Ухвала КЦС ВС № 354/587/18

Ухвала 25 квітня 2022 року м. Київ справа № 354/587/18 провадження № 61-21522ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, ВСТАНОВИВ: У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику: подати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження судових рішень, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, та копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до закону. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копія ухвали суду касаційної інстанції від 20 січня 2022 року направлена на адресу заявника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка зазначена в матеріалах касаційної скарги, та отримана заявником 01 лютого 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів касаційного провадження. У січні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли додатки до касаційної скарги, до яких долучений аудіо-диск запису наміру судді відмовити у задоволенні позову. У лютому 2022 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду від 20 січня 2022 року від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків, до яких долучений документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі відповідно до закону. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику надати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, та копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копія ухвали суду касаційної інстанції від 21 лютого 2022 року направлена на адресу заявника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка зазначена в матеріалах касаційної скарги, та отримана заявником 10 березня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів касаційного провадження. У березні 2022 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду від 21 лютого 2022 року від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків, в якій заявник вказує, що надає уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначені конкретні обов`язкові підстави. Проте, до заяви від 18 березня 2021 року уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначені конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, в також копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи ОСОБА_1 не надає. В додатках до заяви про уточнену касаційну скаргу, в якій зазначає конкретні обов`язкові підстави, а також у долученому аудіо-запису заявник не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги особі, яка її подала, з таких підстав. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, за змістом вказаних статей ЦПК України в касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції та/або постанову апеляційного суду, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, повинно бути наведене обґрунтування з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права з обов`язковим зазначенням відповідного пункту частини другої статті 389 ЦПК України, як підстави касаційного оскарження. У касаційній скарзі та заяві про усунення недоліків від 18 березня 2022 року ОСОБА_1 не вказав конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, які визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що свідчить про невиконання заявником вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Посилання виключно на неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, не є виконанням вимог закону щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Враховуючи, що станом на 25 квітня 2022 року не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційна скарга ОСОБА_1 має бути визнана неподаною та повернута заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Керуючись статтею 394 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська