Постанова Вінницький апеляційний суд № 134/202/21

Справа № 134/202/21 Провадження № 22-ц/801/362/2022 Категорія: 53 Головуючий у суді 1-ї інстанції Лабай О. В. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2022 рокуСправа № 134/202/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів Берегового О. Ю., Якименко М. М. секретар судового засідання Француз М. Г., учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПрАТ «УСК Вієнна Іншуранс Груп», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою його представником ОСОБА_3 , на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2021 року, ухвалене у складі судді Лабая О. В. в смт Крижопіль, повне судове рішення складено 22 листопада 2021 року,- в с т а н о в и в : 02 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПрАТ «УСК» Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Позовна заява мотивована, тим, що 27.08.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «МАN», реєстраційний № НОМЕР_1 з напівпричепом KELBERG, яким керував водій ОСОБА_2 , та транспортного засобу OPEL VIVARO, реєстраційний № НОМЕР_2 (власником якого є позивач) під керуванням ОСОБА_4 .. Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 08.10.2020 року по справі № 134/1453/20 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована: поліс обов`язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-195419491, укладений з ПрАТ «УСК» Княжа Вієнна Іншуранс Груп». На підстав заяви про виплату страхового відшкодування третьою особою ПрАТ «УСК» Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 57 249,38 гривень (за мінусом 2 600 грн. франшизи), а відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 11 грудня 2020 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля OPEL VIVARO, реєстраційний № НОМЕР_2 складає 149 116,43 грн., тому позивач просить стягнути з відповідача 91 867,05 із розрахунку 149 116,43 грн- 57 249,38 грн. Також просила стягнути спричинену ДТП моральну шкоду , яку вона оцінила в 10 000,00 гривень. Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2021 року позов задоволено частково: -стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в сумі 91 867,05 (дев`яносто одна тисяча вісімсот шістдесят сім гривень), 05 коп., вартість проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 3 922,56 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві гривень) 56 коп., завдану моральну шкоду в сумі 1000,00 (одна тисяча гривень), 00 коп., а також 967 (дев`ятсот шістдесят сім) гривень 73 копійки витрат, понесених позивачем по сплаті судового збору. Рішення мотивовано тим, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, внаслідок якої було завдано збитки автомобілю, належному позивачеві, доведена постановою суду в справі про адміністративне правопорушення. Оскільки розмір шкоди, визначений експертним висновком, становить 149 116, 43 грн, а страхова компанія виплатила ОСОБА_1 лише 57 249,38 грн, то різницю між шкодою та страховою виплатою слід стягнути із винуватця ДТП. З таким рішенням не погодився ОСОБА_2 та діючи через свого представника адвоката Ломаченського В. М., подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Основні доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд невірно визначився з розміром сум, які підлягають стягненню з відповідача: позивач не надала доказів реально понесених витрат, які вона понесла на відновлення пошкодженого автомобіля, експертиза по оцінці розміру шкоди була проведена майже через чотири місяці після ДТП, весь цей час автомобіль був у позивача, а тому такий доказ не може вважатися допустимим та належним. Позивач неодноразово пропонував відповідачеві провести ремонт автомобіля і оплатити реальні витрати, проте вона не погоджувалася, тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди 21 січня 2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, тому просить відхилити подану апеляційну скаргу. 14 березня 2022 року Крижопільським районним судом Вінницької області було ухвалено Додаткове рішення у цій справі, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 000 грн витрат, понесених нею за надання правничої допомоги. В судове засідання апеляційного суду сторони по справі не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомили, тому суд ухвалив розглянути справу без їх присутності. Апеляційний суд згідно з вимогами статті 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам. По справі встановлено та не заперечується сторонами: -Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 транспортний засіб марки OPEL, модель VIVARO, тип пасажирський реєстраційний № НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 , 2006 року випуску, колір білий, власником є ОСОБА_1 , право користування має ОСОБА_5 (а.с.14, т.1); -Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2020 року (справа № 134/1453/20) встановлено, що 27.08.2020р. о 14 год. 45 хв. в смт. Летичів по вул. Юрія Савільного водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом KELBERG, , не дотримався безпечної швидкості руху та вчинив наїзд на автомобіль OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, стягнуто судовий збір на користь держави (а.с. 69-70, т.1); -Відповідно до полісу № ЕР -196419491 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ УСК «КНЯЖА ВІЄНА ІНШУРАСН ГРУП». Страхова сума на одного потерпілого складає: за шкоду заподіяну життю та здоров`ю - 260 000 гривень; за шкоду заподіяну майну - 130 000 гривень; франшиза (розмір шкоди, яка страховою компанією не відшкодовується) - 2 600 гривень (а.с.68, т.1). -відповідно до висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 11.12.2020 року № 3492-3497/20-26 виконаної Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, ринкова вартість транспортного засобу марки OPEL, модель VIVARO, реєстраційний № НОМЕР_2 на момент ДТП 27.08.2020 складає 196 317,57 грн.; вартість відновлювального складає 149 116,43 грн.; коефіцієнт фізичного зносу становить 0,7.; вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, складає 73 059,73 грн. (вартість матеріального збитку) (а.с. 21 - 66, т.1); -16.12.2020 року ОСОБА_5 подав до ПрАТ «УСК» Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заяву про виплату матеріальної шкоди в сумі 73 059,73 грн. (а.с. 18, т.1, а.с. 72, т.2); -ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 25.01.2021 року здійснила виплату позивачу суми страхового відшкодування у розмірі 57 249,38 гривень, що підтверджується випискою по рахунку . Між сторонами виник спір стосовно відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ДТП. Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України). Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. За змістом частини першої статті 28, статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Таким чином обов`язком страховика є відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу за мінусом встановленого у договорі розміру франшизи. Відтак, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 14 грудня 2021 у справі № 147/66/17 звернула увагу судів на те, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Суд першої інстанції вірно зазначив, що в цій справі сума страхового відшкодування не покрила розмір завданої в результаті ДТП позивачеві шкоди. Проте, визначаючи розмір сум, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції неналежним чином перевірив доводи як позивача, так і відповідача, а відтак припустився помилки при визначенні розміру шкоди. Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи розмір майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, послалася на висновок автотоварознавчої експертизи № 3492-3497/20-26 від 11.12.2020 року(а.с. 21 - 66, т.1), відповідно до якої вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача складає 149 116,43 грн, а вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, складає 73 059,73 грн. (вартість матеріального збитку). ОСОБА_5 (який керував транспортним засобом на момент ДТП), звернувся до ПрАТ «УСК» Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про виплату матеріального збитку на підставі висновку автотоварознавчої експертизи № 3492-3497/20-26 від 11.12.2020 року в розмірі 73 059,73 грн, що підтверджується його заявою (а.с.72). Проте суд першої інстанції не звернув уваги та не дав оцінки тій обставині, що, як вбачається із матеріалів витребуваної судом страхової справи (а.с. 26 - 101, т.2), після звернення до страховика із заявою про виплату матеріальної шкоди, потерпіла ОСОБА_1 , яка є власником пошкодженого транспортного засобу та виступає позивачем у справі, 21 січня 2021 року в Заяві досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування (а.с. 97, т.2) погодила, що розмір страхового відшкодування складає 57 249,38 грн, зазначений розмір страхового відшкодування розраховано на підставі висновку незалежного експерта та з урахуванням передбаченого розміру франшизи 2 600 грн, застосування коефіцієнту фізичного зносу та ін. В матеріалах страхової справи наявний не лише експертний висновок автотоварознавчої експертизи № 3492-3497/20-26 від 11.12.2020 року, наданий потерпілою ОСОБА_1 але й Звіт незалежного експерта № 1260 (а.с.53 - 60, т.2), здійснений на замовлення страховика. Як вбачається з Розрахунку суми страхового відшкодування, складеного на підставі Звіту № 1260 від 16.01.2021, ФОП ОСОБА_7 , заяви-погодження від 21.01 2021 року, ОСОБА_1 , погоджуючись, що сума страхового відшкодування складає 57 249,38 грн, погодилась, що вартість відновлювального ремонту становить 110 175, 41 грн.(а.с.98, т.2). Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), з урахуванням того, що ОСОБА_1 погодилася на страхове відшкодування в розмірі 57 249, 38 грн (за мінусом франшизи в розмірі 2 600 грн), тому апеляційний суд з врахуванням того, що винуватець ДТП ОСОБА_2 несе відповідальність лише в межах суми, яка не була відшкодована Страховиком, приходить до висновку про необхідність для визначення суми такого відшкодування взяти за основу погоджений ОСОБА_1 з страховою компанією розмір відновлювального ремонту в сумі 110 175, 41 грн. Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що з урахуванням викладеного, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 52 926, 03 грн. спричиненої внаслідок ДТП шкоди: 110 175,41 - 57 249,38 = 52 926,

03. Відтак, в цій частині доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження. Оскільки замовлення позивачем проведення автотоварознавчої експертизи № 3492-3497/20-26 від 11.12.2020 року(а.с. 21 - 66, т.1) відбулося з її ініціативи, цей висновок не можна покласти в основу розрахунку розміру спричиненої шкоди з вищевикладених судом апеляційної інстанції підстав, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 3 922, 56 грн. витрат, сплачених позивачем за її проведення. Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо безпідставності стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, апеляційний суд приходить до таких висновків: як зазначено в ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Зазначаючи підстави для стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції вірно зазначив, що спричиненням шкоди майну в результаті ДТП є підтвердженням того, що це призвело до негативних емоцій, переживань. Такий висновок суду першої інстанції є вірним, тоді як апеляційна скарга не містить доводів на його спростування, отже рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1 000 грн підлягає залишенню без змін. Таким чином, за результатами апеляційного розгляду, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди та вартості проведення судової автотоварознавчої експертизи, при цьому апеляційний суд ухвалює власне рішення стосовно цих вимог з підстав, викладених в мотивувальній частині цієї постанови. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відтак рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2021 року підлягає скасуванню і в частині розподілу судових витрат, а оскільки по справі було постановлено Додаткове рішення Крижопільського районного суду від 14 березня 2022 року, яким було вирішено питання судових витрат позивача, понесених нею на правничу допомогу, то воно також підлягає скасуванню. Позивач ОСОБА_1 понесла наступні судові витрати: 1018,67 грн. по сплаті судового збору (а.с. 80, т.1), 12 000 грн. витрат на правничу допомогу (а.с. 144, т.2), а всього 13 018,67 грн. Відповідач ОСОБА_2 поніс судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 451,60 грн. (а.с.170, т.2). Виходячи з того, що позов підлягає частковому задоволенню апеляційний суд при вирішенні питання розподілу судових витрат ураховує принципу пропорційності (стаття 141 ЦПК України). Так, позивач висувала вимогу про стягнення з відповідача 105 789, 61 грн, до задоволення підлягає загальна сума в розмірі 53 926,13 грн, що становить 51,1 % від заявленої. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 51 % понесених нею судових витрат, що становить 6 639,52 грн (13081,67 х 51%), а з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 відповідно слід стягнути 711,28 грн. понесених ним судових витрат ( 1451,60 х 49%) З урахуванням положень частини 10 статті 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 5 928,24 грн ( 6 639,52 - 711,28) понесених нею судових витрат. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану його представником ОСОБА_3 , задовольнити частково. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2021 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, стягнення вартості проведення судової автотоварознавчої експертизи та в частині розподілу судових витрат, а також Додаткове рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 березня 2022 року скасувати та в цій частині постановити нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 52 926, 13 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять шість гривень 13 к.) гривень матеріальної шкоду завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення вартості проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 3 922,56 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні 56 к.) гривень. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завданої моральної шкоди в сумі 1 000,00 (одна тисяча гривень) 00 к., - залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 928,24 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень 24 к.) гривень понесених нею судових витрат. Відновити дію рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2021 року в нескасованій частині. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Найменування та ім`я сторін, їх місце знаходження та проживання: ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ); ПрАТ «УСК» Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ЄДРПОУ 24175269, м. Київ вул. Глибочицька,44). Головуюча Т. М. Шемета Судді: О. Ю. Береговий М. М. Якименко