Ухвала КАС ВС № 215/5465/19

УХВАЛА 19 квітня 2022 року м. Київ справа № 215/5465/19 адміністративне провадження № К/990/4880/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М., Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі №215/5465/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною, УСТАНОВИВ: 15 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Тернівського районного суду м. Кривий Ріг надійшла справа №215/5465/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу суду апеляційної інстанції належних доказів, які підтверджують неможливість сплатити судовий збір або документу про сплату судового збору. 15 листопада 2021 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 215/5465/19 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті у встановлений судом строк. На зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 04 лютого 2022 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 КАС України. Скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів, що підтверджують поважність причин пропуску вказаного строку. 08 квітня 2022 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху касаційної скарги надійшла заява, де, зокрема, просить поновити строк на касаційне оскарження. В обґрунтування вказаної заяви скаржник зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано ним 20 січня 2022 року, що підтверджується штрихкодовим ідентифікатором на конверті за номером 4900094538551. Вказує, що зворотнє поштове повідомлення з відміткою про отримання ним оскаржуваного рішення суду знаходиться в матеріалах справи. Скаржник зазначає про обов`язок суду відповідно до статті 251 КАС України з`ясовувати день вручення учасникам справи судових рішень під розписку та вказує, що доказом вручення судового рішення є саме проставлення у рекомендованому поштовому повідомленні відмітки про вручення поштового відправлення. Перевіривши доводи вищевказаної заяви, суд касаційної інстанції виходить з наступного. Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник наводить доводи, яким вже надавалася оцінка судом касаційної інстанції в ухвалі від 16 лютого 2022 року та повторно вказує, що зворотнє поштове повідомлення з відміткою про отримання ним оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції знаходяться в матеріалах справи. Натомість в ухвалі Верховного суду від 16 лютого 2020 року скаржнику вже наголошувалося, що матеріали справи на час подання касаційної скарги у суді касаційної інстанції відсутні. Належними доказами на підтвердження отримання копії оскаржуваного судового рішення можуть бути конверт з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку (його копія), копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф.119), довідка відділення поштового зв`язку тощо. Окрім того, за інформацією офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4900094538551 містяться лише відомості щодо дати та місця прийняття відправлення, шляхом відправлення та дату, місце і статус вручення поштового відправлення. Водночас вказані відомості не містять інформацію щодо найменування/П.І.П. відправника та одержувача та інформації щодо змісту вкладення. Таким чином, із вказаних відомостей не можливо ідентифікувати відправника та одержувача (суд та учасника справи), а також з`ясувати, зміст вкладення поштового відправлення (судове рішення та номер справи). Отже, саме лише зазначення штрихкодового ідентифікатора установи поштового зв`язку без надання поштового конверту (копії), яким направлялося скаржнику оскаржуване судове рішення та який містить відомості щодо відправника та одержувача, а також відбиток календарного штемпеля установи поштового зв`язку, не є належним доказом на підтвердження дати вручення поштового відправлення одержувачу. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Статтею 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Колегія судів наголошує, що для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з`ясування дати вручення скаржнику копії судового рішення. Доказами такого підтвердження можуть бути: конверт суду апеляційної інстанції з номером рекомендованого поштового повідомлення, довідка з відділення поштового зв`язку про отримання рекомендованого поштового повідомлення, копії сторінок справи, які б підтверджували отримання заявником оскаржуваного судового рішення, супровідний лист суду апеляційної інстанції з відміткою про дату видачі судового рішення, розписка про отримання судового рішення. Станом на 19 квітня 2022 року інших документів на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16 лютого 2022 року від скаржника не надходило. З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнавання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та підстави для поновлення такого строку. Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху не виконано. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи вищевикладене, відсутність відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 щодо усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі №215/5465/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання бездіяльності протиправною. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов О.В. Калашнікова