Ухвала КЦС ВС № 552/320/21

У х в а л а 23 лютого 2022 року м. Київ справа № 552/320/21 провадження № 61-21145ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтава від 10 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, В с т а н о в и в: 24 грудня 2021 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Полтава від 10 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року. У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Київського районного суду м. Полтава від 10 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в частині відмови у задоволенні позову, і ухвалити в цій частині нове рішення про повне задоволення позову. Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 21 лютого 2022 року, але який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали. На виконання вимог указаної вище ухвали ОСОБА_1 , у встановлений судом строк, надіслала матеріали на усунення недоліків. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження рішення Київського районного суду м. Полтава від 10 серпня 2021 року та постановиПолтавського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року заявник вказує застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 182/8664/13-ц. Заявник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме, не досліджено зібрані у справі докази. Оскільки із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається імовірність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що неможливо встановити без дослідження матеріалів справи, а тому з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної касаційної скарги та належної перевірки її доводів, наявна необхідність відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів даної справи. Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України,Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, У х в а л и в: Поновити ОСОБА_1 і строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтава від 10 серпня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтава від 10 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року. Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук