Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/11380/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11380/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 13 квітня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. , за участю:секретаря судового засідання: Шпикуляка Ю.В., представника позивача: Сергійчука Ю.В. представника відповідача: Демчук Л.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Катіон" та ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання незаконним і скасування рішення, В С Т А Н О В И В : У вересні 2021 року акціонерне товариство "Катіон" (далі АТ "Катіон", позивач 1) та ОСОБА_1 (далів позивач 2) звернулися до суду з позовом до Хмельницької міської ради, в якому просили: -визнати незаконним і скасувати пункт 1 рішення № 20 другої сесії Хмельницької міської ради від 15.12.2010 року, який передбачає: "Затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Хмельницького, видану Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. 18.03.2022 від відповідача, через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив відмовити у її задоволенні. В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник відповідача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2010 на другій сесії Хмельницькою міською радою прийнято рішення № 20 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Хмельницького". Вказаним рішенням відповідачем затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Хмельницького, виконану Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" (пункт 1 рішення). Рішення набрало чинності з 01.01.2011 (пункт 3 рішення). Позивачі вважаючи пункт 1 вищезазначеного рішення протиправним, звернулися до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади проведення оцінки земель визначає Закон України "Про оцінку земель" № 1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон № 1378-IV), відповідно до ст. 1 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок-капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. За змістом статті 3 Закону № 1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України. За приписами ст. 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Ст.15 Закону №1378-IV визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. У ст. 18 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV закріплено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Частиною 2 ст. 20 Закону №1378-IV врегульовано, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. За правилами ст. 23 Закону №1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. Аналізуючи вказані вище норми, колегія суддів зазначає, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради. Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2021 року у справі №821/1531/17. При цьому, Верховний Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 200/12944/19-а зазначив, що процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру. Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону України № 1378-IVпідставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 18 Закону України № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Частиною першою статті 20 Закону № 1378-IV закріплено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Статтею 26 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; (…) Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Розробниками технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок є юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою (стаття 7 Закону № 1378-IV). Статтею 21 Закону № 1378-IV визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону. Порядок проведення державної експертизи визначений Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (у редакції, чинній на день прийняття спірного рішення) та Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 3 грудня 2004 року №

391. У статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17 червня 2004 року № 1808-IV (у редакції, чинній на день прийняття спірного рішення) закріплено, що обов`язковій державній експертизі підлягають: технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу. За приписами статті 22 Закону № 1808-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державної експертизи належать: організація та проведення державної експертизи відповідно до закону. У постанові Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224 "Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів" (що діяв станом на 2009 рік) закріплено, що Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. З матеріалів справи з`ясовано, що Державним комітетом України із земельних ресурсів було проведено державну експертизу технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Хмельницького 2009 року. Статтею 35 Закону № 1808-IV врегульовано, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. У разі якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи. Об`єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об`єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи. Відповідно до Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від З грудня 2004 року № 391, підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів: - землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок); - землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання; - землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Висновки державної експертизи землевпорядної документації після їх підпису експертами, керівником експертного підрозділу та затвердження керівництвом Держкомзему України, Рескомзему АР Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів, скріплені гербовою печаткою, є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником. Усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб`єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об`єкта державної експертизи або його окремих складових частин. Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники підпорядкованих територіальних органів земельних ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника підпорядкованого територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи. У висновку Державного комітету України із земельних ресурсів від 06.10.2009 вказано, що при виконанні грошової оцінки використовувались матеріали відділів міськвиконкому, окремих підприємств та організацій міста, а також такі проектні матеріали як дані державної та відомчої статистичної звітності про натуральний та вартісні показники, надані міськими службами комунального господарства, а також вартість інженерних споруд, які ведуться міськими службами, вказано що на експертизу представлені матеріали з нормативної грошової оцінки розроблені на основі існуючої законодавчої та нормативно-методичної бази грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, включає текстові та графічні матеріали і розроблена відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, УААН від 27.01.2006 № 18/15/21/11. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Хмельницького пройшла державну експертизу, що підтверджується позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації від 06.10.2009 № 960-09, виготовленим Державним комітетом України із земельних ресурсів з врахуванням відповідного запису на висновку від 01.12.2009. Варто звернути увагу, що спірне рішення прийнято після того, як технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Хмельницького, пройшла державну експертизу. Колегія суддів вказує на те, що як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі доводи позивача 1 зводяться до незгоди із розрахунками витрат, які покладені в основу розробленої Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" технічної документації. Поряд з цим, як з`ясовано під час розгляду справи, технічна документація із нормативної грошової оцінки земель м.Хмельницького, розроблена у 2009 році Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" була предметом спору в господарській справі №91023935/16, за результатами розгляду якого, Господарський суд м.Києва прийняв рішення від 11.09.2017 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 та постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року) про відмову в задоволенні позову ПАТ "Катіон". При цьому, судом апеляційної інстанції в рішенні у справі №91023935/16 доводи ПАТ "Катіон" про те, що Технічні документації безпосередньо впливають на права та обов`язки останнього, оскільки на підставі зазначених документацій обраховується податок на землю, який позивач сплачує та у зв`язку з чим порушується його право на отримання прибутку у розмірі, що визначений як різниця від суми доходів та об`єктивно визначених витрат, відхилено з тих підстав, що наявність технічної документації жодним чином не обмежує право звернення підприємства до відповідного органу з вимогами про перегляд/перерахунок відповідного податку та/або належного до сплати платежу, та/або заявлення в установленому законом порядку вимог до уповноваженого органу про перегляд відповідних платежів саме стосовно нього. В свою чергу, суд касаційної інстанції у справі №91023935/16 дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив фактичні обставини справи, здійснив перевірку наявних доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильно застосував законодавство під час розгляду справи. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 20 квітня 2022 року. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.