Постанова КАС ВС № 360/3289/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2022 року м. Київ справа № 360/3289/21 адміністративне провадження № К/9901/42543/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року (суддя Ірметов О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року (колегія у складі суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В.) у справі № 360/3289/21 за позовом Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу тимчасової споруди. У С Т А Н О В И В: 1. 29.06.2021 Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (далі - Лисичанська МВЦА Сєвєродонецького району Луганської області) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якому просила зобов`язати відповідача звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасової споруди - торговельного кіоску, розташованого за адресою: район будинку АДРЕСА_1 .

2. Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.07.2021, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021, відмовив у відкритті провадження. 3. 17.11.2021 Лисичанська МВЦА Сєвєродонецького району Луганської області подала касаційну скаргу, що 23.11.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій просила скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Як на підставу касаційного оскарження покликається на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 914/1092/18, у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 923/652/19. Демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності є одним із заходів відновлення благоустрою. У такому разі Лисичанська МВЦА Сєвєродонецького району Луганської області здійснює владні управлінські функції; вважає, що спір має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

5. Верховний Суд ухвалою від 13.12.2021 відкрив касаційне провадження.

6. Відзив від позивача не надходив.

7. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на адресу Лисичанського міського голови 18.10.2018 від ОСОБА_1 надійшла заява про видачу паспорту прив`язки для встановлення тимчасової споруди для впровадження підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 .

9. Заяву відповідача було розглянуто та 29.10.2018 було видано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності строком до листопаду 2019 року. Таким чином, паспорт прив`язки закінчив дію 30.11.2019. 10. 16.11.2020 на адресу відповідача направлено лист, яким було рекомендовано звернутись через Центр надання адміністративних послуг м. Лисичанськ із заявою про визначення можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (з подальшим оформленням паспорту прив`язки) або демонтувати тимчасову споруду, в зв`язку з закінченням терміну дії паспорту прив`язки, але даний лист залишився поза увагою Відповідача.

11. Таким чином, на час звернення до суду з позовом тимчасова споруда не демонтована і Відповідач продовжує порушувати законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

12. Відмовляючи у відкритті провадження, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області звернулась до суду з позовом про повернення земельної ділянки власникам землі відповідно до ст. 122 ЗК України. Тобто існує спір, що виник з земельних правовідносин, і справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

13. Відповідно до пункту 1 та 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

14. За правилами частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

15. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

16. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

17. Разом із тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

18. Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

19. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

20. Судами попередніх інстанцій зазначено, що позов у справі що розглядається, спрямований на повернення земельної ділянки власникам землі відповідно до ст. 122 ЗК України З огляду на викладене, вказаний зміст позовних вимог та характер правовідносин щодо яких виник спір, вказує на те, що звернення до суду з цим позовом спрямоване насамперед на захист права позивача, як власника земельної ділянки.

21. У справі, що розглядається, Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області звернулася з позовом до відповідача з вимогою в звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасової споруди - торговельного кіоску, розташованого за адресою: район будинку АДРЕСА_1 у зв`язку з неоформленням ним паспорту прив`язки тимчасової споруди після закінчення дії попереднього паспорту.

22. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

23. Відповідно до п. 43 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» Військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із організації благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

24. Тобто у цій справі позивач реалізовує повноваження відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а тому справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

25. Така позиція Суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 25.06.2019 у справі № 914/1092/18: «

32. Частиною першою статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

33. Таким чином, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.

34. У розумінні Закону України «Про благоустрій населених пунктів» дії з демонтажу елементів благоустрою є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - це роботи щодо відновлення об`єкту благоустрою території).

35. З огляду на викладене вище, Червоноградська міська рада Львівської області наділена контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою.

36. Відповідно до наведених приписів законодавства, спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою (зокрема, відновлення благоустрою шляхом демонтажу елементів благоустрою) є публічно-правовими й мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

37. У свою чергу, відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

38. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсним актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

39. Рішення суб`єкта владних повноважень щодо демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога щодо демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами вчинення відповідних дій у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про здійснення демонтажу самочинно встановлених тимчасових споруд можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про здійснення демонтажу тимчасових споруд є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень щодо такого демонтажу.

40. Предметом спору у цій справі є зобов`язання демонтувати самочинно встановлені стаціонарні тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, оскільки спірні споруди встановлені ТОВ «Кольга» без паспорта прив`язки.

41. Така вимога стосується здійснення контролю за станом благоустрою території міста Червоноград, забезпечення в ньому чистоти і порядку, усунення порушень, допущених, за твердженням позивача, відповідачем. Земельна ділянка при цьому не є предметом спору у справі; вимога про захист права власності на землю позивачем не заявлялась. Зазначений спір не є спором про право власності відповідача на тимчасову споруду, оскільки не позбавляє його права володіння, користування та розпорядження останньою, і позивачем не заявлено вимог про захист права власності способами, встановленими для захисту права власності.

42. З наведеного вбачається, що вирішення спору стосовно демонтажу самочинно встановлених споруд, що розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ТОВ «Кольга», не впливає на обсяг прав і обов`язків ні позивача, ні відповідача щодо відповідної земельної ділянки, оскільки предмет такого спору не стосується ані правомірності набуття цими особами відповідної земельної ділянки, ані правомірності її використання.

43. Звідси, Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що Червоноградська міська рада Львівської області звернулася до суду як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю у сфері благоустрою міста, оскільки відповідач не демонтував спірні тимчасові споруди в добровільному порядку».

26. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом та застосовує його у цій справі. Враховуюче вищезазначене, Суд дійшов висновку, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

27. За приписами чч. 1 і 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

28. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню. із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження. Керуючись статтями 19, 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України,- ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області задовольнити. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 360/3289/21 скасувати. Справу №360/3289/21 направити до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя В.М. Кравчук Суддя Н.В. Коваленко Суддя О.П. Стародуб