При цьому, відсутня інформація стосовно включення до ціни товару витрат на транспортування та страхування. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 24 липня 2021 року №2109508-В відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Виставлення рахунку-фактури само по собі означає лише пропозицію продати певні товари. Зазвичай, інвойс має містити такі дані: номер інвойсу; дату складання; найменування та реквізити продавця і покупця; платіжні реквізити; реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка; умови поставки згідно «Інкотермс»; умови оплати, найменування товарів, їх ціну,- загальну вартість рахунку; валюту; ставки та розмір податку; місце завантаження; розмір та підстави надання знижок. ПП "A&S Мастер" не скористалося своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні на підставі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено, що 27 березня 2018 року ПП "A&S Мастер" укладено контракт №СН-UA-18/03/27 з компанією HAINING YICHENG HARDWARE CO., LTD. На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів продавець компанія HAINING YICHENG HARDWARE CO., LTD здійснив на адресу покупця ПП "A&S Мастер" поставку товару: ключі ручні нерозвідні, для конфірмата, S-образної форми, шестигранні, виготовлені зі сталі, призначені для збірки меблів, загальною кількістю 410 тис. шт. (код товару 8204110000) товар №1; вироби виготовлені з чорних металів з різьбою з не корозійностійкої сталі, для загальнопромислового призначення - шуруп меблевий, у асортименті, 125 тис. шт. (код товару 7318129090) - товар №2. Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом позивачем 15 вересня 2021 року було подано митну декларацію №UA508040/2021/007169, відповідно до якої митна вартість товарів визначена позивачем за ціною контракту в загальній сумі 3051,48 доларів США, в тому числі товару №1 - 2532,98 доларів США; товару №2 - 518,50 доларів США. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 24 липня 2021 року; Рахунок-фактура (,інвойс) (Commercial invoice) Коносамент (Bill of lading) №2109508-В від 24 липня 2021 року; Коносамент ХМ21070664F від 05 серпня 2021 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 065638 від 13 вересня 2021 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 21С4401А0936/13821 від 26 серпня 2021 року; Акт про проведення огляду (,переогляду) товарів, транспортних засобів, рунної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду UA500040/2021/4067 від 14 вересня 2021 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 26, б/н, б/н від 24 липня 2021 року, 05 липня 2018 року, 26 березня 2021 року, відповідно; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу. стороною якого є виробник товарів, иіо декларуються, та подання якого для митного оформлення СН- UA-18/03/27 від 27 березня 2018 року; Інші некласифіковані документи Технічні характеристики від 15 липня 2021 року; Судове рішення у справі цивільної. господарської або адміністративної юрисдикції від 24 травня 2021 року; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів. При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов`язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МК України, у зв`язку із чим декларанту запропоновано надати наступні документи: якщо здійснювалось страхування, - страхові документи; додаткові угоди до контракту; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертиними організаціями; банківські платіжні документи. Також повідомлено декларанта, що згідно з п.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідь на запит декларантом подано комерційну пропозицію та прайс-лист. Перевіркою додатково поданих документів встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості, у зв`язку із чим митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA 508040/2021/000223/2 від 16 вересня 20201року та оформлено картку відмови №UA508040/2021/00297 від 16 вересня 2021 року. Так, у спірному рішенні відповідачем зауважено на тому, що декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані документи містять розбіжності, а саме: - у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 24 липня 2021 року №2109508-В відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця; - поставка товарів здійснюється на умовах поставки CIF Одеса відповідно до Інкотермс 2010. Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалось страхування). Відповідно до умов поставки CIF згідно Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий полюс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування не надано; - додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців; - відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів цього ж виробника, що імпортуються в Україну та інформація, про які міститься в ЄАІС держмитслужби - встановлено, що рівень вартості заявленого товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. Крім того на вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи: - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) в разі їх наявності; - копію митної декларації країни відправлення. Цим же рішенням митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу, а саме: товару №1 на рівні 2,51 доларів США/кг (числове значення митної вартості становить: 2952 кг х 2,51 доларів США = 7409,52 доларів США), товару №2 на рівні 1,93 доларів США/кг (числове значення митної вартості становить: 775 кг х 1,93 доларів США = 1495,75 доларів США). Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. Таким чином, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку. Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України). Згідно ч. 1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. Про це ж вказано у ч. 1 ст.52 МК України. При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, (п. 1 ч.5 ст.54 МК України) Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Однак, у разі необхідності, органи доходів та зборів мають право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості (п.2 ч.5ст.54МК України), а декларант чи уповноважена ним особа зобов`язані надати такі додаткові документи (ч.3, 4ст.53МК України). Згідно ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Пунктом 1 ч.4 ст.54 МК України визначено обов`язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом з тим, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів та подані декларантом до митного органу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені ч.3 ст.53 МК України. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Поряд із цим, Верховний Суд неодноразово у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 22 грудня 2020 року у справі №809/382/17, від 25 лютого 2021 року у справі №810/3295/17 зазначав, що митний орган повинен витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Виходячи з принципу послідовності, передбаченого ст.57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен був провести консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених Митним кодексом України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти. Згідно ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Основний метод (ст.58 МК України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв`язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів). Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Так, відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1ст.57 Митного кодексу України. Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Дослідивши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що з наданих до митного оформлення документів повністю прослідковується ланцюг між замовником, перевізником (експедитором) та вантажем. Так, відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, InsuranceandFreight (... namedportofdestination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування. Тому у разі укладання контракту за умовами поставки CIF на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження. Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд першої інстанції правильно вказав, що в даному випадку позивач не повинен додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA. Крім того, п.6.2 Контракту від 27 березня 2018 року №СН-UА-18/03/27 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали та 3 копії морських коносаментів з описом вантажу і завантаженої кількості товару; 2 оригінали специфікації товару; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали. Відтак, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу. У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 24 липня 2021 року №2109508-В, специфікації від 24 липня 2021 року №26 по контракту, прайс-листі продавця від 15 липня 2021 року, бізнес пропозиції від 21 липня 2021 року, пакувальному листі вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF Одеса. За таких обставин колегія суддів вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п.8 ч.2 ст.53 МК України. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі №814/2463/14, від 14 серпня 2018 року у справі №821/1617/17. Щодо посилання відповідача на адресну спрямованість прайс-листа, то колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що вказана обставина не впливає на складові митної вартості товарів та не може бути підставою для коригування митної вартості. З огляду на те, що до митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та, як встановлено під час розгляду справи, вказані документи давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товару, судом першої інстанції вірно зазначено, що витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, а не доведеність відповідачем неможливості застосувати під час митного оформлення товару митну вартість за основним методом та необґрунтованість застосування резервного методу, свідчить про неправомірність рішення органу щодо її коригування. Колегія суддів вважає, що встановлення в судовому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішення, прийнятого на підставі неправомірних висновків митного органу. Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оскаржуваного рішення митниці. З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ПП "A&S Мастер". Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до ст. ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року за позовом Приватного підприємства "A&S Мастер" до Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16 серпня 2021 року №UA508040/2021/000223/2 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає. Повний текст судового рішення складений 28.04.2022 року. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.