Постанова 4854 № 420/683/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/683/22 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Косцової І.П., суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. 12.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення УДМС України в Вінницькій області №0501.4.1/22449-20 від 28.12.2020 року, яким було скасовано рішення УДМС України у Вінницькій області №7195 від 20.08.2013 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 та його дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення УДМС України в Вінницькій області за №0501.4.1/22449-20 від 28.12.2020 року, яким було скасовано рішення УДМС України у Вінницькій області № 7195 від 20.08.2013 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 та його дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення поданої заяви, позивач вказує, що правоохоронними органами Республіки Молдова поданий запит на його затримання та екстрадицію. У зв`язку зі скасуванням рішення про набуття ним громадянства України, позивач буде виданий правоохоронним органам Республіки Молдова. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся, з огляду на те, що у нього виникне обов`язок виїхати за межі України, а для забезпечення можливості повторного в`їзду в Україну необхідний тривалий час. Також позивачем вказано, що він є державним службовцем та внаслідок реалізації оскаржуваного наказу його буде звільнено з займаної посади, що зумовить необхідність проходження нового конкурсу чи звернення до суду в разі ухвалення рішення на його користь у даній справі. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову можливо при наявності підстав вважати, що оскаржуване рішення відповідача є очевидно протиправним, проте відповідні висновки можливо зробити за наслідком розгляду справи по суті. Також судом вказано, що обставини, на які посилається позивач, не можуть бути визначені такими, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Крім того судом першої інстанції наголошено, що сама лише незгода позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом ще не є достатньою підставою для забезпечення позову. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати її та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що правоохоронними органами Республіки Молдова поданий запит на його затримання та екстрадицію. При цьому відповідно до ст. 589 КПК України, у видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо особа, стосовно якої надійшов запит про видачу, відповідно до законів України на час прийняття рішення про видачу (екстрадицію) є громадянином України. Тобто при реалізації відповідачем оскаржуваного рішення позивач буде виданий іншій державі, що унеможливить будь-який ефективний захист його прав. До того ж позивачем наголошено, що предметом розгляду у даній справі є рішення УДМС України в Вінницькій області №0501.4.1/22449-20 від 28.12.2020 року, яким було скасовано рішення УДМС України у Вінницькій області №7195 від 20.08.2013 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 та його дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зміст оскаржуваного рішення передбачає вилучення та знищення паспорту громадянина України та паспорту для виїзду за кордон, яким документований позивач, що, на думку апелянта, унеможливить його повернення до України. Крім того апелянт є державним службовцем та займає посаду категорії «б» у структурі органів Державної екологічної інспекції України, тому відмова у забезпеченні позову прямо впливає на його конституційні права на працю та може призвести до необхідності звернення до суду за їх поновленням. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії оскаржуваного рішення. Однак, передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними. Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 набуто громадянство України на підставі рішення УДМС України у Вінницькій області №7195 від 20.08.2013 року за територіальним походженням. Після набуття громадянства позивач був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 13.09.2013 року Могилів-Подільським РВ УМВС України в Вінницькій області. Також позивачем 19.01.2017 року отримано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . (а.с 8-10). Рішення УДМС України в Вінницькій області №0501.4.1/22449-20 від 28.12.2020 року скасовано рішення УДМС України у Вінницькій області №7195 від 20.08.2013 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 та його дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування доводів наведених в заяві про застосування заходів забезпечення позову ОСОБА_3 зазначив, що правоохоронними органами Республіки Молдова поданий запит на його затримання та екстрадицію. Матеріали справи місять відповідні запити на видачу ОСОБА_3 правоохоронним органам Республіки Молдова з їх перекладами на українську мову (а.с. 23-32). Відповідно до п.2 ч.1 ст.541 КПК України видача особи (екстрадиція) - видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави. Матеріали справи не містять жодних доказів про прийняття рішення про видачу ОСОБА_3 правоохоронним органам Республіки Молдова, тому твердження позивача про його екстрадицію не підтверджено жодними доказами. Також матеріали справи не містять доказів, що позивач буде звільнений з займаної посади заступника начальника відділу державної екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду та рослинного світу Одеської області Управління державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу Державної екологічної інспекції. За наслідком ретельного дослідження наведених ОСОБА_3 підстав для застосування заходів забезпечення позову судова колегія приходить до висновку, що вони носять оціночний характер та ґрунтуються виключно на власних припущеннях позивача. Також суд апеляційної інстанції наголошує, що посилання позивача на протиправність оскаржуваного рішення є передчасним та має бути встановлене судом за наслідком розгляду даної справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії забезпечення позову, яке вирішувалось до відкриття провадження по суті. Крім того, сама лише незгода позивача із діями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 400/722/19. В свою чергу, суд у кожному випадку повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає від меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Тому в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними. За наведених обставин суд першої інстанції, з якім повністю погоджується колегія суддів, дійшов обґрунтованого висновку, що наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову не доводять існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а відтак заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.