Ухвала КАС ВС № 440/4065/20

УХВАЛА 21 квітня 2022 року м. Київ справа № 440/4065/20 адміністративне провадження № К/990/9178/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, УСТАНОВИВ: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021, адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 110 972,41 грн. Суди першої та апеляційної інстанцій, застосувавши норми, зокрема, пункту 286.5 статті 286, пункту 287.5 статті 287, пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України та встановивши факт несплати відповідачем зазначеної суми податкового зобов`язання як узгодженої, стягнули її з ОСОБА_1 на користь бюджета. Суд зупиняв провадження у справі до набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №440/6083/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2019 №53613-5206-1214, №53611-5206-1214, №53610-5206-1214, №53612-5206-1214, якими ОСОБА_1 визначено податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2016-2019 роки у загальній сумі 110 972,41 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №440/6083/20 у позові ОСОБА_1 відмовлено; вказане рішення набрало законної сили 09.11.2021. 23.03.2022 відповідачем на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, якою визначено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). ОСОБА_1 в касаційній скарзі підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. При цьому не зазначає, щодо застосування якої норми стосується такий його довід. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, така норма повинна застосовуватися. За змістом касаційної скарги відповідач доводить, що податкові зобов`язання із орендної плати були визначені йому безпідставно, враховуючи, що з 14.04.2014 по 07.06.2016 він відповідно до статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був звільнений від орендної плати за землі комунальної власності і що він не є єдиним орендарем земельної ділянки за договором від 23.10.2008 №2327. Ці доводи відповідача, однак, не відповідають підставам, з яких суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов ГУ ДПС та стягнули з ОСОБА_1 податковий борг. Разом з тим, норма пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, встановлюючи, що у касаційній скарзі повинна бути зазначена підстава (підстави) касаційного оскарження судового рішення у відповідності з частиною четвертою статті 328 КАС України, презюмує, що при цьому підстава касаційного оскарження повинна бути у взаємозв`язку із підставою задоволення судом позову (або відмови в позові), зазначеною у судовому рішенні. Одне лише наведення у касаційній скарзі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, так само, як і викладення норм права та обставин у справі не свідчить про дотримання пункту 4 частини другої статті 330 КАС України З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС України, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження. Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 повернути. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяЄ.А. Усенко