Постанова 4856 № 560/7005/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/7005/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 21 квітня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправною, скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 10 лютого 2021 року № 6288-13. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що відповідно до бази даних ІТС "Податковий блок" у ОСОБА_1 обліковується податковий борг, який виник в результаті несплати сум податкових зобов`язань із земельного податку з фізичних осіб в розмірі 28 990,02 грн та орендної плати з фізичних осіб в сумі 4 689,86 грн. Відтак, спірна податкова вимога є правомірною, оскільки сформована згідно з боргом, який не скасований з інших підстав, та винесена контролюючим органом у встановленому порядку згідно ст.59 Податкового Кодексу України. Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області сформовано податкову вимогу від 10 лютого 2021 року № 6288-13, якою повідомлено ОСОБА_1 про необхідність сплати податкового боргу із земельного податку та орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 33679,99 грн. Вказана податкова вимога оскаржена позивачем в адміністративному порядку до Головного управління ДПС в Івано - Франківській області та до Державної податкової служби України. За результатами розгляду матеріалів скарги Державною податковою службою України залишено без змін податкову вимогу, а скаргу без задоволення. Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб, нарахованого позивачу Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, в сумі 4689,86 грн та зобов`язання внести відповідні зміни в Інтегровану картку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 . Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції. Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне. Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. У пп.14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки - розрахунку суми заборгованості ФОП ОСОБА_1 станом на 30.08.2021 на час винесення податкової вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 10 лютого 2021 року № 6288-13 залишок боргу позивача становив 33 679,88 грн, з яких 28 990,02 грн в результаті несплати сум податкових зобов`язань із земельного податку з фізичних осіб, та 4 689,86 грн - по податковому зобов`язанню з орендної плати з фізичних осіб (а.с.59). Водночас, судом першої інстанції встановлено та не спростовується відповідачем, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.02.2020 №560/3443/19, яке залишено без змін Сьомим апеляційним адміністративним судом 09.07.2021, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області форми "Ш" від 07.08.2019 року №0074695313 про нарахування штрафних санкцій в сумі 29 179,24 грн. Під час формування спірної податкової вимоги відповідачем не враховано наявність рішення суду та не внесено коригування у розрахунок заборгованості. Окрім того, відповідачем не враховано, що земельний податок з фізичних осіб за 2018 - 2019 рік податок сплачений позивачем 13 серпня 2019 року, що підтверджується платіжним дорученням від 13.08.2019 № 1146 тобто протягом 60 календарних днів, передбачених Податковим кодексом України на суму 42468,63грн. Земельний податок з фізичних осіб за 2019 - 2020 рік сплачений позивачем 10 серпня 2020 року, що підтверджується платіжним дорученням від 10.08.2020 № 1518. Крім того, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року в адміністративній справі № 560/3442/19, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Надвірнянського управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 23 березня 2018 року № 1046-53/918. Зазначеним рішенням суду, зокрема, встановлено, що зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 4689,86 грн є неузгодженим. Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, враховуючи усі встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна податкова вимога від 10 лютого 2021 року № 6288-13 сформована відповідачем без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а саме: без врахування платіжних доручень від 13.08.2019 № 1146 на суму 42468,63грн, від 10.08.2020 №1518 на суму 42440,30грн; рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.02.2020 №560/3443/19; рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року в адміністративній справі № 560/3442/19, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року в адміністративній справі №560/3442/19. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність податкової вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 10 лютого 2021 року № 6288-13 та наявність підстав для її скасування. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.