Постанова 4854 № 815/2707/18
від 25.04.2022 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 815/2707/18 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Турецької І. О., суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року про прийняття звіту про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди В С Т А Н О В И В: Історія справи. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області), в якому просив: - визнати дії протиправними і такими, що обмежують права споживача та людини з інвалідністю, якою він є; - зобов`язати провести перевірку, відповідно до покладених, законодавством України зобов`язань, стосовно продавця на предмет дотримання, останнім діючих норм законодавства, а також фактів протизаконного продажу товару, що викладені в позові та в заявах, а також захистити його права, як споживача, щодо вказаного факту покупки, та вжити необхідних заходів до продавця з обміну товару на якісний аналог або повернення грошей, відповідно до вимог чинного законодавства; - визнати вимоги в частині надання ним як споживачем інформації про наявність в купленому товарі (зимових чоботах) даних про основні властивості продукції, а так само масу і об`єм, наявність позначки про наявність у складі продукції ГМО та відомостей про вміст шкідливих для здоров`я речовин такими, які неможливо надати, так як ці вимоги відносяться до інших груп товарів, а значить суперечать нормам чинного законодавства України; - стягнути компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 200 000 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправними дії ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області щодо відмови у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) за заявою ОСОБА_1 від 07.02.2018, оформленої листом від 19.02.2018 №1313/05/18. Зобов`язав ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області вжити, передбачених законодавством, заходів щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за заявою ОСОБА_1 від 07.02.2018 (вхід. №С-111 від 07.02.2018). В іншій частині позову суд відмовив. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 залишено без змін. З метою виконання рішення суду, задля погодження заходу державного нагляду (контролю), ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. У відповідь, 06.12.2018 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів доручила ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області встановити найменування суб`єкта господарської діяльності, який підлягає позаплановій перевірці. 28.12.2018 для встановлення найменування суб`єкта господарської діяльності, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області направило лист керівнику ТОВ «Промринок Котовський». Також, на виконання доручення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів співробітниками ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області були здійснені виїзди за адресою, вказаної у скарзі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). 22.03.2019 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області отримало лист від ТОВ «Промринок Котовський», де зазначено, що за вказаною адресою здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 29.03.2019 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області направлений лист до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів про встановлення найменування суб`єкта господарювання. 17.04.2019 Мінекономрозвитку погодило проведення позапланового заходу у ФОП ОСОБА_2 02.05.2019 зазначене погодження разом із листом директора Департаменту захисту прав споживачів отримано ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області. 21.05.2019 видані наказ та направлення про проведення позапланової перевірки. Під час проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 за зазначеною адресою ( АДРЕСА_1 ) господарської діяльності не проводить, господарську діяльність за цією адресою здійснює ФОП ОСОБА_3 . З договору суборенди вбачається, що господарську діяльність ФОП ОСОБА_3 здійснює за адресою: АДРЕСА_1 лише з 01.04.2019, тобто після виникнення обставин, покладених в основу скарги гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). З метою забезпечення виконання рішення суду, співробітниками ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області був здійснений виїзд за адресою місцезнаходження ФОП ОСОБА_2 , яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_2 ), але його присутність там не встановлена. До того ж, з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань випливає, що з 26.09.2019 ФОП ОСОБА_2 припинив господарську діяльність. 07.06.2019 ОСОБА_1 пред`явив до виконання виконавчий лист по даній справі. 09.07.2019 до боржника, в особі ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, надійшов запит від державного виконавця Другого Суворовського ВДВС м. Одеси щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 в частині вжиття передбачених законодавством заходів щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за заявою ОСОБА_1 від 07.02.2018. На виконання запиту державного виконавця, боржник надав пояснення та документи, що перелічені вище. Оцінивши докази надані боржником в підтвердження виконання рішення суду, державний виконавець дійшов висновку про виконання боржником рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 по справі №815/2707/18 в повному обсязі та завершив відповідне виконавче провадження. Далі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд, постановою від 30 вересня 2020 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року скасував в частині, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено. У цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову частково. Суд касаційної інстанції стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держспоживслужби України в Одеській області 2 000 гривень на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині судові рішення залишив без змін. За заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, зобов`язано ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області подати до суду, у строк 15 днів, з дня отримання ухвали, звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 та постанови Верховного Суду від 30.09.2020. 23.11.2020 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про прийняття звіту щодо виконання судових рішень. Обґрунтування даної заяви зводиться до того, що боржником були вжиті всі, передбачені чинним законодавством заходи, щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), однак такий позаплановий захід провести неможливо з незалежних від боржника причин. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року прийнято звіт ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області. Приймаючи звіт боржника про виконання судового рішення, суд першої інстанції, керуючись вимогами статті 382 КАС України, встановив відсутність підстав для встановлення нового строку подання звіту та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд першої інстанції дійшов висновку, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 та постанови Верховного Суду від 30.09.2020 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області були вжиті передбачені чинним законодавством заходи щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та вжито заходів для перерахування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн., проте кошти стягувачем не отримані внаслідок повідомлення ним невірних банківських реквізитів. Короткий зміст апеляційної скарги. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та без урахування конституційних прав та свобод, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити його заяву у повному обсязі. У доводах апеляції, скаржник наполягає на тому, що судові рішення, які ухвалені на його користь, не виконані. Апелянт вважає, що проведення позапланової перевірки повинно було відбутися із залученням органу державної виконавчої служби та поліції, відповідно до норм Законів України «Про виконавче провадження» та «Про захист прав споживачів». Ще одним доводом скаржника є те, що суд першої інстанції позбавив його права на участь у судовому засіданні. Такі доводи обґрунтовуються тим, що 29.12.2020, він за повідомленням суду, прибув до зали судового засідання для розгляду заяви ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про прийняття звіту щодо виконання судового рішення. Як стверджує ОСОБА_1 , у призначену годину судового засідання, до нього вийшла секретарка, яка надала йому копію повістки-повідомлення з відміткою про його присутність та повідомила, що, у зв`язку з карантином та відсутністю судді, судове засідання відкладено. Після цього, апелянт з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався про ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 про прийняття звіту, яка прийнята в порядку письмового провадження, у зв`язку з тим, що в країні установлений карантин, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не скористалось правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Ураховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про її розгляд за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке. Оцінюючи доводи апеляційної скарги про необґрунтований висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для прийняття звіту про виконання судового рішення, в порядку статті 382 КАС України, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За правилами частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на викладені норми процесуального законодавства, суд першої інстанції, вивчивши, поданий суб`єктом владних повноважень, звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 та постанови Верховного Суду від 30.09.2020 встановив відсутність підстав для встановлення нового строку подання звіту та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки обставини справи свідчать, що проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за заявою ОСОБА_1 було неможливим з об`єктивних причин, а саме: у зв`язку з відсутністю відомостей про місцезнаходження суб`єкта господарювання. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області були вжиті всі передбачені чинним законодавством заходи щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Також суд апеляційної інстанції вважає, що, на даний час, підстав для встановлення нового строку подання звіту немає, оскільки з 26.09.2019 суб`єкт господарювання, перевірку якого зобов`язав провести суд, припинив господарську діяльність. Слід зазначити, що законодавством не передбачено проведення органами державного нагляду (контролю) перевірочних заходів суб`єкта господарювання, який припинив свою господарську діяльність. Переходячи до наступного доводу апеляції, який полягає у тому, що суд першої інстанції позбавив його права на участь у судовому засіданні, колегія суддів висновується з такого. Відповідно до частини 4 статті 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. 24.12.2020 суд першої інстанції на електронну адресу ОСОБА_1 направив повістку про виклик до суду на 29.12.2020 о 10:30 год. (а.с.49). Також, 24.12.2020 секретарем судового засідання була сформована повістка-повідомлення, якою ОСОБА_1 повідомлено про розгляд 29.12.2020 о 10:30 год. звіту про виконання судового рішення (а.с.51). 29.12.2020 ОСОБА_1 прибув у призначене судове засідання. Факт такого прибуття підтверджується розпискою, наданою секретарем судового засідання (а.с.51). Однак, за ствердженням скаржника, секретар судового засідання повідомила його, що, у зв`язку з карантином та відсутністю судді, судове засідання відкладено. Після цього він дізнався про розгляд судом першої інстанції, 29.12.2020, питання прийняття звіту в порядку письмового провадження. В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції відображені обставини прибуття ОСОБА_1 до судового засідання та наведені підстави розгляду даної справи в письмовому провадженні. Так, суд першої інстанції зазначив про встановлення Кабінетом Міністрів України карантину у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 та про наказ голови Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 про, зокрема, припинення розгляду судових справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників процесу. З огляду на те, що позивач не заявив клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, суд першої інстанції поважав можливим розглянути справу в письмовому провадженні. Оцінивши викладені обставини колегія суддів погоджується з доводами скаржника про порушення його права на справедливий суд. 26 березня 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення «Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та рекомендувала судам неухильно дотримуватися приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 щодо запровадження карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, а також надала судам такі рекомендації: безперервно здійснювати судочинство у невідкладних справах, які визначені процесуальними кодексами та судами (суддями), з дотриманням балансу між правом на безпечне довкілля для суддів, сторін у справах та правом доступу до правосуддя. У зв`язку з наведеним, Вища рада правосуддя рекомендувала судам усіх інстанцій та юрисдикцій застосовувати у діяльності уніфіковані рекомендації щодо безпечної роботи в умовах карантину, що додаються. Відповідно до наведених рекомендацій, у разі якщо від учасника судового провадження надійшла заява про бажання взяти участь у засіданні у приміщенні суду, слід забезпечити розгляд справи в його присутності. Довести до відома учасників судових процесів можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами. При цьому, відкладення розгляду справи можливе лише у крайньому разі, лише коли його проведення з використанням електронних засобів зв`язку неможливе через процедурні та технічні причини. Викладені фактичні обставини свідчать про те, що незважаючи на наказ голови суду від 20.10.2020, за ініціативою суду, 24.12.2020 розгляд справи щодо виконання судового рішення був призначений у відкритому судовому засіданні, про що сторони були сповіщені. Позивач побажав брати участь у справі та з`явився до суду. В матеріалах справи відсутні докази про пропонування судом ОСОБА_1 провести розгляд справи за допомогою мережі Інтернет, а в разі неможливості, через процедурні та технічні причини, відкласти розгляд справи. На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції порушив справедливий баланс між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд, що виразилося у неприйнятті ним таких рішень: провести відкрите судове засідання з використанням засобів індивідуального захисту; запропонувати позивачу провести судове засідання в режимі відеоконференції та у випадку відмови, в залежності від причин, або розглянути в письмовому провадженні або відкласти розгляд справи. Позаяк, скаржник обґрунтовує апеляційну скаргу порушенням процесуального права приймати участь у судовому засіданні, таке порушення, відповідно до частини 3 статті 317 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового. Відповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскільки у даному переліку відсутня ухвала щодо судового контролю за виконанням судового рішення, постановленої судом відповідно до статті 382 КАС України, дана постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 317, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року про прийняття звіту про виконання судового рішення - скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким прийняти звіт Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про виконання судового рішення в порядку статті 382 КАС України по справі №815/2707/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 25.04.2022.