Постанова Хмельницький апеляційний суд № 679/696/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2022 року м. Хмельницький Справа № 679/696/21 Провадження № 33/4820/149/22 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Якимець М.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Огойко А.А., розглянув в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 вересня 2021 року,- в с т а н о в и в: Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору. За постановою суду, 30 квітня 2021 року приблизно о 16 годині 28 хвилин в м. Нетішин по вул. Промислова ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CITROEN», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу DRAGER Alkotest 6810 тест №3288 та у медичному закладі КПП НМР «СМСЧ» м. Нетішин, висновок лікаря №75 від 30 квітня 2021 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що постанова суду є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що про дату та час розгляду справи він не був судом належним чином повідомлений, а тому було порушено його право на захист. Судом не враховано, що транспортний засіб був зупинений працівниками поліції безпідставно, без повідомлення причини його зупинки, постанови про порушення ним ПДР не складалися. Вважає, що огляд на стан сп`яніння проводився з порушенням вимог ст.266 КУпАП, зокрема, під час огляду не було залучено двох свідків, а тому висновок про перебування його у стані алкогольного сп`яніння є також недопустимим доказом. Крім того, матеріали справи не містять інформації про назву технічного приладу за допомогою якого проводився огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, відсутні документи, які б свідчили про своєчасність калібровки та повірки приладу. Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки участь в судовому засіданні не брав та копію оскаржуваної постанови у визначений законодавством строк не отримав, про її наявність дізнався лише 27 січня 2022 року через додаток «Дія». Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, приходить до наступних висновків. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Згідно вимог ст.289 КУпАП в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні 01 вересня 2021 року, копію постанови у визначений законодавством строк не отримав, апеляційну скаргу подав 28 січня 2022 року. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку оскарження постанови суду щодо ОСОБА_1 , в зв`язку з чим апелянту слід поновити строк оскарження постанови суду. Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то слід зазначити наступне. Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до положень ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку порушення ч.1ст.173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримався зазначених вимог закону. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За змістом п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння. Відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом першої інстанції. Зокрема, відомостями із: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №486070 від 30 квітня 2021 року, з якого вбачається, що того ж дня, о 16 год. 28 хв., в м. Нетішин по вул. Промислова ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CITROEN», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу DRAGER Alkotest 6810 тест №3288 та у медичному закладі КПП НМР «СМСЧ» м. Нетішин, висновок лікаря №75 від 30 квітня 2021 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. - квитанції газоаналізатора Drager Alcotest 6810, прилад ARCD -0505, відповідно до якої о 16 год. 34 хв. 30 квітня 2021 року працівниками поліції було проведено огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , результат тесту склав 0,5‰. - направленням на огляд водія. - висновку СМСЧ Нетішин щодо результатів медичного огляду від 30.04.2021 року складеним та підписаним лікарем ОСОБА_2 , з яких вбачається, що вказаної дати о 16 год. 47 хв. був огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 в результаті якого встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується відеоматеріалами, наданими працівниками поліції. З оглянутого апеляційним судом відеозапису видно, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, який проводився з використанням технічного засобу «Drager ALCOTEST 6810» результат тесту 0,5 ‰. Проте оскільки з результатом проведеного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не погодився, відповідний огляд було проведено в найближчому медичному закладі з використанням технічного засобу «Drager ALCOTEST 6810». Результат тесту - 0,48‰. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги щодо розгляду справи у відсутність апелянта, чим порушені його права та обмежено у доступі до правосуддя, виходячи з наступних обставин. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомлявся судом про розгляд справи на 16 червня 2021 року та на 01 вересня 2021 року шляхом здійснення телефонограм, окрім того на адресу ОСОБА_1 направлялась судова повістка рекомендованим листом, проте повернулась без вручення з відміткою на конверті «адресат відсутній». Згідно з приписами частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до частини другої цієї ж статті, категорія справ, передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП, до вичерпного переліку, за якими обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, у зв`язку з чим суддею, з дотриманням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, у відповідності до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суд дійшов до правильного висновку про розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 була надана можливість дати пояснення по суті справи, роз`яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими він скористався, проте жодних аргументів чи доказів, що спростували б висновки місцевого суду, в ході апеляційного розгляду справи ним наведено не було. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; проникнення до житла чи іншого володіння особи; перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису; перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; поліцейське піклування. З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги щодо безпідставності зупинення транспортного засобу є необґрунтованими. Суд дослідив, що підставою для зупинення транспортного засобу є перевірка інформації про відсутність у даного автомобіля чинного страхового полісу. Також не впливають на висновки суду доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції не було залучено свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи, під час проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими застосовувались технічні засоби відеозапису, диск із відеозаписом події наявний в матеріалах справи. А тому присутність свідків під час його проведення не є обов`язковою. Доводи апелянта про те, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 в медичному закладі проводився приладом, відносно якого відсутня інформація щодо його назви та проведення калі бровки,не заслуговують на увагу. Відповідно ж до п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Як видно з даних відеофіксації такі вимоги ОСОБА_1 не заявлялись, відтак підстави вважати, що огляд був проведений поліцейськими без дотримання вимог ст.266 КУпАП, в апеляційного суду відсутні та такі доводи апеляційної скарги не можуть бути враховані. Під час апеляційного розгляду порушень в діях поліцейських вимог «Інструкції», та порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено. З огляду на наведене, вважаю, що висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто у керуванні транспортним засобом, особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, ґрунтується на Законі. Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень вимог матеріального чи процесуального права, які дають підстави змінити чи скасувати оскаржувану постанову. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,- п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Нетішинського міського суду від 01 вересня 2021 року. Постанову Нетішинського міського суду від 01 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду С.Д. Бережний