Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/5234/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/5234/21 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: суддя-доповідач: Димерлія О.О., суддів: Крусяна А.В., Танасогло Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №540/5234/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2019р. №Ф-19346-51, від 18.11.2020р. №Ф-19346-51 У С Т А Н О В И В: 13.09.2021р. ОСОБА_1 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила суд визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-19346-51 від 28.02.2019р., №Ф-19346-51 від 18.11.2020р. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що у межах спірного періоду вона перебувала у трудових відносинах, а тому єдиний соціальний внесок за неї сплачено роботодавцем. Також, ОСОБА_1 знаходилась у відпустці по догляду за дитиною. При цьому, за такий період, тягар зі сплати єдиного соціального внеску покладається на державу. Відповідач із позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що ОСОБА_1 зобов`язана сплачувати єдиний соціальний внесок, а тому вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-19346-51 від 28.02.2019р., №Ф-19346-51 від 18.11.2020р. є цілком правомірними та обґрунтованими. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №540/5234/21 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-19346-51 У від 28.02.2019 на суму 18276,72 грн, сформовану Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-19346-51 У від 18.11.2020 на суму 35588,74 грн, сформовану Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1816 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14274 грн. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з урахуванням характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу доказів у справі, дійшов висновку, що справедливим та співмірним розміром означених судових витрат є 14274грн. Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуване рішення у відповідній частині. В обґрунтування апеляційної скарги Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зазначає, що серед наданих представником позивачки матеріалів немає акту надання послуг або акту про прийняття-передачу виконаних робіт щодо фактичного надання адвокатом правничої допомоги, пов`язаної з провадженням справи, з детальним описом виконаних робіт. Також, на думку відповідача, складання попереднього розрахунку не відноситься до різновиду правової допомоги. Крім того, визначена сума витрат не відповідає критеріям реальності та розумності, оскільки дана справа є справою незначної складності та її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами. Як стверджує податковий орган, заявлений позивачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним. В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого. Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_2 має право на зайняття адвокатською діяльністю, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №565 від 16.08.2012р. 24.06.2021р. між Адвокатським об`єднанням «ВІКТОРІЯ БОРДУН» (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір №118 про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого Адвокат приймає на себе зобов`язання представляти права та законні інтереси Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції. Здійснювати професійну діяльність адвоката, згідно з умовами цього договору, з усіма правами представника, які передбачені ст.59 КАС України у зв`язку із зверненням до Херсонського окружного адміністративного суду та веденням справи в цьому суді за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-19346-51 У від 28.02.2019р. та №Ф-19346-41 У від 18.11.2020р. З матеріалів справи убачається, що 26.08.2021р. ОСОБА_2 (Адвокат) видано ордер серії ВТ №1017728 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Херсонському окружному адміністративному суді. Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу), які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи від 06.09.2021р. сума понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу складає 14274грн., з яких: 1189,50грн. попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин; 567,50грн. складання запиту; 567,50грн. надіслання запиту; 5947,50грн. вивчення наданих документів, законодавства та судової практики зі спірних правових відносин та визначення правової позиції; 5107,50грн. складання позовної та виготовлення додатків до неї (копіювання, посвідчення); 567,50грн. складання попереднього розрахунку. Колегією суддів установлено, що на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 24.06.2021р. №118 ОСОБА_1 сплачено на користь Адвокатського об`єднання «ВІКТОРІЯ БОРДУН» грошові кошти в сумі 20000грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією квитанції від 24.06.2021р. №118/1. Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність. Згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Із системного аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України убачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Поняття «витрати на правову допомогу» у даному контексті це витрати, пов`язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов`язані з розглядом справи в суді. В свою чергу, документами, які підтверджують витрати на правничу допомогу є: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов`язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність (ордер). Документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої. За результатами дослідження наданих ОСОБА_1 та наявних у матеріалах справи доказів, апеляційним судом з`ясовано, що: адміністративний позов складено та підписано представником позивачки ОСОБА_2 ; додані до позову документи засвідчено адвокатом Бордун В.О.; 02.07.2021р. адвокатом Бордун В.О. на ім`я начальника податкового органу оформлено запит №211, за наслідками розгляду якого отримано відповідь від 09.07.2021р. №13154/6/21-22-24-03 з доданими документами. З урахуванням наведеного, на думку суду апеляційної інстанції, позивачкою належним чином обґрунтовано та документально підтверджено заявлену до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі суму витрат на професійну правничу допомогу. Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо присудження до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14274грн. При цьому, стосовно доводів скаржника про те, що заявлений позивачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Із запровадженням з 15.12.2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачкою розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України. Водночас, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом апеляційної інстанції установлено, що Головним управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі жодних клопотань щодо неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, до суду не подавалось. Колегія суддів вважає за доцільне також відмітити, що суб`єктом владних повноважень не обґрунтовано, як і до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження неспівмірності заявленої ОСОБА_1 суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14274грн. із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Не є обґрунтованими, у межах вирішення спірного питання, твердження скаржника стосовно того, що складання попереднього розрахунку не відноситься до різновиду правової допомоги, оскільки правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Означена позиція суду апеляційної інстанції узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 30.09.2009 року у справі №23рп/2009. Установлені у межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і твердження відповідача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №540/5234/21 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.