Постанова КАС ВС № 804/1885/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2022 року м. Київ справа №804/1885/18 адміністративне провадження №К/9901/2015/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Шарапи В.М., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новомосковської міської ради, Управління житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради, треті особи - Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стройінвест», про визнання протиправною бездіяльності, стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Прудника С.В. від 18.07.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В. від 11.12.2018, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі у тексті цієї постанови також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Новомосковської міської ради, Управління житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради (далі у тексті цієї постанови також відповідачі), треті особи - Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стройінвест», у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету прозову, просив: - визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Новомосковської міської ради та Управління житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради, яка виразилася у незабезпеченні права ОСОБА_1 на участь у вирішенні питань, пов`язаних з реконструкцією площі Героїв у м. Новомосковську (зокрема шляхом незабезпечення громадських слухань з цих питань та шляхом не розгляду письмових звернень/пропозицій); - стягнути солідарно з Виконавчого комітету Новомосковської міської ради та управління житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради моральну шкоду у сумі 50000 гривень.

2. В обґрунтуванні вимог позову ОСОБА_1 посилався на безпідставне не врахування його листів - звернень від 10.09.2017, від 11.09.2017 та від 14.09.2017 щодо припинення знищення заселених насаджень та вирішення питання про збереження або пересадження дерев на площі Героїв у м. Новомосковську та пропозиції з проведення реконструкції цієї площі, доповнення проекту озеленення.

3. Позивач вказував, що означені звернення не розглянуті відповідачем по суті, чим проігноровано громадську думку щодо проведення реконструкції площі Героїв у м. Новомосковську.

4. Окрім цього, у позовній заяві стверджувалось, що у порушення вимог законодавства відповідні громадські слухання відповідачем не проводились, чим, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

6. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що норми статей 17-19 та 21 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», на які у своїй позовній заяві посилався позивач, а також Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555, покладають обов`язок на замовника забезпечити проведення громадських слухань лише щодо містобудівної документації з планування території, до якої законодавцем віднесено генеральні плани населених пунктів, плани зонування та детальні плани територій.

7. За висновками судів попередніх інстанцій, Робочий проект «Реконструкція площі ім. Леніна у м. Новомосковську (І та ІІ черги будівництва). Корегування», замовником якого є Управління житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради, не належить до жодних з вище перелічених видів містобудівної документації, у зв`язку з чим суди визнали помилковими доводи ОСОБА_1 про те, що незабезпечення його права на участь у вирішенні питань, пов`язаних з реконструкцією площі Героїв, шляхом проведення громадських слухань, є свідченням протиправної діяльності відповідачів.

8. Надаючи оцінку доводам позивача щодо неврахування його звернень, які стосувались питання реконструкції площі ім. Героїв у м. Новомосковську, суд першої інстанції зауважив, що Робочий проект «Реконструкція площі ім.Героїв у м.Новомосковську (І та II черги будівництва)» затверджений наказом начальника управління житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради від 06.04.2017 №68, тоді як позивач звертався з відповідними пропозиціями 10.09.2017, 11.09.2017 та 14.09.2017, отже такі пропозиції надавалися з порушенням строку для проведення процедури громадських слухань, визначеного Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

9. Апеляційний суд, оцінюючи вищенаведені доводи, зазначав, що подання громадянами пропозицій щодо планування територій передбачено вищенаведеною статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а щодо благоустрою територій населених пунктів -статтею 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

10. Суд апеляційної інстанції звернув увагу й на те, що можливість отримання публічної інформації передбачена Законом України «Про доступ до публічної інформації».

11. Здійснюючи апеляційний перегляд справи, апеляційний суд врахував встановлені судовим розглядом обставини цієї справи, які засвідчують, що позивач отримував відповіді на свої заяви, подані у порядку Закону України «Про звернення громадян», та запити про надання публічної інформації, що, на переконання суду, свідчить про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності, про яку зазначав ОСОБА_1 .

12. Щодо посилань позивача на неврахування відповідачами поданих пропозицій, зокрема, про внесення змін до Робочого проекту реконструкції площі Героїв саме у порядку Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд апеляційної інстанції зазначив, що на ці пропозиції не розповсюджується дія вказаного Закону, оскільки Робочий проект реконструкції площі Героїв не є детальним планом у розумінні його статті, а тому й розгляд пропозицій позивача у такому випадку не може регулюватись положеннями вказаного Закону.

13. Суд апеляційної інстанції відхилив й посилання позивача на неврахування відповідачами цих пропозицій як таких, що подані відносно благоустрою площі, оскільки з положень статті 17 Закону України «Про благоустрій» (як і з положень ст.1 Закону України «Про звернення громадян») вбачається, що подання пропозицій є правом громадянина, в той час як правова норма, яка б встановлювала обов`язкове врахування таких пропозицій, відсутня. Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.01.2016 Новомосковською міською радою прийнято рішення №14 «Про бюджет м. Новомосковська на 2016 рік», у Додатку 6 до якого наведений Перелік об`єктів, видатки на які у 2016 році будуть проводитися за рахунок коштів бюджету розвитку, у тому числі, видатки на Реконструкцію площі ім. Леніна (нині площа Героїв) в м. Новомосковську. 16. 28.07.2016 між УЖКГ Новомосковської міської ради (замовник) та ТОВ БК «Стройінвест» (виконавець) укладено договір №СКС.042-16-РП на виконання робіт щодо розроблення проектної документації «Робочий проект «Реконструкція площі ім. Леніна у м. Новомосковську (І та ІІ черги будівництва). Корегування». 17. 28.07.2016 керівником УЖКГ Новомосковської міської ради затверджено Завдання на проектування «Реконструкція площі ім. Леніна у м. Новомосковську (І та ІІ черги будівництва). Корегування», в якому проектувальником зазначено ТОВ БК «Стройінвест», замовником - УЖКГ Новомосковської міської ради, вид будівництва - реконструкція. 18. 16.03.2017 Новомосковською міською радою прийнято рішення № 366, яким вирішено: - передати права Замовника по об`єкту «Реконструкція площі ім. Леніна у м. Новомосковську (І та ІІ черги будівництва). Корегування» Управлінню капітального будівництва обласної державної адміністрації; - УЖКГ Новомосковської міської ради передати безкоштовно Управлінню капітального будівництва обласної державної адміністрації проектно-кошторисну документацію по об`єкту «Реконструкція площі ім. Леніна у м. Новомосковську (І та ІІ черги будівництва). Корегування» для здійснення реконструкції.

19. Наказом начальника УЖКГ Новомосковської міської ради від 06.04.2017 № 68 затверджено кошторисну частину проектної документації за Робочим проектом «Реконструкція площі ім. Леніна у м. Новомосковську (І та ІІ черги будівництва). Корегування» з визначенням кошторисної вартості будівництва в поточних цінах станом на 29.03.2017.

20. До Робочого проекту «Реконструкція площі ім. Леніна у м. Новомосковську (І та ІІ черги будівництва). Корегування» долучена Пояснювальна записка, згідно якої: - благоустрій території площі передбачається у виконанні озеленення, улаштування зон відпочинку для населення з лавками, лавками-клумбами, виділення зони ігрового майданчику для дітей; - передбачені пандуси для доступу на територію площі маломобільних груп населення; - озеленення території об`єкту передбачається у вигляді улаштування газонів, квітників з багаторічних рослин, а так само висадки декоративно-листяних, яскравоквітучих дерев та кущів, хвойних. На ділянці передбачена автоматична система поливу зелених насаджень; - проектом передбачено установку урн для сміття (т.1, а. с.118, 119). 21. 08.09.2017 виконавчим комітетом Новомосковської міської ради прийнято рішення № 461, яким ТОВ БК «Стройінвест» надано дозвіл на видалення зелених насаджень згідно з проектом реконструкції площі Героїв і зобов`язано останнє забезпечити насадження нових 195 декоративних дерев та кущів, а також благоустрій території згідно з проектом.

22. При цьому матеріали справи стосовно питання видалення зелених насаджень в зв`язку з реконструкцією на площі Героїв містять: - акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню за адресою: площа Героїв у м. Новомосковську від 05.09.2017, складений постійною комісією по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню у м. Новомосковську Новомосковської міської ради; - звіт з науково-дослідної роботи «Обстеження деревних насаджень на площі Героїв міста Новомосковськ (Дніпропетровської області)», складений Дніпропетровським державним аграрно-економічним університетом з актом обстеження деревних рослин на площі Героїв м. Новомосковська; - Довідку щодо вікових можливостей деревних рослин, надану Ботанічним садом Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара; - Акт обстеження деревних рослин на площі Героїв, складений Новомосковським міським осередком Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги від 07.09.2017. 23. 08.09.2017 виконавчим комітетом Новомосковської міської ради проведено презентацію робочого проекту «Реконструкція площі ім. Героїв у м. Новомосковську (І та II черги будівництва)». 24. 18.12.2017, з посиланням на розпорядження голови Дніпропетровської ОДА, Новомосковською міською радою прийнято рішення № 495, яким внесено зміни до вищевказаного рішення № 366 від 16.03.2017, суть яких зводиться до визначення суб`єкта передачі прав замовника замість Управління капітального будівництва облдержадміністрації - Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва облдержадміністрації.

25. Отже, як встановили суди попередніх інстанцій, у квітні 2017 року були завершені роботи по виконанню Робочого проекту «Реконструкція площі ім. Леніна у м. Новомосковську (І та ІІ черги будівництва). Корегування», замовником яких виступало УЖКГ Новомосковської міської ради, кошторисна частина якого, з огляду на здійснення реконструкції за рахунок коштів Державного бюджету, передана Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва облдержадміністрації, як розпоряднику цих коштів.

26. Матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до Новомосковської міської ради та її виконавчих органів, й це сторонами не заперечується.

27. Зокрема, із заявою від 10.09.2017 на адресу Новомосковської міської ради у порядку Закону України «Про звернення громадян», в якій просив вжити заходи щодо зупинення будь-яких робіт зі знищення зелених насаджень на площі Героїв.

28. Листом від 28.09.2017 виконавчий комітет повідомив ОСОБА_1 , що видалення дерев на площі Героїв пов`язано із здійсненням реконструкції площі Героїв згідно з Робочим проектом «Реконструкція площі ім. Леніна в м. Новомосковську (І та II черги будівництва)», який передбачає видалення існуючих зелених насаджень (130 дерев та 38 кущів), та насадження нових 195 декоративних дерев та 2942 кущів; пересаджування існуючих зелених насаджень проектом не заплановане; сума, передбачена в проектній документації на озеленення площі - 7,8 млн. грн.; балансоутримувачем об`єктів благоустрою на площі Героїв є Комунальне підприємство «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» м. Новомосковська, яке до початку будівництва і займалось демонтажем об`єктів благоустрою та пересаджуванням зелених насаджень.

29. Окрім цього позивач звертався із пропозицією від 11.09.2017, яка подана на адресу Новомосковської міської ради у порядку Закону України «Про звернення громадян», щодо надання завдання архітекторам розробити зміни до проекту реконструкції площі Героїв у м. Новомосковську, із внесенням на громадське обговорення та наступне затвердження міською радою: збереження існуючих зелених насаджень; забезпечення додаткове висадження дерев; збільшення площі клумб; передбачити створення найменш двох фонтанів; для замощення використовувати рівну плитку і уникати бруківки з нерівною поверхнею і гострими виступами.

30. Листом від 15.09.2017 виконавчий комітет надав відповідь на вищевказане звернення щодо його пропозиції виконати коригування Робочого проекту реконструкції площі Героїв, та повідомив, що у зв`язку з тим, що фінансування реконструкції площі здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, рішенням сесії Новомосковської міської ради від 16.03.2017 № 366 права замовника для здійснення реконструкції площі Героїв в м. Новомосковську передано до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської ОДА; й цим Департаментом проведена тендерна процедура та визначено переможця - ТОВ «СК «Стройінвест»; а замовником одержано дозвільна документація про початок виконання будівельних робіт, у зв`язку з чим позивачу запропоновано звертатись з приводу коригування вищезазначеного проекту до замовника.

31. Звертався позивач і з пропозицією від 14.09.2017 на адресу Новомосковської міської ради у порядку Закону України «Про звернення громадян» про включення у перелік порід дерев, що планується висадити на площі Героїв у м. Новомосковську, не менше 12 карликових шовковиць.

32. Листом від 06.10.2017 виконавчий комітет надав відповідь ОСОБА_1 , аналогічну відповіді від 15.09.2017 щодо передачі прав замовника Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської ОДА.

33. Крім того, матеріали справи свідчать про наявність інших запитів ОСОБА_1 з приводу спилювання дерев та реконструкції площі Героїв у м. Новомосковську (електронні запити, звернення на гарячу лінію), у тому числі запити про надання публічної інформації, а також про наявність відповідей відповідачів на ці запити з наданням наявної запитуваної інформації. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

34. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив його право на участь у розгляді справи й безпідставно визнав неповажними причини його неявки у судове засідання, на якому було прийнято оскаржувану постанову.

35. Позивач наполягає, що з об`єктивних причин не зміг взяти участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а саме - у зв`язку з його участю у якості адвоката у іншому судовому засіданні, прибути на яке він був зобов`язаний згідно з умовами договору про надання правової допомоги.

36. ОСОБА_1 вказує, що згідно з статтями 8, 9 та 44 Кодексу адміністративного судочинства України він мав право не лише взяти участь у судовому засіданні, нарівні із відповідачем, але також брати участь у дослідженні наданих іншою стороною доказів.

37. На думку скаржника, апеляційний суд просто проігнорував той факт, що позивач був об`єктивно позбавлений можливості дослідити докази, подані відповідачем, оскільки останній надіслав їх ОСОБА_1 пізно ввечері 10.12.2018, коли він вже перебував у поїздці, а також не міг взяти участь у судовому засіданні, тому що був зв`язаний договірним обов`язком та був вимушений виїхати у відрядження до м. Києва.

38. Скаржник також відзначає, що на час погодження дати судового засідання 11.12.2018 він просто не знав про те, що на цей саме день буде призначено судове засідання у м. Києві, в яке він змушений буде виїхати як представник учасника справи, якому надає правову допомогу на виконання професійних обов`язків адвоката.

39. З огляду на це, ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права і це призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

40. На переконання ОСОБА_1 , він обґрунтовував свої вимоги відсутністю оприлюднення відповідачем інформації про заплановану реконструкцію площі Героїв у м. Новомосковську, а також наводив посилання на положення законів України, які зобов`язують відповідача здійснювати таке оприлюднення.

41. Відповідач як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не надав доказів виконання ним обов`язків, встановлених законом, щодо оприлюднення інформації. Публікування на веб-сайті Відповідача проекту рішення про внесення змін до бюджету міста з приводу фінансування реконструкції площі Героїв - не є доказом такої публікації. Тому що публікації підлягали проекти та прийняті рішення про розробку містобудівної документації, про проектування реконструкції, про затвердження проектної документації. Але відповідач не надав таких доказів.

42. На цій підставі позивач вважає, що судом порушено норми процесуального права, оскільки відповідач, на якого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідних доказів не надав.

43. Позивач не погоджується й з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги позовної заяви не обґрунтовувалися посиланням на порушення законодавства про благоустрій населених пунктів, оскільки вказані доводи містились як у первісному позові, так і в уточненій позовній заяві. На думку позивача, такі твердження апеляційного суду, викладені у оскаржуваній постанові, свідчать про неповне дослідження судом матеріалів справи.

44. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що суд апеляційної інстанції мотивував свою постанову висновком, що не підлягають оприлюдненню проекти благоустрою, при цьому замовчуючи доводи позову та апеляційної скарги про те, що підлягають оприлюдненню проекти рішень про проектування об`єкта благоустрою, про затвердження проектної документації.

45. На переконання ОСОБА_1 , суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, які передбачають право членів територіальної громади брати участь у вирішенні питань місцевого значення, зокрема - питань благоустрою населеного пункту, а також встановлюють обов`язки органів місцевого самоврядування по забезпеченню цих прав.

46. З цього приводу у касаційній скарзі звертається увага на норми частини четвертої статті 4 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», за змістом якої місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, народовладдя, законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, а також на вимоги частини першої статті 17 Закону України від 06.09.2005 №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів», якою передбачено право громадян брати участь в обговоренні правил і проектів благоустрою території; вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою; отримувати в установленому законом порядку повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою та внесення до них змін, а також роз`яснення їх змісту.

47. При цьому, у касаційній скарзі зауважується, що вказані вище норми права кореспондуються з пунктом 12 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до якої до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів, а також з частиною першою статті 15 Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», за правилами якої розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності, іншу інформацію.

48. Отже, на переконання позивача, відповідно до вищезгаданих правових норм громадяни - члени територіальної громади мають право брати участь у обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, а органи місцевого самоврядування зобов`язані забезпечити інформування громадськості щодо здійснення заходів з благоустрою населених пунктів, зокрема шляхом оприлюднення проектів рішень та прийнятих рішень з питань благоустрою населених пунктів. Більше того, як стверджується у касаційній скарзі, проект реконструкції площі Героїв у м. Новомосковську як проект благоустрою (стор. 8 Пояснювальної записки до проекту реконструкції) підлягав оприлюдненню для обговорення мешканцями міста незалежно від містобудівної документації та незалежно від проведення громадських слухань.

49. Згідно доводів касаційної скарги, відповідачі, усупереч вимог вищенаведених норм законодавства, жодним чином не інформували громадськість, зокрема й позивача, про намір здійснення реконструкції площі Героїв у м. Новомосковську й своєчасно не оприлюднили: проекти та прийняті рішення про намір проведення реконструкції площі Героїв у м. Новомосковську та про початок проектування; проекти та прийняті рішення про затвердження проектної документації; жодну іншу інформацію про проектування площі Героїв у м. Новомосковську.

50. Відомості про ці рішення, як вказується у касаційній скарзі, були одержані позивачем шляхом подання публічних запитів, у той час, коли вже реконструкція була не лише запроектована, але й фактично виконувалася, зокрема, були розпочаті роботи на площі зі спилювання дерев та знищення кущів і клумб. При цьому, навіть у той час позивач не знав про існування проекту реконструкції та його зміст. 08.09.2017, коли вже тривали роботи, у приміщенні міської ради було проведено презентацію комп`ютерних ескізів можливого вигляду майбутньої площі. Та навіть тоді не був наданий для ознайомлення сам проект.

51. Неправильним позивач вважає й висновок судів обох інстанцій про необов`язковість громадських слухань, оскільки такий, на його думку, ґрунтується на формальному тлумаченні закону, без врахування його суті: начебто у випадку не розроблення містобудівної документації не потрібні й громадські слухання.

52. Такі слухання, які стосуються питань планування, реконструкції територій населених пунктів - є обов`язковою передумовою проектування будівництва, а також реконструкції, благоустрою територій, і це, на думку позивача, вбачається зі змісту норм статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка покладає такий обов`язок, зокрема, на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів.

53. Отже, як вважає ОСОБА_1 , нездійснення органами місцевого самоврядування розробки та затвердження містобудівної документації щодо реконструкції площі Героїв - свідчить про бездіяльність стосовно забезпечення права громадськості на участь у вирішенні цих питань.

54. Щодо висновків судів попередніх інстанцій про дотримання Управлінням житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради процедури розгляду його пропозицій стосовно реконструкції площі та збереження зелених насаджень, скаржник зазначає, що цим органом було порушено статтю 7 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян», якою відповідно до якої орган, який отримав від громадянина звернення, зобов`язаний вчинити одну із наступних дій: (1) розглянути звернення та вирішити його по суті і надати ґрунтовну відповідь по суті звернення або (2) невідкладно передати звернення до органу, який уповноважений його розглядати, та повідомити про це заявника, або (3) запропонувати надати дані, які потрібні для розгляду звернення. На думку позивача, законом не передбачено права органу, який отримав звернення, не розглядати його по суті, а замість цього запропонувати громадянину звернутись до іншого органу, позаяк розгляд звернення має передбачати вирішення його по суті, а не формальну відповідь з пропозицією звертатись деінде.

55. Наостанок ОСОБА_1 зауважує, що коли він отримав відповідь відповідача з пропозицією звернутись до іншого органу, то у розгляді його пропозицій втратився сенс, тому що було знищено все, що він пропонував зберегти, все, що для нього було дороге, та що коштувало територіальній громаді міста мільйонів гривень. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

56. За приписами частини першої статті 7, частин першої, третьої статті 140 та частини другої статті 19 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

57. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

58. За змістом статті 4 вищевказаного Закону місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, народовладдя, законності, гласності.

59. Як зазначено у частині першій статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста, а система місцевого самоврядування, за змістом частини першої статті 5 цього ж Закону, включає, окрім територіальної громади та інших суб`єктів, також й виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

60. У розумінні частини першої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

61. Згідно з підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

62. Термін «Благоустрій населених пунктів» вживається у Законі України «Про благоустрій населених пунктів» у такому значенні - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

63. Дія Закону України «Про благоустрій населених пунктів» цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів, і спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина друга статті 4).

64. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів передбачає, окрім іншого, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

65. Система благоустрою населених пунктів включає, зокрема, визначення суб`єктів та об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів, організацію благоустрою населених пунктів, а також здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

66. Повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів визначені статтею 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до пункту 12 частини другої якої до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

67. За визначенням частини першої статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни, а до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, площі (підпункт в) частини першої статті 13 цього ж Закону).

68. При цьому, за приписами частини першої статті 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

69. Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право, зокрема, брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів; вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів (пункти 2, 3 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

70. Окрім цього, шляхом розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян, а також участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, здійснюється самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів, як це встановлено нормами пунктів 2, 3 частини першої статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

71. У частинах першій, другій статті 35 цього ж Закону закріплено, що технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо) розробляється з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою територій, окремих об`єктів благоустрою, їх частин і може бути включена до правил благоустрою території відповідного населеного пункту. Технічна документація з питань благоустрою населених пунктів погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником.

72. Загальні положення проектування нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою встановлюють ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЙ». Цих норм треба дотримуватися під час проектування, виконання та приймання робіт з благоустрою територій населених пунктів (пункт 1.1).

73. За змістом пункту 1.2 цих же ДБН ці Норми поширюються на об`єкти благоустрою незалежно від їх підпорядкування та форми власності, зокрема, майдани, площі.

74. Заходи з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів благоустрою в населених пунктах треба виконувати тільки за наявності затвердженої у встановленому порядку проектної документації, склад та зміст якої має відповідати ДБН А 2.2-3, ДБН А.3.1-5 і ДСТУ Б А.2.4-6 (пункт 4.2 ДБН Б.2.2-5:2011).

75. За правилами пунктів 4.5 і 4.14 вищевказаних ДБН проекти благоустрою територій загального користування обов`язково повинні включати стоянки міського транспорту та гостьові стоянки для автомобілів згідно з ДБН

360. У проектах благоустрою територій треба передбачити заходи з пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.5-56, НАПБ А.01.001 та іншими нормативними документами. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

76. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

77. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

78. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

79. Зміст вищевикладених норм законодавства дає колегії суддів підстави для висновку про те, що органи місцевого самоврядування, до яких належать й виконавчі органи, зокрема, міських рад, повинні провадити свою діяльність на засадах гласності, законності та народовладдя, тобто реалізовувати наявні у них повноваження відкрито і публічно, у точній відповідності з нормами права й виключно в інтересах територіальної громади, яка є первинним суб`єктом місцевого самоврядування.

80. Саме до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів і здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, а також повноваження щодо здійснення самоврядного контролю, у тому числі, за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, тощо, який здійснюється цими органами шляхом, зокрема, розгляду звернень громадян, участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

81. Наявність таких повноважень передбачені статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і статтями 10, 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

82. При цьому, будучи суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, громадяни України - члени територіальних громад мають закріплене у статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» право брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів, а також вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів.

83. Колегія суддів звертає увагу, що за змістом норм пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів передбачає, окрім іншого, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, а пункт 12 частини другої статті 10 цього ж Закону відносить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

84. Отже, відповідачі, здійснюючи свої повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів, у силу вищевикладених вимог законодавства зобов`язані інформувати населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів і тим самим забезпечити можливість практичної реалізації наявних у громадян, які проживають на відповідній території, прав у сфері благоустрою, зокрема, брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів, а також вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів.

85. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що Робочий проект «Реконструкція площі ім. Леніна у м. Новомосковську (І та ІІ черги будівництва). Корегування» у розумінні приписів статті 35 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЙ» є, водночас, проектною документацією і технічною документацією з питань благоустрою територій населених пунктів - проектом благоустрою території населених пунктів, яка погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником, у даному випадку Управлінням житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради.

86. За таких обставин та вимог законодавства, колегія суддів констатує, що відповідачі повинні були у встановленому законом порядку, до затвердження проекту благоустрою його замовником, проінформувати населення (у спірному випадку територіальну громаду міста Новомосковськ) про заплановані заходи з благоустрою території міста (реконструкції площі ім. Леніна у м. Новомосковську) і забезпечити можливість практичної реалізації громадянами - членами територіальної громади цього населеного пункту наявного у них права щодо обговорення вищевказаного проекту благоустрою і надання пропозицій, отримання обґрунтованої відповіді на них.

87. Водночас, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» не конкретизує, у який саме спосіб повинно здійснюватись інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів і обговорення проектів благоустрою території населених пунктів й не визначає шляхів реалізації цього права громадян.

88. Досліджуючи це питання, колегія суддів звертає увагу на загальні норми, які регулюють питання інформації та інформування громадян, що містяться у Законах України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію», від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» та від 23.09.1997 №539/97-ВР «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

89. Так, за приписами частини першої статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

90. Право на інформацію забезпечується обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення (абзаци перший, четвертий статті 6 Закону України «Про інформацію»).

91. Порядок всебічного і об`єктивного висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації і захисту їх від монопольного впливу органів тієї чи іншої гілки державної влади або органів місцевого самоврядування визначає Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» (преамбула до цього Закону).

92. Відповідно до статті 21 вищевказаного Закону діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження на умовах, визначених у договорах між цими органами і редакціями зазначених друкованих засобів масової інформації.

93. При цьому, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

94. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації», згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 якого до розпорядників інформації належать, зокрема, органи місцевого самоврядування.

95. За змістом пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, у тому числі, проекти рішень, що підлягають обговоренню.

96. Частинами другою, третьою вищевказаної правової норми також передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

97. У судах попередніх інстанцій, а також й у касаційній скарзі, позивач наполягав, що відповідачі: не проінформували територіальну громаду про намір провести реконструкцію площі Героїв у м. Новомосковську та про деталі запланованої реконструкції; не оприлюднили проект реконструкції для громадського обговорення, а також не оприлюднили проект рішення про його затвердження; не оприлюднили проекти будь-яких інших рішень, що стосуються реконструкції площі Героїв у м. Новомосковську.

98. Така бездіяльність, як стверджує позивач, унеможливила реалізацію ним права на участь у вирішенні питань місцевого значення і реалізації ним права, передбаченого статтею 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на обговорення проекту благоустрою щодо реконструкції площі Героїв у м. Новомосковську.

99. Позивач також стверджував, що відповідачі були зобов`язані провести обговорення вищевказаного проекту благоустрою, зокрема, у формі громадських слухань з цього питання, однак цього не зробили й усупереч вимог закону затвердили цей проект благоустрою без його обговорення громадськістю, а направлені ним в порядку Закону України «Про звернення громадян» зауваження і пропозиції не були розглянуті належним чином і не враховані при здійсненні робіт з реконструкції площі.

100. Надаючи оцінку таким аргументам позивача, суд першої інстанції, провівши аналіз норм статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», дійшов висновку про те, що громадські слухання щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації мають обов`язковий характер лише у разі розроблення таких проектів містобудівної документації як генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій та детальні плани територій, а пропозиції надавалися ОСОБА_1 з порушенням строку для проведення процедури громадських слухань, визначеного Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

101. Здійснюючи апеляційний перегляд справи, апеляційний суд, у цілому погоджуючись із висновками суду першої інстанції, зауважив, що у спірному випадку сам по собі проект благоустрою (Робочий проект реконструкції площі Героїв) за своєю суттю не є ані актом індивідуальної дії, ані рішенням органу місцевого самоврядування, а також не є тим документом, що містить інформацію про нормативно-правові засади діяльності, у зв`язку з чим відхилив аргументи позивача про те, що проект реконструкції площі Героїв у м. Новомосковську, як проект благоустрою, підлягав оприлюдненню для обговорення мешканцями міста.

102. Разом з тим, суди попередніх інстанцій не врахували, що положення статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні не поширюють свою дію на спірні у цій справі правовідносини, позаяк унормовують питання порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при розробленні в установленому порядку проектів містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій, детальних планів територій.

103. Спірні ж у цій справі правовідносини, пов`язані з бездіяльністю виконавчих органів міської ради, допущеної, на думку позивача, у процесі здійснення цими органами організації благоустрою території міста, яка полягала у невиконанні наявних у них повноважень стосовно інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів, та незабезпеченні громадського обговорення відповідного проекту благоустрою.

104. Такі правовідносини урегульовані, насамперед, нормами Законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні» та прийнятих відповідно до них нормативно - правовими актами, зокрема, правилами благоустрою території населеного пункту (міста Новомосковськ), статутом територіальної громади.

105. Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою приписи вищезазначених актів законодавства і не врахували, що організація благоустрою населених пунктів й інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, якими у спірних правовідносинах виступають відповідачі, а благоустрій населених пунктів передбачає, окрім іншого, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у тому числі й громадянами, які мають право: брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів; вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів.

106. Інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів повинна здійснюватись у порядку, передбаченому, зокрема, Законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Заходи щодо інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів можуть бути передбачені й у правилах благоустрою території населених пунктів, затверджених відповідно до закону.

107. Лише у разі належного виконання виконавчими органами сільських, селищних, міських рад повноважень щодо інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів створюються передумови для можливості практичної реалізації права громадян брати участь в обговоренні проектів благоустрою території населених пунктів і вносити на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів.

108. Саме ж обговорення проектів благоустрою території населених пунктів може відбуватись у один з визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» спосіб, а саме - шляхом проведення загальних зборів громадян (стаття 8), через місцеві ініціативи (стаття 9), громадські слухання (стаття 13), або у інший спосіб, визначений статутом територіальної громади, підзаконними нормативно - правовими актами, наприклад, за згідно Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03.11.2010, пунктом 5 якого рекомендовано органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим положенням.

109. Зокрема, відповідно до пункту 12 названого вище Порядку, в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами.

110. Таким чином, відповідачі, в силу наявних у них повноважень повинні були у встановленому законом порядку інформувати територіальну громаду міста Новомосковськ, зокрема, й позивача, про здійснення заходів з благоустрою цього населеного пункту, а також у передбачений законодавством спосіб провести обговорення проекту благоустрою з реконструкції площі Героїв і забезпечити право брати участь у цьому обговоренні усіх зацікавлених осіб з можливістю надання ними своїх пропозицій з вказаного питання.

111. Необхідність громадського обговорення проектів благоустрою обумовлюється й тим, що благоустрій території населених пунктів спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення й безпосередньо стосується інтересів відповідної територіальної громади, конституційного права кожного з її членів на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

112. До того ж, колегія суддів наголошує, що Управління житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради, можливість створення якого передбачена нормами статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за своїм правовим статусом є виконавчим органом цієї ради і розпорядником інформації, на яке поширюються вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».

113. Оскільки, Робочий проект «Реконструкція площі ім. Героїв у м. Новомосковську (І та II черги будівництва)», який одночасно є проектом благоустрою території міста, підлягав громадському обговоренню, то й проект відповідного рішення про його затвердження, який як вбачається з встановлених судовим розглядом обставин цієї справи, оформлений наказом начальника Управління житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради від 06.04.2017 №68, підлягав обов`язковому оприлюдненню за правилами, передбаченими статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

114. Разом з тим, з установлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи вбачається, що відповідачі у передбачений законом спосіб не виконали закріпленого за ними обов`язку щодо інформування населення міста Новомосковськ про здійснення заходів з реконструкції площі ім. Героїв у м. Новомосковську та оприлюднення рішень, прийнятих ними з цього приводу, не забезпечили громадського обговорення цього проекту благоустрою і тим самим позбавили позивача можливості реалізувати наявне у нього право на участь у обговоренні цього проекту та надання відповідних пропозицій, не врахували права ОСОБА_1 на участь на участь у процесі прийняття рішення.

115. Що ж до доводів позивача про допущену Управлінням житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради бездіяльність стосовно розгляду його звернень, зокрема, від 11.09.2017 та від 14.09.2017, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими й з цього приводу зазначає таке.

116. Як свідчать встановлені судовим розглядом цієї справи обставини, позивач, зокрема, 11.09.2017 та 14.09.2017 звертався із пропозицією від, яка подана на адресу Новомосковської міської ради у порядку Закону України «Про звернення громадян», щодо надання завдання архітекторам розробити зміни до проекту реконструкції площі Героїв у м. Новомосковську, із внесенням на громадське обговорення та наступне затвердження міською радою: збереження існуючих зелених насаджень; забезпечення додаткове висадження дерев; збільшення площі клумб; передбачити створення найменш двох фонтанів; для замощення використовувати рівну плитку і уникати бруківки з нерівною поверхнею і гострими виступами.

117. Листом від 15.09.2017 виконавчий комітет надав відповідь на вищевказане звернення щодо його пропозиції виконати коригування Робочого проекту реконструкції площі Героїв, та повідомив, що у зв`язку з тим, що фінансування реконструкції площі здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, рішенням сесії Новомосковської міської ради від 16.03.2017 №366 права замовника для здійснення реконструкції площі Героїв в м. Новомосковську передано до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської ОДА; й цим Департаментом проведена тендерна процедура та визначено переможця - ТОВ «СК «Стройінвест»; а замовником одержано дозвільна документація про початок виконання будівельних робіт, у зв`язку з чим позивачу запропоновано звертатись з приводу коригування вищезазначеного проекту до замовника.

118. Листом від 06.10.2017 виконавчий комітет надав відповідь ОСОБА_1 на його звернення від 14.09.2017, аналогічну відповіді від 15.09.2017 щодо передачі прав замовника Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської ОДА.

119. Поряд із цим, нормами статті 7 Закону України «Про звернення громадян» встановлено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення.

120. Вищевказана стаття передбачає, що, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

121. Посилаючись на передачу прав замовника для здійснення реконструкції площі Героїв в м. Новомосковську до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської ОДА й пропонуючи на цій підставі звертатись з приводу коригування вищезазначеного проекту до замовника, Виконавчий комітет Новомосковської міської ради не вказував на відсутність у зверненнях позивача даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, а тому відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян» повинен був у термін не більше п`яти днів пересилати такі звернення за належністю відповідному органу чи посадовій особі (у даному випадку до вищевказаного Департаменту) і повідомити про це ОСОБА_1 , однак таких дій не вчинив і фактично повернув вказані звернення без вирішення порушених у них питань по суті.

122. Колегія суддів бере до уваги обставини справи стосовно того, що 08.09.2017 виконавчим комітетом Новомосковської міської ради проведено презентацію робочого проекту «Реконструкція площі ім. Героїв у м. Новомосковську (І та II черги будівництва)», однак зауважує, що така презентація була проведена вже після затвердження проекту благоустрою його замовником у квітні 2017 року і надання дозволу ТОВ БК «Стройінвест» на видалення зелених насаджень згідно з проектом реконструкції площі Героїв.

123. Згідно з фактичними обставинами справи позивач, який проживає у місті Новомосковську у безпосередній близькості до площі ім. Героїв, дізнався про її реконструкцію лише після початку робіт з видалення зелених насаджень на площі й це не спростовано відповідачами.

124. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що відповідачі у межах спірних правовідносин, реалізовуючи наявні у них повноваження у сфері благоустрою населених пунктів, не дотримались критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, й допустили протиправну бездіяльність.

125. У зв`язку з цим колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення цього позову в чистині вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, яка виразилася у незабезпеченні його права на участь у вирішенні питань, пов`язаних з реконструкцією площі Героїв у м. Новомосковську (зокрема шляхом незабезпечення громадських слухань з цих питань та шляхом не розгляду письмових звернень/пропозицій).

126. Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

127. За правилами статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

128. Пунктом третім частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються, окрім іншого, зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, а частиною четвертою статті 161 цього ж Кодексу встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

129. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша, пункт шостий частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

130. У позовній заяві ОСОБА_1 містилась вимога про стягнення солідарно з Виконавчого комітету Новомосковської міської ради та управління житлово-комунального господарства і капітального будівництва Новомосковської міської ради моральної шкоди у сумі 50000 гривень, яка є похідною від вимоги позову про визнання протиправною бездіяльності відповідачів і судами попередніх інстанцій по суті не вирішувалась з огляду на висновок про відсутність підстав для задоволення основної вимоги.

131. Суди попередніх інстанцій не досліджували докази, зібрані у справі та надані її учасниками щодо розрахунку розміру шкоди, вимоги про стягнення якої заявляв позивач. Не заслухано пояснень сторін з цього приводу і не надано жодної оцінки аргументам позову в цій частині.

132. Тобто, вирішення позовної вимоги позивача про стягнення моральної шкоди потребує оцінки відповідних аргументів сторін, дослідження питання наявності чи відсутності причинно - наслідкового зв`язку між протиправною бездіяльністю відповідачів та наслідками такої бездіяльності, у разі їх наявності, а також з`ясування інших обставин справи, зокрема, стосовно конкретного розміру шкоди, якщо така була завдана, дослідження доказів у цій частині та надання їм відповідної оцінки тощо.

133. Суд же касаційної інстанції, в силу приписів частин першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права й не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

134. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що виразилось у незабезпеченні його права на участь у розгляді справи та дослідженні доказів.

135. Так, відповідно до вимог частин першої, другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

136. Тобто, відкладення розгляду справи у суді апеляційної інстанції передбачено у двох випадках,а саме - у разі, якщо стосовно учасника справи немає відомостей про вручення йому судової повістки, а також у випадку наявності відповідного клопотання від учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

137. Визнаючи неповажними причини неявки позивача у судове засідання, призначене на 11.12.2018, суд апеляційної інстанції, беручи до уваги вищевикладені приписи процесуального закону, а також ознайомившись із змістом поданого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю в іншому судовому засіданні, виходив з того, що такі причини неявки не є поважними, а клопотання задоволенню не підлягає, оскільки сторона розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд і самостійно визначає пріоритетність участі у тому чи іншому судовому засіданні.

138. Судом апеляційної інстанції було враховано й те, що на минулому судовому засіданні, яке відбулось 30.10.2018, наступна дата судового засідання (11.12.2018) узгоджена зі сторонами, зокрема, з позивачем, а його участь у судовому засіданні не була визнана обов`язковою апеляційним судом.

139. Суд апеляційної інстанції зазначив і про те, що у судовому засіданні, яке відбулось 30.10.2018, заслухані пояснення позивача з приводу поданої ним апеляційної скарги, а тому його неявка у дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

140. З огляду на такі обставини і вимоги процесуального закону, колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про можливість її розгляду за відсутності позивача, який належним чином повідомлений про день, час та місце проведення судового засідання і не прибув до суду з причин, які визнані неповажними.

141. Не спростовують цього й аргументи касаційної скарги про те, що напередодні судового засідання, призначеного на 11.12.2018, відповідачем були подані нові докази, у дослідженні яких позивач не зміг взяти участі і не надав пояснення щодо них.

142. Зокрема, за правилами частини четвертої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

143. У постанові апеляційного суду відсутні будь - які мотиви про те, що під час апеляційного перегляду справи були взяті до уваги і прийняті докази, які не подавались до суду першої інстанції, а також стосовно дослідження цих доказів.

144. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вищевикладених аргументів касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права.

145. Водночас, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права і не вирішили по суті усіх позовних вимог ОСОБА_1 , з наданням належної оцінки відповідним аргументам сторін, з`ясуванням обставин справи і перевіркою їх доказами та дослідженням останніх у судовому засіданні. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

146. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

147. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права і не вирішені усі вимоги позовної заяви, не досліджено зібрані у справі докази в частині вимог позову про відшкодування моральної шкоди.

148. Суд апеляційної інстанції таких порушень норм матеріального та процесуального права не усунув, у зв`язку з чим та на підставі частини другої статті 353 цього Кодексу, оскаржувані судові рішення належить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

149. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, дослідити відповідні докази, повно і всебічно встановити обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин й охоплюються предметом доказування, надати належну і повну юридичну оцінку обставинам справи та усім аргументам учасників справи, перевірити їх доказами, та постановити рішення відповідно до вимог 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

150. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Судді: В.М. Шарапа Т.Г. Стрелець