Постанова 4807 № 336/4865/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/4865/21 Головуючий в 1 інст. Дацюк О.І. Провадження № 33/807/105/22 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2022 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Нємної Т.І., за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 6 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 10 червня 2021 року приблизно о 16.19 годині ОСОБА_1 , перебуваючи на вул. Стефанова біля будинку № 34 у м. Запоріжжя, керував автомобілем «ЗАЗ 110217», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР N 3039 від 10.06.2021 року. В апеляційній скарзі апелянт, вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у 2004 році він загубив посвідчення водія, про що було повідомлено ОВС України і після успішного складання іспиту на право керування транспортним засобом, йому було видане нове посвідчення водія. Вказує, що його загубленим посвідченням скористалась стороння особа, яку і було затримано у стані наркотичного сп`яніння. Недбалість працівників поліції, які не здійснили належної перевірки затриманого, призвела до наслідків у вигляді притягнення невинної особи до відповідальності. У додаткових поясненнях захисник - адвокат Нємна Т.І. вказує, що 6 січня 2022 року ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Ланос» та маючи при собі посвідчення НОМЕР_2 з дійсним посвідченням був зупинений працівниками поліції. Однак через те, що у базі даних працівників поліції ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобом його притягнули до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП та знов вилучили водійське посвідчення, яке було нібито в нього вилучене ще 10 червня 2021 року. Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, оскільки розгляд справи відбувся без ОСОБА_1 та захисника. Крім того, просить постанову районного суду скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Щодо розгляду клопотання потерпілої про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд дійшов до таких висновків. На обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 вказує, що справа була розглянута без нього, а про існування постанови районного суду апелянт дізнався лише 26 грудня 2021 року (а.с.24-25). Враховуючи, що ОСОБА_1 до суду не викликався, а постанову суду отримав лише 26 грудня 2021 року, після спливу строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження і про наявні підстави для його поновлення. Щодо розгляду апеляційної скарги по суті, апеляційний суд дійшов до таких висновків. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно ст. 251 КУпАП закріплено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Як передбачено ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий розгляд справи та встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня суспільної небезпеки (рішення у справі «+4 посилання» та ін.), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державною в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою винуватість. Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17. Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки в судове засідання учасники справи не були викликані належним чином, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи не з`ясував та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення, внаслідок чого ОСОБА_1 безпідставно було притягнуто до адміністративної відповідальності. В основу обвинувачення суд лише перелічив документи, які можуть підтверджувати вину ОСОБА_1 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення та медичний висновок. Разом з тим, апеляційний суд при перегляді вказаної справи дійшов до висновку, що вказані докази, які суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення, ані окремо по собі, ані в сукупності не свідчать на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення п. 2.9а ПДР України та інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного. Під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_1 в інкримінований час перебував на підприємстві ПАТ «Запоріжсталь», що підтверджується довідкою підприємства. Крім того, ОСОБА_1 у 2004 році загубив посвідчення НОМЕР_3 , яке зазначено було в протоколі про адміністративне правопорушення, внаслідок чого йому було видано нове посвідчення НОМЕР_2 (а.с.23). В судовому засіданні апеляційного суду було переглянуто доданий до протоколу відеозапис, яким зафіксовано, що медичний огляд проходить інша особа, а не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Працівниками патрульної поліції і судом першої інстанції належним чином не перевірено особу порушника, внаслідок чого ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності, який не був суб`єктом правопорушення за подіями 10 червня 2021 року. Наведені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне та неточне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом належними та допустимими здобутих по справі доказів в розумінні вимог ст. 251 КУпАП. Виходячи з аналізу матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку, що останній не вчиняв інкримінованого правопорушення та був помилково притягнутий до відповідальності. Вищевказані порушення, суд першої інстанції залишив поза увагою, чим не виконав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП за змістом яких орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, не перевірив чи виконано поліцейськими вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП, передчасно постановив рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів. Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 288 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення може бути скасована. Згідно ст. 293 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи не були в повній мірі дотримані вимоги процесуального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, задовольнити. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 6 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати. Провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 336/4865/21