LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805296/4971/21

від 21.04.2022 ·

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/4971/21 Головуючий у 1-й інст. Покатілов О. Б. Категорія ч. 2 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2022 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, в с т а н о в и в : Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 24 травня 2021 року о 10 год. 05 хв. в м. Житомирі по вул. Київське шосе, 131 керував автомобілем ВАЗ 21102 д.н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. На постанову суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Вказує, що постанову суду він отримав по пошті лише 10.02.2022 року. Вважає, що постанова суду є незаконною, оскільки неповно з`ясовано всі обставин справи з таких підстав. Зазначає, що в матеріалах справи є рапорт від 09.09.2021 року в якому визнано, що виправлення в протоколі було здійснено після того, як особа стосовно якої було складено підписала його та отримала копію. Однак, чинним КУпАП на передбачено внесення будь-яких поправок чи уточнень в протокол шляхом складання рапорту. В протоколі відсутня обов`язкова кваліфікація правопорушення як повторність. На його переконання протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом №1376 від 06.11.2015 МВС України, а тому протокол є недопустимим доказом. ОСОБА_1 , в судове засідання на розгляд своєї апеляційної скарги 21.04.22 року о 12:00 год. не з`явився, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою апеляційного суду від 07.04.22 року, не заперечував про розгляд справи у його відсутність, а тому апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутність. Наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду є поважними та такими, що дають підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про своєчасне та належне вручення (отримання) ОСОБА_1 копії постанови суду, а розгляд справи проводився у його відсутність. Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, результатами тестування на алкоголь, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат тесту - проба позитивна 1,13 проміле, при допустимому показнику - 0,2 проміле та встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, письмовим поясненням свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , письмовим поясненням ОСОБА_1 , які містяться в протоколі, з яких слідує, що він вину визнав та вказав, що вживав алкогольні напої вчора та зобов`язується не керувати до повного витверезіння, а також відеозаписом з нагрудних камер поліцейських. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що протокол, акт огляду та результат тесту ОСОБА_1 посвідчив своїм підписом. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАА №820079 від 24.05.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП зафіксовано факт керування транспортним засобом. На переконання апеляційного суду зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи. Доводи ОСОБА_1 про те, що протокол складено з порушенням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП (містить виправлення, копія протоколу, яка була вручена, складена за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а до суду було подано на розгляд протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП), а тому він є недопустимим доказом суд вважає необґрунтованими, оскільки постановою цього суду від 28.08.21 року матеріали справи щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП було повернуто до Житомирського РУП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області для доопрацювання. (а.с. 30) Згідно рапорту інспектора поліції Б.Пилипенка при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 працівники поліції не мали змоги відразу правильно кваліфікувати дії останнього, через несправність планшету. Про те, що ОСОБА_4 вчинив правопорушення повторно протягом року стало відомо лише при перевірці матеріалів, особою, яка здійснює діловодство та змінено кваліфікацію на ч.2 ст.130 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що внесення змін до протоколу про адміністративне правопорушення щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП за даних обставин не свідчить про недопустимість цього доказу, оскільки такі зміни були викликані об`єктивними причинами, внесені особою, що уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, а ОСОБА_1 мав достатньо часу щоб організувати свій захист, ознайомитися з матеріалами справи, в тому числі і з протоколом про адміністративне правопорушення та зробити з них копії, надати пояснення та заперечення, при розгляді справи в суді він користувався правовою допомогою захисника. За таких обставин дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП судом кваліфіковані вірно, оскільки він 08.09.2020 року був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що мало місце 28.05.2020 року, що дає підстави для кваліфікації його дій за ознакою повторності. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння створює загрозу життю та здоров`ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення. Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП розмірі, можливості призначення менш суворого стягнення закон не передбачає, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає. За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2021 року щодо нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»