Постанова 4857 № 140/2728/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/2728/19 пров. № А/857/2090/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, головуючий суддя Валюх В.М., ухвалене у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірута» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И В : В вересні 2019 року позивач ТзОВ «Гірута» звернулося в суд з позовом до Волинської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000524/2 від 10.06.2019 року, №UA205110/2019/000556/2 від 24.06.2019 року, №UA205110/2019/000580/2 від 03.07.2019 року, №UA205110/2019/000983/2 від 01.08.2019 року, №UA205110/2019/001162/2 від 14.08.2019 року, №UA205110/2019/001126/2 від 19.08.2019 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що митну вартість імпортованого товару визначено за основним методом та до декларації додано достатній пакет документів на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких можуть усунути сумніви у їх достовірності. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000524/2 від 10.06.2019 року, №UA205110/2019/000556/2 від 24.06.2019 року, №UA205110/2019/000580/2 від 03.07.2019 року, №UA205110/2019/000983/2 від 01.08.2019 року, №UA205110/2019/001162/2 від 14.08.2019 року, №UA205110/2019/001126/2 від 19.08.2019 року. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця Держмитслужби оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не надав оцінку виявленим митницею розбіжностям та пов`язане з цим право митного органу витребовувати документи, а в разі їх ненадання - прийняття рішення про коригування митної вартості на основі раніше визнаних митним органом митним вартостях шляхом поетапного застосування методів визначення митної вартості. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, для митного оформлення товарів: текстильні вироби: одяг, що використовувався несортований (Second Hand), зношений не більше ніж на 25%: футболки, сорочки, блузки, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, светри, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг та Інші вироби, що використовувались: - Взуття вживане для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, несортоване, ступінь зносу до 25%. Торговельна марка: немає даних. Виробник: немає даних, СН, декларантом ТзОВ Гірута на Волинську митницю ДФС було подано МД та пакет документів до них, а саме: -МД №UA205090/2019/071831 від 10 червня 2019 року на загальну суму 14151,90 EUR. До МД додано наступні підтверджуючі документи: сертифікат якості від 04.06.2019 року; інвойс №800635 від 04.06.2019 року на суму 14151,90 EUR; автотранспортну накладну б/н від 04.06.2019 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l №J.0669161 від 04.06.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №U133-11 від 10.06.2019 року; контракт від 05.02.2019 року №1HIR.TEX; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, що включені до Зеленого переліку відходів № 7/981-19 від 12.02.2019 року; -МД № UA205090/2019/077269 від 24 червня 2019 року на загальну суму 13512,36 EUR. До МД додано наступні підтверджуючі документи: сертифікат якості від 21.06.2019 року; інвойс №800704 від 21.06.2019 року на суму 13512,36 EUR; автотранспортну накладну б/н від 21.06.2019 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l № J.0669412 від 21.06.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № U133-13 від 24.06.2019 року; контракт від 05.02.2019 року № 1HIR.TEX; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, що включені до Зеленого переліку відходів № 7/981-19 від 12.02.2019 року; -МД № UA205090/2019/080714 від 02 липня 2019 року на загальну суму 13871,16 EUR. До МД додано наступні підтверджуючі документи: сертифікат якості від 28.06.2019 року; інвойс №800732 від 28.06.2019 року на суму 13871,16 EUR; автотранспортну накладну б/н від 28.06.2019 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l №J.0669137 від 28.06.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № U133-6 від 02.05.2019 року; контракт від 05.02.2019 року № 1HIR.TEX; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, що включені до Зеленого переліку відходів № 7/981-19 від 12.02.2019 року; -МД № UA205090/2019/091721 від 31 липня 2019 року на загальну суму 13 528,84 EUR. До МД додано наступні підтверджуючі документи: сертифікат якості від 26.07.2019 року; інвойс №800834 від 26.07.2019 року на суму 13528,84 EUR; автотранспортну накладну б/н від 26.07.2019 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l № J.0669225 від 26.07.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 29.07.2019 року; контракт від 05.02.2019 року № 1HIR.TEX; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, що включені до Зеленого переліку відходів № 7/981-19 від 12.02.2019 року; -МД № UA205090/2019/095861 від 31 серпня 2019 року на загальну суму 15164,44 EUR. До МД додано наступні підтверджуючі документи: сертифікат якості від 08.08.2019 року; інвойс № 800869 від 08.08.2019 року на суму 15164,44 EUR; автотранспортну накладну б/н від 08.08.2019 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l № J.0727134 від 09.08.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 12.08.2019 року; контракт від 05.02.2019 року № 1HIR.TEX; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, що включені до Зеленого переліку відходів № 7/981-19 від 12.02.2019 року; -МД UA205090/2019/097761 від 19 серпня 2019 року на загальну суму 12983,33 EUR. До МД додано наступні підтверджуючі документи: сертифікат якості від 13.08.2019 року; інвойс №800885 від 13.08.2019 року на суму 12983,33 EUR; автотранспортну накладну б/н від 19.08.2019 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l №J.0727256 від 14.08.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.08.2019 року; контракт від 05.02.2019 року №1HIR.TEX; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, що включені до Зеленого переліку відходів № 7/981-19 від 12.02.2019 року. Вказаний товар отримано ТзОВ Гірута згідно контракту №1HIR.TEX від 05 лютого 2019 року, укладеного між компанією Компанії Tell-TexGmbH (Продавець) та ТзОВ Гірута (Покупець). Згідно з пунктом 4 контракту №1HIR.TEX від 05 лютого 2019 року ціна товару визначаються в Євро (EUR) та зазначається в інвойсі. Загальна вартість контракту складає суму вартості всіх інвойсів виставлених та оплачених в межах дії даного договору. Як слідує із графи 43 митних декларацій, поданих декларантом для митного оформлення, товари: текстильні вироби: одяг, що використовувався несортований (Second Hand), зношений не більше ніж на 25%: футболки, сорочки, блузки, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, светри, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг були задекларовані за 1 (основним) методом, тобто за ціною контракту. За результатами опрацювання документів, долучених до митних декларацій, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України посадовою особою митного органу декларанту направлено письмові вимоги про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, та роз`яснено, що декларант не позбавлений права надання інших документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Декларантом ТзОВ Гірута було надіслано листи-заяви від 10.06.2019 року № 10/06, від 24.06.2019 року №24/06, від 02.07.2019 року №02/09, від 31.07.2019 року №31/07, від 13.08.2019 року №13/08, від 19.08.2019 року №19/08, в яких декларант просив прийняти рішення про коригування митної вартості товарів без врахування 10-ти денного терміну, по причині відсутності інших документів, що підтверджують митну вартість партії товарів. У зв`язку з ненаданням декларантом документів згідно переліку, вказаного у вимозі, Волинською митницею ДФС по наданих позивачем до митного оформлення митних деклараціях прийнято рішення про коригування митної вартості товару: №UA205110/2019/000524/2 від 10.06.2019 року, №UA205110/2019/000556/2 від 24.06.2019 року, №UA205110/2019/000580/2 від 03.07.2019 року, №UA205110/2019/000983/2 від 01.08.2019 року, №UA205110/2019/001162/2 від 14.08.2019 року, №UA205110/2019/001126/2 від 19.08.2019 року. Позивач, вважаючи рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA205110/2019/000524/2 від 10.06.2019 року, №UA205110/2019/000556/2 від 24.06.2019 року, №UA205110/2019/000580/2 від 03.07.2019 року, №UA205110/2019/000983/2 від 01.08.2019 року, №UA205110/2019/001162/2 від 14.08.2019 року, №UA205110/2019/001126/2 від 19.08.2019 року протиправними, звернувся до суду з вимогою про їх скасування. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Статтею 54 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1). Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Згідно з частинами 1 та 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом). Відповідно до пункту 1 частиною 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки: 1) числового значення заявленої митної вартості; 2) наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) наявності в поданих документах відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 4 статті 53 МК України). Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребуванням додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках: - якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності; - не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; - не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Як вказано у пункті 2 ч.4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана. З наведеного слідує, що правовою підставою для витребування митним органом від декларанта додаткових документів є наявність перелічених у частині 3 статті 53 МК України підстав, про які митний орган зобов`язаний у письмовій формі повідомити декларанта із зазначенням у такому повідомленні конкретних причин за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана на основі поданих ним документів. Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками (хибами), які виявлені митним органом та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів за яких декларант мав би реальну можливість їх усунути шляхом подання додаткових документів. Матеріалами справи підтверджено, що у рішеннях про коригування митної вартості товару №UA205110/2019/000524/2 від 10.06.2019 року, №UA205110/2019/000556/2 від 24.06.2019 року, №UA205110/2019/000580/2 від 03.07.2019 року, №UA205110/2019/000983/2 від 01.08.2019, №UA205110/2019/001162/2 від 14.08.2019 року, №UA205110/2019/001126/2 від 19.08.2019 року зазначено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності у товаросупровідних документах, а саме в пункті 5.2 контракту № 1HIR.TEX від 05.02.2019 року вказана умова оплати переказ коштів, тоді як в рахунках-фактурах від 04.06.2019 року № 800635, від 21.06.2019 року №800704, від 28.06.2019 року №800732, від 26.07.2019 року №800834, від 08.08.2019 року №800869, від 13.08.2019 року №800885 зазначено «prepayment» (передплата). Так, пунктом 5.2 контракту № 1HIR.TEX від 05.02.2019 року передбачено, що розрахунки за цим Контрактом проводяться в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку Покупця, на поточний рахунок Продавця згідно цього контракту не пізніше 30 днів з дати поставки Товару. Крім того, суд наголошує, що цим же пунктом 5.2 контракту № 1HIR.TEX від 05.02.2019 також передбачено, що за домовленістю сторін можлива передоплата згідно виставленого інвойсу (т. 1, а. с. 12, 12 зворот). В рахунках-фактурах від 04.06.2019 року № 800635, від 21.06.2019 року №800704, від 28.06.2019 року №800732, від 26.07.2019 року № 800834, від 08.08.2019 року №800869, від 13.08.2019 року № 800885 дійсно міститься запис prepayment (передплата). Проте, пунктом 5.2 контракту № 1HIR.TEX від 05.02.2019 року прямо передбачено можливість проведення розрахунків за домовленістю сторін на умовах передоплати згідно виставленого інвойсу, тобто невідповідності щодо умов проведення розрахунків між пунктом 5.2 контракту № 1HIR.TEX від 05.02.2019 та зазначеними рахунками-фактурами немає. Натомість необхідності подання митному органу додаткових документів не містить відомостей щодо правових підстав для витребування таких документі, переліку відомостей, які відсутні у поданих документах, наявність яких є необхідною умовою для підтвердження числового значення складових митної вартості, визначеної позивачем. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, позбавляється можливості усунути такі розбіжності (недоліки, хиби) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів. Підсумовуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що на час витребування від позивача додаткових документів, відповідачем не було визначено та не було повідомлено позивача в установленому порядку про наявність хоча однієї із підстав, перелічених у частині третій статті 53 МК України, які могли свідчити про виникнення у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, у зв`язку з чим пов`язується можливість витребування митним органом додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого товару, який застосовано без достатніх на те підстав, та з порушенням порядку визначення митної вартості товару за резервним методом. З огляду на вказані обставини колегія суддів дійшла висновку, що зміст оскаржених рішень не відповідають вимогам пунктів 2 та 4 ст. 55 МК України та є такими, що прийняті в порушення виключного переліку правових підстав, визначених ч. 6 ст. 54 МК України, за наявності яких відповідач вправі був приймати відповідне рішення. Матеріалами справи підтверджується, що в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за основним методом, встановленого декларантом. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості товарів, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товарів за визначеним декларантом методом. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №140/2728/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький