Постанова Полтавський апеляційний суд № 536/497/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/497/21 Номер провадження 22-ц/814/1063/22Головуючий у 1-й інстанції Даніліна Ж. О. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі: Головуючого судді: Хіль Л.М., суддів: Гальонкіна С.А.,Карпушина Г.Л., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтаської області від 25 січня 2022 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»» до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору акціонерного товариства «Таскомбанк», Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» звернулось до суду з вказаним позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь збитки, спричинені заходами забезпечення позову у розмірі 210 євро та 264, 30 грн., а також судові витрати по справі покласти на відповідача. В обгрунтування позову вказувало, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»» про захист прав споживача страхових послуг, відшкодування майнової та моральної шкоди. Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, рішення суду набрало законної сили 09 березня 2021 року. Разом з позовом ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПрАТ «СК «ВУСО»» на суму стягнення, на рахунках, які відкрито у АТ «ТАСКОМБАНК», АТ КБ «Приватбанк», та в АТ «Державний ощадний банк України». Зазначало, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову судом було задоволено та накладено арешт на грошові кошти ПрАТ «СК`ВУСО»» на суму 607 847, 02 грн. у зазначених вище банківських установах. На виконання ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області про забезпечення позову ОСОБА_1 державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві у рамках виконавчого провадження № 63314122 накладено арешт на грошові кошти ПрАТ «СК «ВУСО»» на рахунках, перелік яких вказано в ухвалі суду та на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. У відповідності до чинних норм законодавства, на виконання постанов державного виконавця у вказаному вище виконавчому провадженні акціонерним товариством «Таскомбанк» було накладено арешт на кошти страхової компанії, у тому числі на кошти, які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_1 у іноземній валюті в сумі 61 000 євро. За період накладення арешту на вказаний вище депозитний рахунок банківською установою не нараховувались відсотки на суму вкладу, загальна сума яких складає 210 євро. Крім того, Голосіївським РВ ДВС у м.Києві також було відкрито виконавче провадження за номером 63499813 щодо стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 264, 30 грн., які також було сплачено страховою компанією згідно платіжного доручення, у зв`язку з чим виконавче провадження було завершене. У подальшому, ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2020 року заходи забезпечення позову було скасовано. Окрім того, 11 січня 2021 року постановою Полтавського апеляційного суду було скасовано ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 квітня 2019 року про застосування заходів забезпечення позову. Зазначало, що саме внаслідок застосування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 страховій компанії було заподіяно збитків у виді суми неотриманих відсотків по депозитному договору в сумі 210 євро, а також 264, 30 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження, які були сплачені позивачем. З урахуванням викладеного, обов`язок відшкодування збитків, заподіяних внаслідок застосування заходів забезпечення позову покладається саме на особу, яка подала клопотання про застосування такого забезпечення, а тому з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ВУСО»» підлягають стягненню зазначені вище суми. Рішенням Кременчуцького районного суду Полтаської області від 25 січня 2022 року позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»» збитки, спричинені заходами забезпечення позову в сумі 210 (двісті десять) євро та 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 30 (тридцять) копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2270 грн. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» слід відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що в зазаначеній заяві про забезпечення позову міститься вичерпний перелік рахунків позивача, на які було накладено арешт і депозитний рахунок № НОМЕР_2 у вказаному переліку відсутній. Відтак у старшого державного виконавця Голосіївського районного ВДВС у м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) були відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти, які були на всіх без виключення рахунках відповідача, окрім зазначених в ухвалі суду про забезпечення позову. Крім того, вказує, що відсутність складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відшкодування збитків. Таким чином вважає, що відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. Зазначає, що вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі 216/5361/16-ц. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Місцевим судом встановлено, що 15 квітня 2020 року суддею Кременчуцького районного суду Полтавської області було постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти ПрАТ «СК «ВУСО»» на суму стягнення, а саме 607 847, 02 грн. що містяться, зокрема в акціонерному товаристві «Таскомбанк» на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 ; копію ухвали направлено для виконання до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м.Києві. 16 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Полінським В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63314122 з примусового виконання ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 квітня 2020 року про накладення арешту на грошові кошти ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»», що підтверджується копією зазначеної постанови. 16 жовтня 2020 року державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС у м.Києві Полінським В.А. винесено постанову про арешт коштів боржника ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»» , якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору витрат виконавчого провадження, штрафів 607 847, 02 грн., що підтверджується копією зазначеної постанови. Також, 16 жовтня 2020 року державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС у м.Києві Полінським В.А. винесено постанову про арешт коштів боржника ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»» , якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, зокрема в АТ «Таскомбанк» на рахунку № НОМЕР_2 , та всіх інших рахунках які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору витрат виконавчого провадження, штрафів 607 847, 02 грн., що підтверджується копією зазначеної постанови. Також 27 жовтня 2020 року державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС у м.Києві Полінським В.А. винесено постанову про арешт коштів боржника ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»» , якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору витрат виконавчого провадження, штрафів 607 847, 02 грн., що підтверджується копією зазначеної постанови. Отже, у даній справі судом достовірно встановлено, що при зверненні до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»» про захист прав споживача та відшкодування майнової і моральної шкоди (основний позов), ОСОБА_1 було ініційовано вжиття судом заходів забезпечення його позову шляхом застосування одного із видів заходів забезпечення позову, які передбачено статтею 150 ЦПК України, а саме накладення арешту на грошові кошти ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»», які судом було застосовано саме на підставі заяви ОСОБА_1 та які були виконані державним виконавцем Голосіївського районного відділу ДВС у м.Києві. 04 листопада 2020 року державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС у м.Києві Полінським В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63499813 з примусового виконання постанови постанови № 63314122, виданої 16 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС у м.Києві про стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь держави мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 195, 30 грн., що підтверджується копією зазначеної постанови. 04 листопада 2020 року державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС у м.Києві Полінським В.А. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 63499813, якою визначено для боржника ПрАТ «СК «ВУСО» витрати виконавчого провадження у розмірі 195, 30 грн. Як вбачається з платіжного доручення № 32460 від 06 листопада 2020 року, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»» було сплачено на розрахунковий рахунок Голосіївського РВ ДВС витрати виконавчого провадження № 63499813 в сумі 365 грн. 10 листопада 2020 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 63499813 у зв`язку з фактичним повним виконанням на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Як вбачається з листа акціонерного товариства «Таскомбанк» від 23 листопада 2020 року № 5437/47-БГ на адресу директора юридичного департаменту ПрАТ «СК «ВУСО»», залишок грошових коштів на поточному та вкладному (депозитному) рахунках, що належать ПрАТ «СК «ВУСО»» станом на 16 листопада 2020 року складала: на рахунку № НОМЕР_2 - 260 972, 20 грн., на рахунку № НОМЕР_3 - 61 000 євро. Окрім того, вказаним листом надано роз`яснення ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»» про правові підстави для арешту коштів в сумі, що перевищує суму стягнення. 10 грудня 2020 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 15 квітня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «ВУСО»» про захист прав споживачів страхових послуг та відшкодування майнової і моральної шкоди. 11 січня 2021 року за результатами розгляду апеляційної скарги ПрАТ «СК «ВУСО»» Полтавським апеляційним судом ухвалено постанову, якою ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 квітня 2020 року скасовано та ухвалено з цього питання нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ПрАТ «СК «ВУСО»» про захист прав споживача страхових послуг та відшкодування майнової і моральної шкоди відмовлено. 04 лютого 2021 року старшим державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС у м.Києві Полінським В.А. винесено постанову про зняття арешту з коштів у виконавчому провадженні № 63314122, якою знято арешт з коштів ПрАТ «СК «ВУСО» у АТ «Таскомбанк» на рахунку № НОМЕР_2 та всіх інших відкритих рахунків. 05 лютого 2021 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області постановлено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»» про захист прав споживача страхових послуг та відшкодування майнової і моральної шкоди, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. 20 травня 2021 року Полтавським апеляційним судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 лютого 2021 року змінено в частині обгрунтування підстав відмови у задоволенні позовних вимог, наведених у мотивувальній частині Згідно копії заяви на приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» продукту Депозит Генеральний VIP в рамках розміщення депозиту Генерального договору банківського вкладу від 25 вересня 2020 року приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»» відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_3 , номер генерального договору банківського вкладу - ГДУ/00976/20. Згідно листа АТ «Таскомбанк» за вихідним номером 2787/47-7 від 19 лютого 2021 року, по депозитному договору № ГДУ/00976/20/Д4-001 від 25 вересня 2020 року, який було укладено між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО»» та АТ «Таскомбанк» за період з 27 жовтня 2020 року по 21 грудня 2020 року відсотки не нараховувались на підставі пункту 6.2.2.5 публічних Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Таскомбанк» у зв`язку з накладенням арешту на вкладний (депозитний) рахунок. Загальна сума ненарахованих та не сплачених відсотків по вищезазначеному договору за період з 27 жовтня 2020 року по 21 грудня 2020 року склала 210 євро. Судом також досліджувались в судовому засіданні інші письмові докази, а саме, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на власника ОСОБА_1 (а.с. 130), копію електронного полісу добровільного страхування наземного транспорту № 5033600 від 27 березня 2019 року (а.с. 130 а), копія постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 грудня 2019 року (а.с. 131), повідомлення про реєстрацію події (а.с.132), копію скарги ОСОБА_1 на ім`я голови правління ПрАТ «СК «ВУСО»» на невиплату страхового відшкодування від 24 лютого 2020 року (а.с. 133), копії фіскальних чеків Укрпошти (а.с. 134), копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 135), копія публічного договору-оферти щодо добровільного страхування цивільно-правовї відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 144-146), копія правил добровільного страхування наземного транспорту СК «ВУСО» (а.с. 148-159). Задовольняючи позов місцевий суд виходив з того, що у період ухвали суду про забезпечення позову відповідач був позбавлений можливості на отримання відсотків за депозитним договором з банківською установою в розмірі 210 євро, а також поніс витрати виконавчого провадження в сумі 264,30 грн., а тому є всі підстави для притягнення ОСОБА_1 до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне. За положеннями частини 1 статті 159 ЦПК України у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу, підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. Положеннями статті 13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (частина друга статті 16 ЦК України). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (частина перша та друга статті 22 ЦК України). Отже, відшкодування шкоди, заподіяної забезпеченням позову, є способом захисту прав та інтересів і одночасно мірою юридичної відповідальності. При цьому в усіх правовідносинах з відшкодування шкоди діє презумпція завдавача шкоди. У зв`язку з цим до предмета доказування у цих правовідносинах і, відповідно, до предмета оцінки судом належать обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, а саме умови і підстави застосування частини першої статті 159 ЦПК України, якими є те, що ризик здійснення процесуальних дій лежить виключно на учасниках спору, при цьому за відповідачем у справі (за основним позовом) закріплено спеціальне право вимагати відшкодування збитків, які йому заподіяні у результаті застосування забезпечення позову. Скористатися цим правом він може, якщо вимоги позивача (за основним позовом) не будуть задоволені (повністю або частково) судом (третейським судом, міжнародним комерційним арбітражем), у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших підстав, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України. При цьому до предмета доказування не входить безумовне встановлення вини особи, яка ініціювала застосування заходів забезпечення позову. Право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, ґрунтуються на прямій вказівці закону (частина перша статті 159 ЦПК України). У цій категорії справ принцип вини трансформується через принцип добросовісності. Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка з огляду на конкретні обставини могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди. Безпідставна відмова у відшкодуванні таких збитків означає відсутність необхідного попереджувального впливу на осіб, які заявили безпідставну вимогу про забезпечення позову. До підстав та умов застосування частини першої статті 159 ЦПК України належать: 1) добросовістність/недобросовістність дій особи (відповідача) при заявленні клопотань про забезпечення позову; 2) зловживання/незловживання правом; 3) підстави відмови (відповідачу у спірних правовідносинах) у пред`явленому ним позові до позивача, підстави закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду, чи було зловживання при заявленні клопотання про забезпечення позову. Отже, підставою цивільно-правової відповідальності особи, яка заявила клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, є сам факт заподіяння іншій особі (протилежній стороні у основному спорі) шкоди внаслідок вжиття судом таких заходів. Особливістю такої відповідальності є опосередкований характер завдання шкоди, оскільки самі процесуальні дії, які безпосередньо завдають шкоди, вчиняє суд (накладає арешт та забороняє вчиняти певні дії), однак до відповідальності притягується особа, за ініціативою якої судом були вчинені такі дії. При з`ясуванні, чи є доведеним причинний зв`язок між виникненням збитків та вжиттям судом заходів забезпечення позову, підлягають встановленню такі обставини: чи реалізація свого суб`єктивного процесуального права на позов була протиправною, лише з метою завдати шкоди позивачу, оскільки учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України), а до основних засад (принципів) як цивільного, так і господарського судочинства віднесено неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України). Отже, для встановлення причинного зв`язку суду слід з`ясувати протиправність дій відповідача, які повинні передувати настанню збитків, і шкідливі наслідки протиправної поведінки. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02 березня 2021 року у справі № 922/1742/20 та у постанові ВС від 09 лютого 2022 року справі № 200/10900/18. Отже, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Із матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на грошові кошти ПрАТ «СК`ВУСО»» на суму 607 847, 02 грн. На виконання ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області про забезпечення позову ОСОБА_1 державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві у рамках виконавчого провадження № 63314122 накладено арешт на грошові кошти ПрАТ «СК «ВУСО» на рахунках, перелік яких вказано в ухвалі суду та на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. У відповідності до чинних норм законодавства, на виконання постанов державного виконавця у вказаному вище виконавчому провадженні акціонерним товариством «Таскомбанк» було накладено арешт на кошти страхової компанії, у тому числі на кошти, які були розміщені на депозитному рахунку № НОМЕР_1 у іноземній валюті в сумі 61 000 євро. За період накладення арешту на вказаний вище депозитний рахунок банківською установою не нараховувались відсотки на суму вкладу, загальна сума яких складає 210 євро. Крім того, Голсіївським РВ ДВС у м.Києві також було відкрито виконавче провадження за номером 63499813 щодо стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 264, 30 грн., які також було сплачено страховою компанією згідно платіжного доручення, у зв`язку з чим виконавче провадження було завершене. Як вбачається, з матеріалів справи, ухвала була винесена про забезпечення позову в якій міститься вичерпний перелік рахунків позивача, на які було накладено арешт і депозитний рахунок № НОМЕР_2 у вказаному переліку відсутній. Відтак у старшого державного виконавця Голосіївського районного ВДВС у м. Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) були відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти, які були на всіх без виключення рахунках відповідача, окрім зазначених в ухвалі суду про забезпечення позову. За таких обставин не доведено позивачем наявності підстав для відшкодування збитків, оскільки в даних діях відповідча відстуній склад цивільного правопорушення. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого суду , з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог ПАТ « Страхова компанія « ВУСО» Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України). Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збрі» слід стягнути з ПАТ « Страхова компанія « ВУСО» судовий збір на користь держави у розмірі 3405 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,- задовольнити. Рішення Кременчуцького районного суду Полтаської області від 25 січня 2022 року, - скасувати. Ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»» до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору акціонерного товариства «Таскомбанк», Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову відмовити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь держави 3405 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Л.М. Хіль Судді: С.А. Гальонкін Г.Л. Карпушин