Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/2711/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2711/21 пров. № А/857/569/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Вовка А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року, головуючий суддя Маєцька Н.Д., ухвалене у м. Ужгород, повний текст якого складено 22.11.2021 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В: В червні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУНП в Закарпатській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 24.05.2021 року № 108 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, спеціальне звання старший лейтенант поліції, зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту); визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 21.05.2021 року № 1157 в частині застосування до ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, спеціальне звання старший лейтенант поліції, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 24.05.2021 року; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 , суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2021 року по день ухвалення судового рішення за результатом розгляду даного позову; допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах одного місяця. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що не вчиняв порушень дисциплінарного статуту та службове розслідування проведене з порушенням норм чинного законодавства. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що він отримав лише текст відзиву на адміністративний позов без жодних доказів, якими відповідач підтверджує законність своїх дій. Зазначає, що суд не вправі брати до уваги докази, які долучено до відзиву, однак не направлено позивачу. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 14 квітня 2021 року № 860 призначено службове розслідування, за фактами повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України та не виходу без поважної причини на роботу поліцейським ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування за вищевказаними фактами, складено висновок про результати службового розслідування від 13 травня 2021 року. Як видно із вказаного висновку, за результатами дисциплінарного провадження встановлено наступне: 06 листопада 2020 року слідчим відділом Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області за матеріалами Закарпатського управління ДБВ НП України, розпочато кримінальне провадження № 12020070040001709 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за фактом крадіжки мотоциклу марки Yamaha-Coor № кузова НОМЕР_1 , який був вилучений у кримінальному провадженні за № 12016070040001649 з 2016 року перебував на спеціальному майданчику Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області. 07 квітня 2021 року кримінальне провадження № 12020070040001709 від 06.11.2020 року відкрите за ч. 3 ст. 185 КК України перекваліфіковане на ч. 1 ст. 289 КК України. 12 квітня 2021 року слідчим Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові Т.Щируком у рамках кримінального провадження № 12020070040001709 повідомлено про підозру дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України. Із матеріалів повідомлення про підозру встановлено, що ОСОБА_1 в період з квітня по жовтень 2020 року знаходячись на спеціальному майданчику Мукачівського відділу поліції ГУНП, розташованого за адресою: м. Мукачево, ву. Добролюбова, 11, діючи умисно заволодів, шляхом таємного викрадення, транспортним засобом, мотоциклом марки Yamaha-Coor № кузова НОМЕР_1 , вартістю 53714,00 грн. , який був вилучений у гр. ОСОБА_2 та поміщений на територію майданчика в якості речового доказу у кримінальному провадженні № 12016070040001649 від 26.07.2016 року, і на який ухвалою слідчого судді Мукачівського районного суду Закарпатської області накладено арешт. Окрім того, як видно із висновку службового розслідування, 12 квітня 2021 року до ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали із Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області щодо не виходу без поважної причини у період з 04.03.2021 року по 16.04.22021 року на роботу ОСОБА_1 13 квітня 2021 року із Закарпатського управління ДВБ Національної поліції України надійшло подання щодо безпідставного та без відома керівництва виїзду за межі території України, а саме до Чеської республіки, у період з 16.03.2021 року по 10.04.2021 року поліцейським ОСОБА_1 . Під час службового розслідування надано запит до відділу кримінального аналізу ГУНП (від 15.04.2021 рок № 899/106/2-2021), згідно якого встановлено факт перетину ОСОБА_1 державного кордону України до Угорщини через пункт пропуску Краківець у напрямки виїзду з України - 16.03.2021 року та у напрямку в`їзду через пункт пропуску Лужанка - 10.04.2021 року. Тобто, відповідно до відомостей відділу кримінального аналізу ОСОБА_1 був відсутній на території України 23 доби, з 08:10 годин 16.03.2021 року по 23:15 годин 10.04.2021 року. Відповідно до висновку службового розслідування, за порушення вимог частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 1 та статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1,2 частини 1 розділу 2 Правил етичної поведінки, поліцейських, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України, що виразилось у безпідставній відсутності на службі в період з 16.03.2021 року по 10.04.2021 року, перешкоджанні у проведенні службового розслідування та скоєнні вчинку, що компрометує його, як поліцейського, відповідно до пункту 7 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дисциплінарною комісією рекомендовано дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 (м. Свалява) Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити із служби в поліції. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України від 21 травня 2021 року № 1157 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських» відділення поліції № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області позивача за грубе порушення вимог частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 1 та статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1,2 частини 1 розділу 2 Правил етичної поведінки, поліцейських, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України, що виразилось у безпідставній відсутності на службі в період з 16.03.2021 року по 10.04.2021 року, перешкоджанні у проведенні службового розслідування та скоєнні вчинку, що компрометує його, як поліцейського, відповідно до пункту 7 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» звільнено із служби в поліції. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області По особовому складі від 24 травня 2021 року № 108 о/с старшого лейтенанта ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, звільнено зі служби з поліції відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 24 травня 2021 року. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дотримав порядок та процедуру проведення службового розслідування, накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби у зв`язку із реалізацією такого стягнення. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена в ході службового розслідування. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно із ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Нормами ст. 159 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. За ст. 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Матеріалами справи підтверджено, що 15 липня 2021 року ГУНП в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до якого додано: доказ надіслання відзиву позивачу (для суду); довідку про середню заробітну плату; витяг згідно даних ЄДРПОУ (для суду); копії матеріалів службового розслідування №95 від 14.04.2021 року (для суду); копію наказу ГУНП в Закарпатській області №1157 від 21.05.2020 року. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому, статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Згідно із ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Колегія суддів звертає увагу, що єдиною підставою протиправності рішення суду першої інстанції апелянт вказує, що відповідачем на його адресу не було направлено додатків до відзиву, зокрема, копії матеріалів службового розслідування №95 від 14.04.2021 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що ненадіслання додатків до відзиву не вплинуло на правомірність прийняття оскарженого рішення суду попередньої інстанції. Крім цього, слід звернути увагу про те, що відзив на позовну заяву був надісланий на адресу позивача 14.07.2021 року, при цьому судом попередньої інстанції прийнято рішення у справі аж в листопаді місяці 2021 року, однак позивач у даній справі не скористався своїм правом, передбаченим чинним процесуальним законодавством щодо отримання таких доказів. Колегія суддів зазначає, що згідно із ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Слід зазначити, що впродовж тривалого терміну позивач був усвідомлений про те, що на його адресу не надіслано додатків до відзиву, не вчиняв жодних дій щодо отримання таких матеріалів, зокрема, не ознайомився з матеріалами справи чи подав клопотання до суду про направлення на його адресу таких додатків. При цьому, ненадіслання відповідачем додатків до відзиву на адресу позивача не може бути безумовною підставою для скасування судового рішення, оскільки як уже зазначалось судом раніше суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі №260/2711/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 21.04.2022 року.