Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/3520/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/3520/21 Номер провадження 22-ц/814/717/22Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Одринської Т.В., суддів Абрамова П.С., Панченко О,О. за участю секретаря: Ряднина І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Шевченківська районна у м. Полтаві рада, як орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2021 року, В С Т А Н О В И В : В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_3 наступним чином: безперешкодні зустрічі з дитиною без будь-яких інших осіб щоп`ятниці, щосуботи та щонеділі з 15.00 годин до 20.00 годин; безперешкодне проведення відпустки з дитиною без участі щороку у літній період строком на 14 діб; безперешкодна участь у спільному святкуванні дня народження дитини (з можливою участю інших осіб) кожного року 20-го жовтня з 08.00 години до 20.00 годин; безперешкодна участь у спільному святкуванні державних свят України на кожне державне свято України з 08.00 годин до 20.00 годин. Зобов`язати ОСОБА_2 , за два дні до зустрічі з донькою, надати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це особисто ОСОБА_1 на наступний день з дня настання таких обставин. Просив стягнути на його користь суму сплачених судових витрат. Позов мотивовано тим, що сторони у справі перебували у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася донька ОСОБА_3 , яка після розірвання шлюбу 05 грудня 2019 року залишилася проживати з матір`ю. Після розлучення між сторонами почалися непорозуміння щодо прийняття участі батька у вихованні дитини. Відповідач почала створювати перешкоди для нормального спілкування батька з дочкою, не повідомила адресу за якою вони проживають, а також не відповідає на телефонні дзвінки. В жовтні 2020 року позивач звернувся до Служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтаві ради, проте жодних дій органом вчинено не було. Вказує, що хоче повноцінно спілкуватися з донькою та брати участь в її вихованні. Оскільки відповідач чинить йому перешкоди, тому змушений звернутися до суду з даним спором. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Шевченківська районна у м. Полтаві рада, як орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надав доказів та судом не встановлено факту того, що батько позбавлений можливості спілкуватися з донькою, що мати чинить перешкоди в спілкуванні з дочкою. Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в позовній заяві. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін еревіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що з 20 квітня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який 05 грудня 2019 року було розірвано, сторони проживають окремо. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін по справі народилася донька ОСОБА_4 , яка після припинення шлюбних відносин проживає разом із матір`ю, відповідачкою ОСОБА_2 . З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник щодо усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною. Розглядаючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що мати чинить перешкоди в спілкуванні з дочкою та те, що він позбавлений можливості бачитися з донькою. Колегія суддів повністю погодитися з таким висновком не може, виходячи з наступного. Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. За правилами статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з частиною першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України). Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. У статті 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78). Розглядаючи даний спір суд першої інстанції дійшов правильного висновку що позивач не довів, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з донькою, проте відмовляючи в задоволенні позову, суд помилково не врахував принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. У даній справі відсутні обставини, які б унеможливлювали реалізацію права батька на спілкування з малолітньою дочкою. Оскільки сторони у справі проживають окремо, згоди щодо вирішення питання про визначення способів участі батька у вихованні дитини шляхом переговорів та прийняття спільного рішення не дійшли, колегія суддів вважає за необхідне встановити порядок побачень батька з дитиною, яка постійно проживає із матір`ю. Заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача, відповідача - матері дитини, яка не заперечує проти батька у вихованні дитини та зустрічей з нею, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Враховуючи вік дитини (3 роки), розпорядок її дня, режим сну, колегія суддів вважає, що якнайкращим інтересам дитини буде відповідати наступний порядок побачень батька з донькою : щоп`ятниці з 17.00 до 20.00 год. та щосуботи з 16.00 до 20.00 години. При цьому слід врахувати стану здоров`я дитини, її режим дня, зайнятість в гуртках та, на даний час, вимоги військового стану. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено до 25 травня 2022 року. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина. Визначений час зустрічей, з урахуванням вимог воєнного стану, необхідний для забезпечення безпечного перебування дитини поза межами дому з дотриманням усіх правил та запроваджених обмежень. Для перевезення дитини до місця її проживання, необхідно також враховувати ризики часових обмежень (комендантська година) та обмеження свободи пересування громадян та транспорту. Колегія суддів вважає, що запропонований позивачем час побачень з дитиною щороку в літній період відпустки строком на 14 діб, без присутності матері, суперечить інтересам дитини. Наразі дитина за своїм віком, психоемоційним розвитком, побутовими навичками не може тривалий час перебувати поза домівкою без мами. Окрім того, враховуючи те, що дитина жодного разу не залишалася в нічний час сама з татом. Такий порядок як: безперешкодна участь у спільному святкуванні дня народження дитини (з можливою участю інших осіб) кожного року 20-го жовтня з 08.00 години до 20.00 годин та безперешкодна участь у спільному святкуванні державних свят України, не може бути визначено, оскільки суд не може примусити інших осіб до спільного святкування свят в присутності позивача. При цьому слід зазначити, що це не обмежує права позивача, як батька дитини, привітати її з днем народження або іншим державним святом. Окрім того, не можуть бути задоволені вимоги позивача, щодо зобов`язання ОСОБА_2 , надати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це особисто ОСОБА_1 , оскільки дана вимога не ґрунтується на вимогах діючого законодавства. Колегія суддів зазначає, що визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дитиною у інших формах та в інший час, за погодженням батьків. З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати віковим інтересам дитини. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За вказаних обставин, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2021 року слід скасувати, ухвалити нове, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком задовольнити частково. Встановити ОСОБА_1 порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : щоп`ятниці з 17.00 до 20.00 год. та щосуботи з 16.00 до 20.00 год, з урахуванням стану здоров`я дитини, часу її відпочинку, зайнятості в гуртках та вимог військового стану. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити. Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 454 грн. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2021 року скасувати. Ухвалити нове. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Шевченківська районна у м. Полтаві рада, як орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо задовольнити частково. Встановити ОСОБА_1 такий порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : -щоп`ятниці з 17.00 до 20.00 год. та щосуботи з 16.00 до 20.00 год, з урахуванням стану здоров`я дитини, часу її відпочинку, зайнятості в гуртках та вимог військового стану. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22.04.2022. Головуючий суддя : Т.В. Одринська Судді: П.С. Абрамов О.О. Панченко