Ухвала КАС ВС № 580/1607/21

УХВАЛА 18 квітня 2022 року м. Київ справа № 580/1607/21 адміністративне провадження № К/990/6250/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Калашнікової О.В., суддів: Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі № 580/1607/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та про зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області при розгляді скарги позивача від 27 березня 2020 року щодо не притягнення до адміністративної відповідальності заступника голови Черкаської РДА ОСОБА_2 ; зобов`язання Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області поновити провадження за скаргою позивача від 27 березня 2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності заступника голови Черкаської РДА ОСОБА_2 ; зобов`язання Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно заступника голови Черкаської РДА ОСОБА_2 ; стягнення з відповідачів суму в розмірі 2 270 грн моральної шкоди на користь позивача, завданої суб`єктом владних повноважень в наслідок вчиненої протиправної бездіяльності; зобов`язаня суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Розгляд справи в Черкаському окружному адміністративному суді здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області при розгляді скарги ОСОБА_1 від 27 березня 2020 року. Зобов`язано регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області поновити провадження за скаргою ОСОБА_1 від 27 березня 2020 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року апеляційну скаргу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання поновити провадження за скаргою та ухвалено в цій частині нове судове рішення, який відмовити у задоволенні позову. В решті рішення суду залишено без змін. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою Обставинами, пов`язаними з введенням воєнного стану у відповідності до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, яким було затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зумовлена можливість більш тривалого часу вирішення питання прийняття касаційної скарги. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо. Однак скаржником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95). На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України, Верховний Суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі № 580/1607/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та про зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіО.В. Калашнікова О.А. Губська Ж.М. Мельник-Томенко