Постанова КАС ВС № 761/43277/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2022 року м. Київ справа № 761/43277/17 провадження № К/9901/29871/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Стародуба О.П., Коваленко Н.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року (суддя Літвінова А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (головуючий суддя Пилипенко О.Є., судді Бєлова Л.В., Епель О.В.) у справі №761/43277/17 за позовом Приватного підприємства «Інжиніринг» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2017 року Приватне підприємство «Інжиніринг» звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, у якому просило: - визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03 листопада 2017 року; - визнати незаконною та скасувати постанову Департаменту з питань державного - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 листопада 2017 року №65/17/073-10457; - визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту з питань державного - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 14 листопада 2017 року №365.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року, позов задоволено повністю.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року та відмовити у позові.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Інжиніринг» відповідно до договору купівлі-продажу від 10 вересня 2002 року за №62-П-101 стало власником нежитлового будинку будівлі-флігель, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чапаєва, 4-Г (надалі - об`єкт будівництва).

6. З метою реконструкції вищевказаного об`єкта будівництва Приватним підприємством «Інжиніринг» було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція групи приміщень №1, 2, 3 адміністративної будівлі (літ. В) на вул. Чапаєва, 4-Г у Шевченківському районі м. Києва від 22 листопада 2016 року №КВ083163270384.

7. За результатами виконання будівельних робіт Приватним підприємством «Інжиніринг» було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності Реконструкція групи приміщень №1, 2, 3 адміністративної будівлі (літ. В) на вул. Чапаєва, 4-Г у Шевченківському районі м. Києва від 16 лютого 2017 року №КВ 143170470268. 8. 12 вересня 2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, на підставі колективного звернення громадян (від 30 серпня 2017 року вх. №КО-3773/11) було видано наказ №606 про проведення позапланової перевірки групи приміщень №1, 2, 3 адміністративної будівлі (літ. В) на вул. В`ячеслава Липинського (Чапаєва), 4-Г у Шевченківському районі м. Києва, що належить на праві приватної власності Приватному підприємству «Інжиніринг».

9. На підставі наказу від 12 вересня 2017 року №606 Департаментом було видано направлення для проведення позапланового заходу від 15 вересня 2017 року №б/н на об`єкті будівництва позивача. 10. 03 листопада 2017 року за результатами проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. 11. 14 листопада 2017 року відповідачем було видано наказ №365 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності та постанову №65/17/073-10457 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

12. Позивач вважаючи, розпорядчі документи, а саме: припис про усунення порушень, постанову про накладення штрафу та наказ про скасування реєстрації декларацій такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, незаконними та такими що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом. ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що відповідачем під час складання направлення для проведення позапланового заходу від 15 вересня 2017 року не було дотримано встановленої законодавством форми видачі відповідного направлення. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було проведено перевірку об`єкту будівництва, саме з тих підстав, які зазначені в колективному звернені громадян від 30 серпня 2017 року за вх. №КО-3773/11 та доказів того, що взагалі зазначені в зверненні обставини були перевірені.

14. Суди попередніх інстанцій, пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №465/1461/16-а, зазначили у своїх судових рішеннях, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Натомість у цій справі 19 квітня 2017 року за Приватним підприємством «Інжиніринг» було зареєстровано право власності на групу приміщень №№1, 2, 3 адміністративної будівлі (літ. В), за адресою: м. Київ, вул. Липинського В`ячеслава, буд. 4-Г.

15. Шостий апеляційний адміністративний суд також вказав на те, що відповідач мав здійснити перевірку достовірності даних зазначених у декларації на стадії подання такої, а наявність недостовірності даних є підставою для відмови у її реєстрації. Оскільки, відповідачем не було вжито заходів для перевірки достовірності даних викладених у декларації, на стадії її реєстрації, зареєструвавши декларацію про початок виконання будівельних робіт, орган будівельного контролю погодився з вказаними в ній відомостями.

16. Суд апеляційної інстанції спростував доводи відповідача про необхідність розроблення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки вказаного об`єкту забудови, мотивуючи це тим, що позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт від 22 листопада 2016 року №КВ 08316327038 відповідно до розробленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекстрей» було саме вказано прощу реконструкції у 698, 2 кв.м., а відповідачем жодним належним та допустимим доказом не доведено, що об`єкт містобудування змінив зовнішню конфігурації. IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

17. Касаційну скаргу мотивовано порушенням окружним та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

18. Зокрема, скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що направлення на проведення перевірки відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства юстиції України. Колективне звернення, на підставі якого призначено перевірку, містило вимоги, зокрема, щодо будинку за адресою: м. Київ, вул. Липинського В`ячеслава (стара назва Чапаєва), буд. 4-Г та його підключення до інженерних мереж будинку №4-В по вул. Липинського.

19. Відповідач стверджує, що судами не досліджено розбіжностей у документах щодо площі спірної будівлі, того, що загальна площа нежитлового будинку-будови флігель (літ. В) на вул. Чапаєва, 4-Г у м. Києві відповідно до договору купівлі-продажу від 10 вересня 2002 року №5383 - 401,1 кв.м, а відповідно до проектної документації - 698,2 кв.м. Вказане свідчить про зміну зовнішньої конфігурації об`єкта будівництва та необхідність отримання містобудівних умов та обмежень для такого будівництва.

20. На думку скаржника, судами не взято до уваги те, що позивачем було зазначено недостовірні дані у декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

21. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва вважає, що є підстави для визнання спірного будівництва самочинним.

22. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та стверджує, зокрема, що відповідачем не здійснено перевірки з питань, зазначених у колективному зверненні, не зроблено жодних обмірів будівлі, не зроблено жодного фотознімку. V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, виходить з такого.

24. Згідно з положеннями ч.ч. 1 - 4 ст. 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1)видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

25. У п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2)порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

26. В контексті вказаних норм будівництво об`єкта завершується реєстрацією права власності на об`єкт містобудування, а проведення архітектурно-будівельного контролю здійснюється у процедурі його створення.

27. Проаналізувавши положення ст. 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553, колегія суддів дійшла висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил мають здійснюватися під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто, за загальним правилом, такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

28. Згідно з раніше висловленою Верховним Судом правовою позицією у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі №465/1461/16-а, від 12 червня 2019 року у справі №916/1986/18, від 01 жовтня 2019 року у справі №826/9967/18, від 23 вересня 2020 року у справі №640/2911/19, від 28 квітня 2021 року у справі №826/11106/17 після реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт нерухомості на підставі сертифіката, останній вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватися законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

29. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

30. Законом України від 20 листопада 2012 року № 5496-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 05 січня 2013 року, Закон № 3038-VI було доповнено ст. 39-1, частиною другою якої передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому відповідно до частини третьої цієї статті після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

31. Відповідні зміни постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 918 були внесені до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок №466) та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок №461), які були доповнені відповідно п. 14 та

19. Зазначені зміни набрали чинності з 31 грудня 2013 року.

32. Відповідно до п. 14 Порядку №466 з урахуванням внесених змін, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією. Аналогічні положення передбачені п. 29 Порядку №461.

33. Отже реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

34. Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

35. Відповідач стверджує, що спірний об`єкт нерухомості є самочинним будівництвом і вимагав отримання містобудівних умов і обмежень, оскільки в ході реконструкції площа будівлі змінилася з 401,1 кв.м на 698,2 кв.м.

36. За визначенням п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

37. Частиною 2 ст. 26 Закону № 3038-VI визначено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

38. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 29 цього Закону, містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних, і відповідно до статті 31 вказаного Закону повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво.

39. Згідно з п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2012 "Склад та зміст проектної документації для будівництва" проектна документація на будівництво повинна відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів і правил.

40. Пунктом 4.3 ДБН А.2.2-3:2012 "Склад та зміст проектної документації для будівництва" складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування, інші вихідні дані.

41. За змістом п. 1.5 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07 липня 2011 року № 109 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), складання завдання на проектування з відхиленням від містобудівних умов та обмежень не допускається.

42. Містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних (п. 2.1 вказаного Порядку).

43. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07 липня 2011 року № 109 затверджено також Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

44. Пункт 25 вказаного Переліку, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, відносить до таких об`єктів реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

45. З аналізу наведеної правової норми слідує, що проведення робіт у зв`язку з реконструкцією житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації не потребує отримання містобудівних умов та обмежень. В протилежному випадку наявність містобудівних умов та обмежень є обов`язковою.

46. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №826/7281/17.

47. Реконструкція - це перебудова введених експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації для проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин. Нове будівництво - це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

48. Суд першої інстанції взагалі не досліджував питання, за рахунок чого збільшилася площа реконструюваної будівлі та чи мала місце зміна зовнішньої конфігурації об`єкта.

49. Суд апеляційної інстанції вважав, що у цій справі відповідачем жодним належним та допустимим доказом не доведено, що об`єкт містобудування змінив зовнішню конфігурації. площа об`єкту містобудування була збільшена за рахунок оптимізації внутрішнього простору об`єкту будування без зміни зовнішньої конфігурації у межах існуючого фундаменту об`єкту містобудування. Зовнішня конфігурація об`єкту містобудування залишилась незмінною.

50. При цьому суд апеляційної інстанції взяв до уваги посилання позивача на проектну документацію на об`єкт містобудування реконструкція групи приміщень №№ 1, 2, 3 адміністративної будівлі (літ. В) на вул. Чапаєва, 4-Г у Шевченківському районі м. Києва, підготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекстрей», де зазначено, що реконструкцію об`єкта було здійснено без зміни його зовнішньої конфігурації у межах існуючого фундаменту будівлі.

51. Верховний Суд вважає такий висновок передчасним, оскільки у матеріалах справи відсутня як проектна документація, розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекстрей», так і будь-яка інша проектна документація на спірний об`єкт містобудування.

52. Своєю чергою, без дослідження проектної документації неможливо з`ясувати за рахунок чого збільшена площа реконструйованого об`єкта, чи мала місце зміна геометричних розмірів та зовнішня конфігурація приміщень, чи знаходиться реконструюваний об`єкт у межах існуючого фундаменту чи ні.

53. Від вирішення наведених питань залежить правильне вирішення цього спору.

54. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

55. Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

56. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись положеннями ст.ст. 242, 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №761/43277/17 скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя Н.В. Коваленко Суддя О.П. Стародуб