Постанова 4857 № 140/9113/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/9113/21 пров. № А/857/2062/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року (головуючий суддя Костюкевич С.Ф., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного про визнання правочину дійсним та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років до 70 % грошового забезпечення з обмеженням її максимального розміру та відмови здійснення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії), згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/1753/21 від 10.03.2021, яке набрало законної сили 22.06.2021 у розмірі 83% грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру, на підставі Довідки Офісу Генерального прокурора про грошове забезпечення для перерахунку пенсії №21-1736зп від 13.10.2020 та зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії), згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/1753/21 від 10.03.2021, яке набрало законної сили 22.06.2021 у розмірі 83% грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора про грошове забезпечення для перерахунку пенсії №21-1736зп від 13.10.2020. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії) на підставі довідки Офісу Генерального прокурора про грошове забезпечення для перерахунку пенсії №21-1736зп від 13.10.2020 у розмірі 83% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії) на підставі довідки Офісу Генерального прокурора про грошове забезпечення для перерахунку пенсії №21-1736зп від 13.10.2020 у розмірі 83% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить рішення суду частково скасувати, а саме четвертий абзац резолютивної части ни рішення: «В задоволенні решти позивних вимог відмовити». А також змінити абзаци другий і третій резолютивної частини рішення, виклавши їх в наступній редакції: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області щодо відмови здійснення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статей 43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ ( в редакції чинній на час призначення пенсії) на підставі довідки Офісу Генерального Прокурора про грошове забезпечення для перерахунку пенсії №21-173 бзп від 13.10.2020 р. у розмірі 83% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року відповідно до статей 43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких ін ших осіб» від 09.04.1992р №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пе нсійна підставі довідки Офісу Генерального прокурора про грошове забезпе чення для перерахунку пенсії №21-1736 зп від 13.10.2020 у розмірі 83 % грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з врахуванням виплачених сум». В решті рішення суду залишити без змін. В апеляційній скарзі зазначає, що він є ветеран військової служби, звільнений з органів військової служби у запас (за станом здоров`я) у лютому 2004 року з посади військового прокурора Новоград-Волинського гарнізону військової прокуратури Центрального регіону України. І йому, як пенсіонеру військової прокуратури, була призначена пенсія за вислугу років (31 рік , календарних - 25) у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (Далі Закон №2262-ХІІ) у розмірі 83% від місячного грошового забезпечення. У зв`язку із збільшенням грошового забезпечення працівникам органів прокуратури, 16.02.2021 звернувся до суду з позовною заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання дій протиправними у відмові пе рерахунку пенсії і проханням зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок на виплату йому, пенсії за вислугу років відповідно до ст.ст. 43, 63 Закону №2262- XII ( в редакції чинній на час призначення пенсії), у розмірі 83% грошового забезпечення, визначеного в Довідці Офісу Генерального прокурора від 13 жовтня 2020 року №21-1736 зп, без обмеження її максимального розміру, з ураху ванням раніше проведених виплат. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 (справа №140/1753/21) та Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду по даній справі 22.06.2021 ( пров. №А1857/8512/21) позов задоволений частково: Дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі Довідки Офісу Генерального прокурора від 15.10.2020 року №21-1736 зп визнані протиправними. Зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років відповідно до ст.ст 43,63 Закону №2262- XII ( в редакції чинній на час призначення пенсії), на підставі Довідки Офісу генерального прокурора від 13 жовтня 2020 року №21-1736 зп про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням раніше проведених виплат. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог суд виходив з того, що питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок, а судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. 30 липня 2021 року він звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області з проханням, у відповідності до вимог ст.ст. 43,63 Закону №2262-ХІІ ( в редакції чинній на час призначення пенсії), згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду в справі №140/1753/21 від 10703.2021, яке набрало законної сили рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду №857/8512/21 від 22.06.2021, на підставі довідки Офісу Генерально го прокурора про грошове забезпечення №21-1736 зп від 13.10.2020 року, здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року у розмірі 83% грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру. ГУ ПФУ у Волинській області листом №8447- 8453/Г-02/8-0300/21 від 17.08.2021 року відмовило у здійсненні такого перерахунку пенсії, зазначивши, що: «На момент виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року по справі №140/1753/21 діють наступні норми чинного законодавства. Зокрема, статтями 13 і 43 Закону України «Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що максимальний розмір пенсії, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення та десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Перерахований розмір пенсії з серпня 2021 року складає 18540 грн». Апелянт вважає, що суд безпідставно відмовив йому у задоволенні решти позовних вимог у даній справі, виходячи з наступного. Відповідно до частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпе чення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - За кон №2262-ХП), в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. за № 911-УІІІ, чинній з 01.01.2016 р по 20.12.2016 р; максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740грн. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Укра їни» №848-УІІІ від 24.12.2015 р. частину п`яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740грн)». Рішенням Конституційного Суду України №7 - рп/2016 від 20,12.2016 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), положення Закону України №2262-ХІІ зі змінами а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб які втратили працездатність тимчасово у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740грн. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-УІІІ від 06.12.2016 року, який опублікований в газеті « Голос України» 27.12.2016 р. та відповідно до Прикінцевих положень набрав чинності з 01.01.2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХП слова і цифри «у період з 01 січня 2016року по 31 грудня 2016року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017року». Таким чином буквальне розуміння змін, внесених Законом України №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7 рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими. Наведене свідчить, що Законом України від 06.12.2016 р. №1774 норми частини сьомої статті 43 Закону №262-ХІІ не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії. Даний висновок узгоджується із позицією, що викладена в постановах Верховного Суду України від 03.10.2018 року по справі №127/4267/17, від 16.10.2018 року по справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 15.04.2019 року у справі №522/16973/17, від 08.08.2019 року, у справі №522/3271/17. Крім того, згідно з висновками мотивувальної частини рішення Консти туційного Суду України від 08.06.2016 р, №4 рп 2016 (п7). Конституційний Суд України зауважує, що закони, інші правові акти або окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є «обов`язковими до виконання на те риторії України, остаточними і не можуть бути оскаржені» (частина друга ст. 150 Конституції України. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційними, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй ( ч.2 ст.8 Основного Закону України). Тому, внесені в подальшому зміни до ст.ст. 13, 43 Закону №2262-ХІІ щодо зменшення розміру пенсії у 70% і обмеження її максимального розміру, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, стосуються порядку призначення пенсій військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення і аж ніяк не стосується перерахунку раніше вже призначених пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Окрім того, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-УІ (зі змінами) визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максималь ним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р.№911-УШ, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016. Отже, зі змісту вищенаведених норм Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р № 3668-УІ вбачається, що обмеження максимальним розміром пенсії не засто совується до пенсій, які призначені до набрання чинності цим Законом, Обмеження пенсії максимальним розміром застосовується до тих пенсій, що призначені після набрання чинності Законом України про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. № 3668-УІ. У рішенні Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7- рп/2016 зазначено, «що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до Законів України, а також члени їх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту». Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України що потребують додаткових гарантій соціального захисту збоку держави, до яких зокрема належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7- рп/2004). Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена зокрема тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Конституційний Суд України також зазначив, що норми - принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Крім того, у рішенні Конституційного Суду України визначено, що обмеження максимального розміру пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України. Крім того, апелянт зазначає, що розмір грошового забезпечення у Довідках які видаються Офісом Генерального прокурора працівникам військової проку ратури для перерахунку пенсії згідно Закону №2262-ХІІ суттєво відрізняється від розміру грошового забезпечення (значно менший) ніж у Довідках які видаються Офісом Генерального прокурора працівникам військової прокуратури для перерахунку пенсії згідно закону України «Про прокуратуру» оскільки різні механізми для розрахунку грошового забезпечення для (призначення) перерахунку пенсії. Суд не прийняв до уваги ті обставини, що відповідач в своїх діях посилається на норми законів, які втратили чинність, та на ті, що стосуються призначення пенсії, а не її перерахунку. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що позивач є військовим пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років згідно із Законом №2262-ХІІ, що підтверджується розрахунком ХА № 16867. Розмір пенсії Позивача визначався у розмірі 83 % від грошового забезпечення. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 по справі №140/1753/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату Позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 13.10.2020 №12-1736зп про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 по справі №140/1753/21 постановлено зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 13.10.2020 №12-1736зп про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат. В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №140/1753/21 залишити без змін. 31.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення обчислення та перерахунку пенсії з 01.04.2019 відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №140/995/21 на підставі довідки від 13.10.2020 №21-1736зп з врахуванням призначеної пенсії в розмірі 83% грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру. ГУ ПФУ у Волинській області листом № 8447-8453/Г-02/8-0300/21 від 17.08.2021 відмовило у здійсненні такого перерахунку. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до частини першої, другої статті 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б2 цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями. У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". З огляду на це, суд правильно вказав, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. З пенсійної справи ОСОБА_1 , судом першої інстанції з`ясовано, що 31.12.2003 полковника юстиції ОСОБА_1 міністром оборони України звільнено в запасна підставі наказу № 732 від 31.12.2003, 12.02.2004 - звільнено з військової служби, а 12.01.2005 Житомирським обласним військкоматом видано письмовий розрахунок на пенсію за вислугою років згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу» від 01.01.1992. Постановою Восьмого апеляційного суду від 22.06.2021 в справі № 140/1753/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зобов`язано здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону України вiд 09 квітня 1992 року №2262-XII «Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на час призначення пенсії), на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 13 жовтня 2020 року №21-1736зп про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат. Судом першої інстанції встановлено, що позивачу у 01.03.2005 була призначена пенсія у розмірі 83% грошового забезпечення. З 01.04.2019 року пенсію позивача перераховано у розмірі 70% від суми грошового забезпечення. Стаття 13 Закону №2262-XII неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення. Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, застосування відповідачем цього показника до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, зазначивши, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та від 21.02.2018 №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. На підставі вищевикладеного, суд дійшов правильного висновку, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії (83%), яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин, суд підставно вважав, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 83% до 70%, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення основного розмірі пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 та зобов`язання з 01.04.2019 здійснити перерахунок і виплату пенсії у розмірі 83% від розміру грошового забезпечення підлягають задоволенню. Тому, позовна вимога щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивача виходячи із 70% сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 13.10.2020 №21-1736зп та зобов`язання відповідача провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з розміру 83 % відповідних сум грошового забезпечення, на підставі вказаної довідки (з урахуванням раніше виплачених сум), підлягає задоволенню. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року по справі № 140/9113/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін