Постанова 4854 № 420/19183/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19183/21 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: В жовтні 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (надалі - відповідач, міська рада), в якому просила: - визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.09.2021 року №2520-VIIІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», наступним громадянам: 1.14. ОСОБА_1 ; - зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки, які передані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 61,482га. або земельної ділянки кадастровий номер: 5122982500:01:001:0527 34.5556га. за межами села Качурівка, або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0385 113,66 га., за межами населеного пункту Мардарівка, або іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі, Одеської області. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 24.05.2021 року вона подала до Куяльницької сільської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу із сформованих земель сільськогосподарського призначення комунальної власності або несформованих земельних ділянок, переданих у власність Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області за межами населених пунктів у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України. Як вказує позивач, Куяльницька сільська рада розглянула звернення позивача та прийняла рішення, яким відмовила їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Позивач зазначає, що вказане рішення про відмову надати дозвіл є протиправним, а викладені в ньому підстави не відповідають дійсності, оскільки відповідач зазначив, що відмовив надати дозвіл у зв`язку з неможливістю визначення місця розташування земельної ділянки наступним громадянам, та що рішення не містить жодного законного обґрунтування (мотивації) на підтвердження того, з яких міркувань виходив відповідач при прийнятті його, не вказав посилання на відповідну норму закону, яка передбачає таку підставу для відмови. Фактично, зазначає позивач, вказані земельні ділянки мають відповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, тобто відповідають вимогам ч.7 ст.118 Земельного Кодексу України. Про це свідчить інформація, яку надав відповідач. Вказавши в рішенні підставу відмови у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» відповідач лукавить, оскільки в заяві зазначені земельні ділянки сформовані, та які мають кадастрові номери, а також вони передані Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області в комунальну власність, та зареєстровані в комунальну власність. Тому вони не потребують ніякої додаткової інвентаризації. Більше того, Куяльницька сільська рада вже розпоряджається ними на власний розсуд. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 24.05.2021 позивач подала до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 61,482 га, за межами с.Коси Слобідка, або земельних ділянок кадастровий номер 5122985100:01:003:0460 28,5436 га, за межами с. Нестоїта, або земельної ділянки кадастровий номер 5122982500:01:001:0490 32,3611 га за межами с. Качурівка, чи земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:002:0319 15,3873 га за межами с. Мардарівка, Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області: за межами населеного пункту Коси Слобідка, яка позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206; за межами с. Коси, яка позначена на кадастровій карті КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315; за межами села Вишневе, яка позначена на Публічної кадастровій карті: архівний кадастровий номер: 5122987400:01:001:0474 загальна площа 391998.77 кв.м.. 03.06.2021 року Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області розглянула звернення Позивача та прийняла рішення №1788-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», в якому пунктом 6 відмовила у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з неможливістю визначення місця розташування земельної ділянки наступним громадянам: 6.18. ОСОБА_1 . Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 року по справі №420/10234/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області задоволено частково наступним чином: - визнано протиправним та скасовано рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 03.06.2021 року №1788-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з неможливістю визначення місця розташування земельної ділянки ОСОБА_1 , зокрема підпункт 6.18 пункту 6 зазначеного рішення; - зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.05.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України. 28.09.2021 Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 24.05.2021 року та прийняла загальне рішення №2520-VIIІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», пунктом 1 якого відмовила 25 громадянам, у тому числі і позивачу, у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Не погодившись із таким рішенням, позивач повторно звернулась до суду із даним позовом за захистом своїх прав та інтересів. Суд першої інстанції вірно визначив обсяг нормативно-правового регулювання, який має бути застосований судом для вирішення даного спору, зокрема, положення статей 116, 118, 186, 186-1 Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій». Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних основних позицій:

1. Позивач у своєму клопотанні клопотання до відповідача від 24.05.2021 року просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок вже сформованих земельних ділянок комунальної власності, яким вже присвоєні кадастрові номери. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта, а коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації. Таким чином, у залежності від того, яку земельну ділянку бажає отримати громадянин він повинен дотриматися відповідної процедури та надати відповідні заяви та документи. З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу необхідно було подавати клопотання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, а не клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому суд першої інстанції зауважив, що правомірність дій відповідача за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства не є предметом розгляду у даній справі.

2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що заява позивача (клопотання від 24.05.2021 року) не була чіткою та конкретизованою, оскільки стосувалась декількох земельних масивів щодо відведення земельних ділянок. Обґрунтовуючи такий висновок, суд першої інстанції виходив з того, що в своєму клопотанні позивач повинен був визначити саме одну бажану земельну ділянку, оскільки визначення заявником альтернативи чи бажання, щоб розпорядник землі самостійно обирав місце розташування земельної ділянки, на яку надається дозвіл на розробку проекту землеустрою, не передбачено положеннями Земельного кодексу України. З наведеним вище висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з наступних підстав. Згідно з пунктом «в» частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства. Згідно із частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регулюється положеннями статті 118 ЗК України. Так, відповідно до п.п.6, 7, 8 ст.118 Земельного кодексу України громадяни зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Отже, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами включає такі послідовні стадії: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивованої відмови у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення. Колегія суддів звертає увагу на те, що стаття 118 ЗК України передбачає лише необхідність звернення зацікавленої особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із клопотанням про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для певного виду діяльності. Ця норма не визначає обов`язку особи вказати у своєму клопотанні конкретний вид документація із землеустрою, яку необхідно буде розробити для одержання бажаної земельної ділянки, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних. В клопотанні достатньо вказати про намір отримати земельну ділянку для певного виду діяльності, її орієнтовні розміри та зазначити на графічних матеріалах бажане місце розташування земельної ділянки. А вже відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у випадку згоди на надання земельної ділянки має визначитися з тим видом документації із землеустрою, яку необхідно розробити для отримання особою земельної ділянки, про що видає відповідне рішення про надання особі дозволу на розроблення такої документації. Стаття 79-1 ЗК України визначає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Частина 2 цієї статті визначає наступні способи формування земельних ділянок: - у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; - шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; - шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; - шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; - за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Згідно з ч.6 ст.79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Суд першої інстанції цілком вірно зазначив, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації. Це також вбачається і з положень статті 1 Закону України «Про землеустрій», яка дає визначення цих двох видів документації із землеустрою наступним чином: - проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом. - технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування. Відповідно до статті 25 цього ж Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Отже, враховуючи, що у своєму клопотанні від 24.05.2021р. позивач вказала про намір отримати земельну ділянку також і за рахунок вже сформованих земельних ділянок, яким вже присвоєні кадастрові номери, то для отримання позивачем такої ділянки необхідно розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Однак, як вже зазначено вище, Земельний кодекс України не покладає на особу обов`язку визначити в своєму клопотанні про отримання земельної ділянки конкретний вид документації із землеустрою, яку потрібно розробити задля отримання такої ділянки. Відтак, не зазначення позивачем у клопотанні від 24.05.2021 року такого виду документації із землеустрою, як технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, не можна вважати недотриманням позивачем визначеної Земельним кодексом України процедури набуття права власності на земельну ділянку. Більш того, у своєму клопотанні від 24.05.2021 року позивач зазначила декілька земельних масивів, які були передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, і в яких вона згодна отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, чотири з яких вже є сформованими земельними ділянками з такими кадастровими номерами та площами: 5122983400:01:002:0206 (61,482га), 5122985100:01:003:0460 (28,5436га), 5122982500:01:001:0490 (32,3611га) та 5122984800:01:002:0319 (15,3873га), а також зазначила два земельних масива, які не є сформованими земельними ділянками, а саме: за межами населеного пункту Коси Слобідка, яка позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га., та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206; за межами с. Коси, яка позначена на кадастровій карті КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, та має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315; за межами села Вишневе, яка позначена на Публічної кадастровій карті: архівний кадастровий номер: 5122987400:01:001:0474 загальна площа 391998.77 кв.м.. Враховуючи наведені положення статті 79-1 ЗК України та Закону України «Про землеустрій», отримання позивачем земельної ділянки за рахунок несформованих земельних ділянок потребує виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, і саме такий вид документації із землеустрою і був зазначений позивачем у клопотанні від 24.05.2021 року, що спростовує висновок суду першої інстанції про невірне зазначення позивачем виду документації із землеустрою з метою отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Також не можна погодитися і з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, зазначивши у клопотанні від 24.05.2021 року декілька земельних масивів, в яких вона погоджувалась отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, подала таке клопотання не у спосіб, визначений статтею 118 Земельного кодексу України. На думку суду першої інстанції, така заява позивача не була чіткою та конкретизованою, оскільки стосувалась декількох земельних масивів, в яких позивач була згодна отримати земельну ділянку. Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного. Одним з основоположних принципів права, є принцип свободи, ключовою ідеєю якого є можливість вибору варіанту поведінки особою, яка обмежується лише правом. Тобто, громадяни України здійснюють свої права за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено законом». На відміну від цього принципу, державні органи та їх посадові особи діють за принципом «дозволено лише те, що прямо визначено законом», і такий принцип відображений у частині 2 статті 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів вважає, що зазначення особою в своєму клопотанні про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності декількох бажаних місць розташування такої земельної ділянки, по-перше, не заборонено законом, а по-друге, не створює для відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування жодних складнощів для розгляду та вирішення такого клопотання, і навпаки - надає такому суб`єкту владних повноважень більше варіантів для реалізації права особи на отримання земельної ділянки з дотриманням балансу між приватним та суспільним інтересом. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи, які навів суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, є такими, що не ґрунтуються на законі. Надаючи оцінку викладеній у спірному рішенні від 28.09.2021 року №2520 підставі для відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, колегія суддів погоджується з доводами позивача про надуманість такої відмови. Так, відповідач у спірному рішенні навів наступну підставу для відмови - «у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»». Позивач зазначає, що оскільки в його клопотанні від 24.05.2021 року зазначені вже сформовані земельні ділянки, які мають кадастрові номери, були передані Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області в комунальну власність та зареєстровані в комунальну власність, тому такі ділянки не потребують ніякої додаткової інвентаризації. В ході розгляду справи відповідач не заперечував проти того, що зазначені в клопотанні позивача від 24.05.2021 року земельні ділянки, які мають кадастрові номери, були передані Куяльницькій сільській раді Подільського району Одеської області в комунальну власність та є зареєстрованими в комунальній власності. Також відповідач не заперечував і проти того, що позивачу можливо надати земельну ділянку площею до 2 гектарів для ведення особистого селянського господарства за рахунок тих земельних масивів, які зазначив позивач у в клопотанні від 24.05.2021 року. Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з позивачем, що наведена у спірному рішенні підстава для відмови є надуманою і суперечить фактичним обставинам справи. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу на розроблення проекту землеустрою, який розширеному тлумаченню не підлягає. Так, пунктом 7 ст.118 Земельного кодексу України визначений наступний перелік підстав: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Враховуючи, що наведена у спірному рішенні підстава для відмови не узгоджуються із законодавством та суперечать фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає, що прийняте відносно позивача спірне рішення від 28.09.2021 року №2520 не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому позов в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 цього рішення в частині, що стосується позивача, підлягає задоволенню. Вирішуючи питання про можливість застосування запропонованого позивачем у позовній заяві такого способу захисту, як зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельних ділянок (масивів), які мають такі кадастрові номери та площі: 5122983400:01:002:0206 (61,482га.), 5122982500:01:001:0527 (34.5556га.), 5122984800:01:001:0385 (113,66 га.), або іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі, Одеської області, колегія суддів виходить з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15. Як вже зазначено вище, відповідач не заперечив того, що вказані вище земельні ділянки дійсно знаходяться в комунальній власності Куяльницької сільської ради і можуть бути використані для реалізації права позивача на отримання у власність земельної ділянки площею до 2 гектарів для ведення особистого селянського господарства. Не заперечував відповідач також і того, що окрім зазначених у позовній заяві формованих земельних ділянок, в комунальній власності Куяльницької сільської ради є й інші земельні ділянки, які також можуть бути використані для реалізації права позивача на отримання у власність земельної ділянки площею до 2 гектарів для ведення особистого селянського господарства. Враховуючи, що відповідач в межах спірних правовідносин в черговий раз неправомірно відмовив позивачу з підстав, не передбачених діючим законодавством, на етапі надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою, то в даному випадку колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права має бути зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення належного виду документації із землеустрою для одержання позивачем безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельних ділянок (масивів), які мають такі кадастрові номери та площі: 5122983400:01:002:0206 (61,482га.), 5122982500:01:001:0527 (34.5556 га.), 5122984800:01:001:0385 (113,66 га.), або за рахунок іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі, Одеської області. При цьому колегія суддів не вбачає за необхідне зобов`язувати відповідача надати позивачу саме дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, оскільки в залежності від того, в якому саме земельному масиві відповідач визнає за доцільне надати позивачу земельну ділянку, відповідач має визначити належний вид документації із землеустрою, дозвіл на виготовлення якого слід надати позивачу. З огляду на все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позову. За правилами ст.139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору за подачу позову в розмірі 908,00 грн. (а.с.42), за подачу апеляційної скарги в розмірі 1362,00 грн., а всього 2260,00 грн.. Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року - скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28 вересня 2021 року №2520-VIIІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», наступним громадянам: 1.14. ОСОБА_1 . Зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати позивачу дозвіл на виготовлення належного виду документації із землеустрою для одержання позивачем безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельних ділянок, які передані в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області з такими кадастровими номерами та площами: 5122983400:01:002:0206 (61,482га.), 5122982500:01:001:0527 (34.5556 га.), 5122984800:01:001:0385 (113,66 га.), або за рахунок іншої вільної земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту в Подільському районі, Одеської області. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379835) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) гривень в якості відшкодування судових витрат. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.