Ухвала КЦС ВС № 438/350/17

Ухвала 12 квітня 2022 року м. Київ справа № 438/350/17 провадження № 61-17338св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанції Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 05 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано припиненим договір іпотеки від 04 квітня 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Паньків Г. О. (далі - приватний нотаріус Паньків Г. О.), зареєстрований в реєстрі за №

509. Знято заборону відчуження житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 04 квітня 2008 року, що накладена та зареєстрована приватним нотаріусом Паньків Г. О. в реєстрі № 510 та вилучено в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис за № 6951877 щодо обтяження зазначеного житлового будинку. Знято заборону відчуження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 04 квітня 2008 року, що накладена та зареєстрована приватним нотаріусом Паньків Г. О. в реєстрі № 511 та вилучено в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис за № 6952506 щодо обтяження зазначеної земельної ділянки. Вилучено з Державного реєстру іпотек та спеціальних розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку нерухомого майна, зокрема: Запис про іпотеку в Державному реєстрі іпотек за № 6952756, внесений 04 квітня 2008 року приватним нотаріусом Паньків Г. О. у зв`язку з нотаріальним посвідченням договору іпотеки від 04 квітня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 509; тип обтяження: іпотека; об`єкт обтяження: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610300000:10:017:0258; іпотекодавець ОСОБА_1 , іпотекодержатель: «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (закрите акціонерне товариство); Запис про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 3338293 (спеціальний розділ), внесений 12 листопада 2013 року приватним нотаріусом Чорнєй В. В.; об`єкт обтяження: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; іпотекодавець ОСОБА_1 ; іпотекодержатель: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»); Запис про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 3338438 (спеціальний розділ), внесений 12 листопада 2013 року приватним нотаріусом Чорнєй В. В.; об`єкт обтяження: земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610300000:10:017:0258; іпотекодавець ОСОБА_1 , іпотекодержатель: ТОВ «Кредитні ініціативи». Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено, рішення Бориславського міського суду Львівської області від 05 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Короткий зміст доводів касаційної скарги У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначає: 1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, без урахування висновків, викладених у постановах: - Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-118цс16, Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 452/2599/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі № 352/1978/17, від 12 липня 2021 року у справі № 404/6241/19, про те, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої статті 593 ЦК України). При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості, припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов`язання. Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника і судових вимог кредитора та припинення у зв`язку із цим основного зобов`язання іпотека припиняється. - Верховного Суду від 08 липня 2019 року у справі № 908/156/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 910/2164/18, від 15 жовтня 2019 року № 908/1090/18, від 15 жовтня 2019 року у справі № 813/8801/14, від 26 листопада 2019 року у справі № 902/201/19, від 26 листопада 2019 року 922/643/19, від 10 грудня 2019 року у справі № 910/6356/19, від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17, від 17 грудня 2019 року у справі № 641/1793/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 761/29966/16-ц, від 19 грудня 2019 року у справі № 916/1041/17, від 19 грудня 2019 року № 520/11429/17, від 30 червня 2021 року у справі № 456/106/15-ц про те, що преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційні факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу; 2) пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України: - пункти 1, 2 часини першої статті 411 ЦПК України (справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, а саме суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження одноособово, всупереч висновку викладеному Великою Палатою Верховного Суду у пункті 14 постанови від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такими підставами); - пункти 1,3 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання заявника про зупинення провадження у справі). Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалами Верховного Суду від 15 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункти 1, 2 частини першої статті 411 ЦПК України, пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України) та витребувано матеріали справи. Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 08 грудня 2021 року. Нормативно-правове обгрунтування За змістом частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд приходить до висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність необхідності виклику у судове засідання учасників справи для надання ними пояснень та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною другою статті 127 частиною п`ятою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа - Приватний нотаріус Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Паньків Галина Осипівна, про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження нерухомого майна та вилучення записів у державних реєстрах, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами на 19 квітня 2022 року. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик А. С. Олійник В. В. Яремко