Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 932/17080/19(2а/932/507/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 932/17080/19(2а/932/507/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2021 ( суддя першої інстанції Кошля А.О.) в адміністративній справі №932/17080/19(2а/932/507/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради, Головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дергель Михайла Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради, Головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дергель Михайла Вікторовича, в якому просив: скасувати постанову головного спеціалісту-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дергель Михайла Вікторовича серії ІД №00014379 від 30.09.2019 року, яка винесена відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 152-1 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 30 вересня 2019 року винесена відносно нього постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП з підстав порушення правил паркування транспортних засобів, а саме несплати вартості послуги з користування майданчиком для платного паркування. З даною постановою не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки майданчик для паркування не був обладнаний відповідно до вимог чинного законодавства, а отже особа, що керувала транспортним засобом не знала про існування там майданчика для платного паркування. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2021 позовні вимоги задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєного правопорушення, обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Крім того, фото, які були зроблені інспектором з паркування в режимі фотозйомки чітко відображають факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме паркування автомобіля на майданчику для платного паркування на період більше 10 хвилин без здійснення оплати. Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно з оскаржуваної постанови серії ІД №00014379 від 30 вересня 2019 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 . Відповідно даної постанови 09 серпня 2019 року о 10:59 год. транспортним засобом Renault Kangoo р.н. НОМЕР_1 здійснено адміністративне правопорушення, а саме: неоплата вартості послуг користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: вул. Воскресенська, м. Дніпро, в районі буд. 12-17, Д1064 чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів затверджених КМУ від 03.12.2009 №1342, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 152-1 КУпАП. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 КУпАП. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Приписами ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення. Приміткою до цієї статті Кодексу визначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика). Суд зазначає, що організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентуються Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2009 року № 1342. Дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб`єктів господарювання, які утримують такі майданчики. Суб`єкти господарювання - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів (п. 2). Пунктом 6 Правил № 1342 визначено, що контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою та утримання майданчиків для паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування). Контроль за виконанням цих Правил у частині стану утримання майданчиків для паркування здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно до п. п. 7, 8 Правил № 1342 майданчики для паркування є об`єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт та утримання майданчиків для паркування здійснюються з дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та цих Правил (п. 11) . За визначенням, наведеним у п. 4 Правил № 1342: - відведені майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; - спеціально обладнані майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху. За приписами п. 12 цих Правил майданчики для паркування обладнуються відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху. Положеннями п.13 Правил № 1342 визначено, що відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної. Спеціально обладнані майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та розміткою. (п.15 Правил № 1342). Відповідно до Додатку 1 Правил дорожнього руху відведений майданчик для платного паркування позначається: інформаційно-вказівним знаком 5.38. Місце для стоянки або 5.39. Зона стоянки , а також табличками до дорожнього знаку 7.14. Платні послуги, 7.6.1.-7.6.5. Спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку. Згідно з п. п. 10.7.35. , 10.7.36. ДСТУ 4100-2002 Знаки дорожні знак 5.38. Місце для стоянки повинен застосовуватись для позначення в населених пунктах місць, а поза ними - майданчиків, спеціально відведених для стоянки транспортних засобів. Знак 5.39. Зона стоянки повинен застосовуватись для позначення початку, де дозволяється стоянка на проїзній частині або проїзній частині та тротуарі. Знак 5.39. з однією з табличок 7.6.1.- 7.6.5. повинен застосовуватись для позначення способу поставлення автомобіля. Згідно п. 10.9.18. ДСТУ 4100-2002 Знаки дорожні табличка 7.14. Платні послуги повинна застосовуватись із знаками 5.38. або 5.39. для позначення стоянкових майданчиків, розташованих за межами проїзної частини, а також для позначення спеціально збудованих карманів для стоянки транспортних засобів на проїзній частині дороги, на яких беруть платню за стоянку. Також, відведені майданчики для платного паркування обов`язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами (технічний пристрій, призначений для сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування з використанням платіжних карток та готівкою) з розрахунку не менш як один автомат на 20 місць для паркування з обох боків уздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та/або інформаційними знаками про можливість і порядок надання послуги мобільне паркування (надання користувачеві можливості отримати послуги з користування майданчиками для платного паркування, що оплачуються за допомогою карток попередньої оплати або платіжних інструментів, передбачених законодавством про безготівкові розрахунки, із застосуванням засобів мобільного зв`язку для передачі інформації через захищену комп`ютеризовану систему) (п. п. 13, 14 Правил № 1342) . Згідно з п. 21 цих Правил на майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про: - оператора (найменування, адреса, контактні телефони); - вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати (готівковий або безготівковий) . Зазначена інформація надається відповідно до законодавства про мови, а також у разі потреби розміщується її переклад на англійську мову. За приписами ст. 6 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII Про дорожній рух до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування. До компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів. Як свідчать встановлені обставини справи, згідно з інформації з веб-сайту ipkp.dniprorada.gov.ua (ідентифікатор для доступу до зображень) , фотознімки у кількості 8 штук відображають: дату 09.08.2019 року, час - з 10:37 до 10:59 год, географічні координати: 48.46540527, 35.04002686 та адреса місця розташування транспортного засобу Renault Kangoo р.н. НОМЕР_1 . Дослідивши надані відповідачем фотознімки, що містять відомості про дату, час, місце розташування транспортного засобу, що належить позивачу, по відношенню до географічних координат, суд зазначає, що на вказаних фотознімках відсутні відповідні дорожні знаки, суцільні сині (блакитні) смуги на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної, необхідність наявності яких імперативно визначено положеннями пунктів 13 та 15 Правил №1342 і Правилами дорожнього руху, а також фотознімки не доводить факту наявності обладнання майданчика паркувальним/паркувальними автоматом/автоматами, так само, як і наявності інформаційних знаків про можливість і порядок надання послуги "мобільне паркування" . Отже вказані фотознімки свідчать про неналежну організацію обладнання майданчика для паркування відповідно до вимог вказаних Правил і Правил дорожнього руху. Суд погоджується з позицією відповідача про те, що учасники дорожнього руху повинні неухильно дотримуватися Правил дорожнього руху та Правил паркування. В той же час, у межах цієї справи вирішуються питання щодо правомірності та обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Враховуючи встановлені обставини, суд вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції, що в даному випадку відсутність належних доказів які б давала можливості позивачу, ідентифікувати, що транспортний засіб розміщено на місця для платного паркування. При цьому, суд зазначає, що в силу положень статей 9 та 10 КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності можливо лише при доведеності вини особи у вчиненні правопорушення належними та допустимими доказами. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2021 в адміністративній справі №932/17080/19(2а/932/507/20)залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню. Повний текст постанов складено 21 квітня 2022 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва