Постанова Львівський апеляційний суд № 944/5894/19

Справа № 944/5894/19 Головуючий у 1 інстанції: Карпин І.М. Провадження № 22-ц/811/3648/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М. Категорія: 44 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2022 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Шандри М.М., Шеремети Н.О., секретаря Юзефович Ю.І., з участю: представника ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Усачука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на додаткове рішення Яворівського районного суду Львівської області від 13 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Львівській області, дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування шкоди, в с т а н о в и в: Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 23 червня 2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 69126 грн. 90 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 741 грн. 27 коп. та витрати за проведення експертизи в розмірі 1030 грн. 20 коп. Додатковим рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 13 липня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Львівській області в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6392 грн. В задоволенні заяви дочірнього підприємства (далі ДП) «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Додаткове рішення суду оскаржив відповідач ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», просить його скасувати в частині відмови у задоволенні заяви підприємства про відшкодування витрат на правничу допомогу і ухвалити нове рішення, яким стягнути на користь підприємства понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 14400 грн. Апелянт зазначає, що при вирішенні даного питання судом допущено порушення норм процесуального права, оскільки їхньою стороною подано усі необхідні документи на підтвердження понесених судових витрат, а тому суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви. Вважає, що підприємство має право на відшкодування вказаних судових витрат за рахунок позивача, у зв`язку з пред`явленням до них безпідставних позовних вимог. Апелянт звертає увагу, що норма частини другої статті 134 ЦПК України не є імперативною і суд першої інстанції не навів у рішенні обґрунтованих підстав для її застосування. У судове засідання апеляційного суду інші учасники справи, окрім представника апелянта, не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, а тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у їхній відсутності. Заслухавши пояснення сторони апелянта в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини першої та частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Частиною першою статті 134 ЦПК України, норма якої є імперативною, визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2 ст.134 ЦПК). Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст.134 ЦПК). Згідно з ч.2 ст.174 ЦПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно з п.8 ч.3 ст.178 ЦПК України, відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи. Отже, наведеними вище нормами ЦПК України встановлено обов`язкові для відповідача процесуальні дії, дотримання яких слугує передумовою для вирішення судом питання про відшкодування судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу. З матеріалів справи встановлено, що провадження у даній справі відкрите судом першої інстанції ухвалою від 26 листопада 2019 року, в якій вказано, що відповідач має право у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали подати суду відзив на позовну заяву, оформлений у відповідності з вимогами статті 178 ЦПК України. Таку ухвалу суду апелянт отримав 19.03.2020 року (а.с.43 т.1). Разом з тим, відзив на позовну заяву відповідач ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» надіслав до суду 21.09.2020 року (а.с.149 т.1), в якому не міститься попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи. Таким чином, відповідач не виконав свого процесуального обов`язку подати попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, визначеному частиною першою статті 134 ЦПК України, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову відповідачу у відшкодуванні таких витрат, що в повній мірі відповідає вимогам частини другої статті 134 ЦПК України і не потребує додаткового обґрунтування, як помилково вважає відповідач, зазначаючи про це в апеляційній скарзі. Отже, суд першої інстанції не допустив порушень норм процесуального закону, які регулюють вирішення питання розподілу судових витрат, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишити без задоволення. Додаткове рішення Яворівського районного суду Львівської області від 13 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 15 квітня 2022 року. Головуючий: С.М. Бойко Судді: М.М. Шандра Н.О. Шеремета