Постанова 4813 № 521/5455/17
від 11.04.2022 ·Номер провадження: 22-ц/813/1638/22 Номер справи місцевого суду: 521/5455/17 Головуючий у першій інстанції Маркарова С.В. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.04.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Ющак А.Ю., розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Одеської міської ради, ОСОБА_3 , за участю третіх осіб ОСОБА_4 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Колмакова Нона Вікторівна про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 1.
ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог. 07 квітня 2017 року ОСОБА_5 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, уточненим 18.10.2017 року, в якому просила: - визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 24.03.2017 року, реєстровий номер 137 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 частково недійсним - визнати за нею та її неповнолітньою донькою право власності на 1/2 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - витребувати спірне майно із чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_3 . В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік та батько її неповнолітньої доньки ОСОБА_6 . Після смерті чоловіка відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Позивач, звернувшись до П`ятої одеської державної нотаріальної контори з метою отримання спадщини після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала відмову. В подальшому їй стало відомо, що спірне спадкове майно 24.03.2017 року відчужено ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу № 137 ОСОБА_3 ОСОБА_5 стверджувала, що ОСОБА_4 не мав право на відчуження спірної квартири, оскільки не був її власником на час відчуження. Позиція сторони відповідача у суді першої інстанції. Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, стверджуючи, що в момент укладення договору купівлі-продажу нотаріусом був перевірений статус спірного майна, належність майна продавцю ОСОБА_4 , жодні заборони на відчуження квартири також були відсутні. Відповідач стверджувала, що є добросовісним набувачем спірного майна, дотрималась всіх вимог при укладенні договору купівлі-продажу, витратила на його придбання всі накопичені кошти, про будь-які судові спори з приводу спірної квартири обізнана не була. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив матеріали справи та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовної заяви. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Сповіщення сторін. У судове засідання, призначене на 30 березня 2022 року, сторони у справі не з`явились, були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлено 11 квітня 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду. 2.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що суд дійшов висновку про правомірність укладеного договору купівлі-продажу, формальне право продавця на відчуження спірного майна, підстави для застосування статті 388 ЦК України з урахуванням вище встановлених судом обставин відсутні, а відповідач ОСОБА_3 не може розглядатись судом як добросовісний набувач. Крім того суд першої інстанції вказав, що за даними спадкової справи № 216/2016 ОСОБА_6 за життя неодноразово розпоряджався своїм майном на користь третіх осіб не з кола законних спадкоємців, укладавши договір довічного утримання, складав заповіт, що свідчить про те що він за не мав волі залишати спадщину своїм законним спадкоємцям - дружині та донці. Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладений шлюб, який зареєстрований Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис за №
562. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилась донька ОСОБА_2 (свідоцтво про народження, видане Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції від 28.04.2006 року, актовий запис № 24). ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради від 27.06.2008 року № 3-2737 на праві спільної часткової власності належала 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №168115128, від 27.05.2019 року. 16.07.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладений договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 5-1572, за яким ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 належну йому 1/2 частину спірної квартири у власність. Зазначене підтверджується договором купівлі-продажу від 24.03.2017 року № 137, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01.10.2013 року, рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.03.2014 року. Право власності останнього у встановленому законом порядку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2014 року договір довічного утримання №5-1572 від 16.07.2008 року розірваний, 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 повернута у власність ОСОБА_6 , скасована реєстрація права власності на неї за ОСОБА_4 в КП «ОМБТІ та РОН». Рішення суду набрало законної сили. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер (свідоцтво про смерть, видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 5375). ОСОБА_6 з моменту набрання рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2014 року законної сили, право власності на спірне майно не зареєстрував, жодних дій направлених на таку реєстрацію за життя не вчинив. Вказані обставини визнані сторонами та підтверджуються матеріалами спадкової справи № 216/2016. 03 серпня 2016 року ОСОБА_5 звернулась до П`ятої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. 05.04.2017 року позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дії. За договором від 24.03.2017 року ОСОБА_4 як власник спірного майна відчужив його ОСОБА_3 . Договір у встановленому законом порядку посвідчений нотаріально, реєстровий номер
137. Як вбачається зі змісту договору належність майна продавцю перевірена нотаріусом, як і відсутність заборони відчуження та арешту, обтяження іпотекою, податковою заставою (пункти1 та 6 договору). Продаж вчинено за 231 700 грн. Право власності відповідача ОСОБА_3 24.03.2017 року зареєстровано (витяг з державного реєстру № 83351994). Щодо недійсності договору купівлі-продажу квартири та витребування майна. Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужено особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього. Згідно із ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Відповідно до п. 22 Пленуму Вищого спеціалізовано суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, власник майна має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна від добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів. Оскільки, ОСОБА_4 відчужив спірну частину квартири за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_3 , яка належала йому на підставі договору довічного утримання від 16.07.2008 року, який в подальшому був розірваний рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.03.2014 року, яке набрало законної сили, вимоги позивача про визнання договору купівлі-продажу, який укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 частково недійсним є обґрунтованими. Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Згідно із ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. За ч. 1 п. 19 Пленуму Вищого спеціалізовано суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах застосовуючи положення ст.387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Враховуючи викладене, вимоги позивача про витребування майна, а саме 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння є такими, що підлягають задоволенню. Щодо визнання права власності за ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в порядку спадкування. Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. За ч. 2 та 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців та починається з часу відкриття спадщини. Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування. За ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно із норми ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності. Так, відповідно до матеріалів спадкової справи ОСОБА_5 та її неповнолітня донька ОСОБА_2 , є єдиними спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 . Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині визнання за ОСОБА_8 та ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,8 кв.м. в тому числі житловою 22,5 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 є обґрунтованими. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2020 року скасувати. Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Одеської міської ради, ОСОБА_3 , за участю третіх осіб ОСОБА_4 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Колмакова Нона Вікторівна про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити. Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 24.03.2017 року, реєстровий номер 137 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 частково недійсним Визнати за ОСОБА_7 та її неповнолітньою донькою ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Витребувати квартиру АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 . Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 11 квітня 2022 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк