Постанова 4855 № 640/25922/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №640/25922/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» до Київської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,- В С Т А Н О В И В : Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Державної митної служби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Київської міської митниці ДФС від 16.10.2019 №UA100000/2019/000378/2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2021 позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. На думку відповідача, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією від 15.10.2019 №UA 10013 0/2019/225 5 84 встановлено, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а також відомостей щодо ціни, яка сплачена за товари. Зокрема, відсутня об`єктивна, документально підтверджена інформація щодо ціни, що сплачена, або підлягає сплаті за товар що оцінюється. Відповідач звертає увагу, що в графі 44 зазначено, що декларантом надано специфікацію до контракту від 22.08.2019 №19-0750 К137. Проте, в митниці відсутня сканована копія зазначеного документа. Також, для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати №SODS000321Q, видану ТОВ «ДСВ Логістика». В той же час, згідно даних зазначених в коносаменті №SZZY 19080304 перевізником товару є інша особа. Тобто відбулось залучення третіх осіб. Натомість, підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Відповідач вважає, що позивач не виконав умови передбачені частинами 2, 10, 21 статті 58 Митного Кодексу України в частині документального підтвердження складових митної вартості. Отже, заявлений декларантом основний метод визначення митної вартості не застосований відповідно до положень ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Митного Кодексу України. Також, відповідач просить замінити його у справі правонаступником, а саме: Київську митницю Держмитслужби на Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Щодо клопотання апелянта про заміну відповідача у справі його правонаступником, колегія суддів приходить до наступного. За приписами ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» від 30.09.2020 №895 (далі - Постанова №895). Пункти 1 та 2 Постанови №895 передбачають спосіб реорганізації територіальних органів Державної митної служби, зокрема, Київської митниці Держмитслужби, шляхом приєднання до Державної митної служби (створення єдиної юридичної особи). Територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських Формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Наказом Держмитслужби від 19.10.2020 №460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснено реєстрацію Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України: код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А. Згідно наказу Державної митної служби України від 30.06.2021 №472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи», митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України з 00 год. 00 хв. 01 липня 2021 року розпочато здійснення функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи. Враховуючи вказані норми та встановлені обставини, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання апелянта та замінити відповідача Київську митницю Держмитслужби на його правонаступника - Київську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. Матеріалами справи підтверджено, що 28.04.2011 між ТОВ «Світ Інструменту Україна» (Покупець) та MATRIZE Handels-GmbH, China, Китай (Продавець) укладено Контракт №CH-MIU/28/0411, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах FOB Шанхай згідно Інкотермс-2000 товари в асортименті згідно Специфікацій на кожну окрему партію товару, які є невід`ємною частиною Договору. Згідно п. 4.1. Договору, кількість товару в кожній поставці, конкретний асортимент, строк поставки попередньо узгоджуються Сторонами і вказуються в замовленнях Покупця на конкретну партію товару, а також в інвойсах. Відповідно до п. 10.1. Договору, Покупець здійснює страхування кожної партії товарів, відправлених згідно замовлення, за своїм розсудом і за свій рахунок. В подальшому, Додатковою угодою №4 від 28.02.2014 Сторони узгодили, що оплата за товар відбувається в один етап: 100% вартості відправленої партії товару має бути оплачено протягом 180 календарних днів після відвантаження, підтвердженого копіями відвантажувальних документів, а саме міжнародної морської накладної (коносаментом), виписаним на ім`я Покупця. В додатках до Договору - специфікації №19-0750-К137 від 22.08.2019 до інвойса з такими ж реквізитами сторони узгодили асортимент, ціну та вартість товару, а також строк поставки. На імпортовану в рамках Контракту №CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011 партію товару ТОВ «СВІТ ІНСТРУМЕНТУ Україна» подало до Київської міської митниці ДФС в електронному вигляді митну №UA100130/2019/225584 на товари за 60 позиціями з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: контракт №CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011; додаткову угоду до контракту №4 від 28.02.2011; додаткову угоду до контракту №10 від 01.04.2018; додаткову угоду до контракту від 01.04.2012; специфікація №19-0750-К137 від 22.08.2019; інвойс з такими ж реквізитами сторони та пакувальний лист; міжнародну товарно-транспортну накладну (коносамент); договір №SC-676 від 13.12.2013 на транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між ТОВ «Світ Інструменту Україна» та ТОВ «ДВС Логістика»; довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 06.10.2019 №SОDS0003210 перевізника (55 973, 52 грн.); сертифікат. Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за митною декларацією №UA100130/2019/225584 митним органом на підставі статті 54 Митного Кодексу України та Методичних рекомендацій встановлено, що документи, які подані відповідно до ч. 2 ст. 53 вказаного Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари. На пропозицію відповідача, позивач додатково подав митному органу такі документи: прайс-лист виробника, митна декларація країни відправлення, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг. Так, за результатами розгляду митної декларації, 16.10.2019 відповідач надіслав ТОВ «Світ Інструменту Україна» картку відмови у прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000378/2, відповідно до якого вартість 8 позицій задекларованого товару збільшено з 14 631, 66 доларів США до 17 901, 64 доларів США. Підставою прийняття вказаного рішення стало, на думку відповідача, те що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, а саме: не надано скановану копію специфікації від 22.08.2019 №19-0750 К137. Також, документи, подані декларантом, не включають відомостей щодо транспортування та страхування вантажу; вартість товару зазначена в інвойсі відмінна від вартості в наданому прайс-листі, а надані договори між ТОВ «ДСВ Логістика» та позивачем і ТОВ «ДСВ Логістика» та перевізником «Фрі Лайн» містять суперечності з коносаментом згідно з яким перевізником є SEAGOD GLOBAL LOGISTICS. ТОВ «Світ Інструменту Україна», вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000378/2, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а доцільність застосування резервного методу - недоведеним. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За визначенням, що міститься у ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На виконання ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. За приписами частин 1, 2, 4, 8, 9 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Так, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Керуючись частинами 1-4 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Частини 1 - 3, 5, 6 ст. 54 МК України встановлюють, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. За приписами ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. На виконання частин 1, 7-9 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Частини 1, 2, 5-8 та 10 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Крім того, згідно з п. 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - Генеральна угода), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до п. 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. За приписами п. 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила №598) визначають обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів, так у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі у разі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. З вказаних норм вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України. Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16. Як підтверджено матеріалами справи, відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом. Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, а саме: не надано скановану копію специфікації від 22.08.2019 №19-0750 К137. Також, документи, подані декларантом, не включають відомостей щодо транспортування та страхування вантажу; вартість товару зазначена в інвойсі відмінна від вартості в наданому прайс-листі, а надані договори між ТОВ «ДСВ Логістика» та позивачем і ТОВ «ДСВ Логістика» та перевізником «Фрі Лайн» містять суперечності з коносаментом згідно з яким перевізником є SEAGOD GLOBAL LOGISTICS. Щодо не надання документів на підтвердження всіх понесених витрат на транспортування, слід зазначити наступне. На виконання ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 №1955-IV перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають спрямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Як вірно зауважив суд першої інстанції, до транспортних документів належить, зокрема, коносамент (Bill of Lading), а до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, серед інших, належить рахунок-фактуру або акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг. Матеріалами справи підтверджено, що транспортні витрати ТОВ «Світ Інструменту Україна» підтвердив наданням договору на транспортно-експедиторське обслуговування №SC-676 від 13.12.2013, укладений між позивачем та ТОВ «ДВС Логістика», договір між ТОВ «ДСВ Логістика» та перевізником «Фрі Лайн» від 01.10.2014 №SF-2137, довідку про вартість перевезення до митного кордону України від 06.10.2019 №SОDS0003210 перевізника (55 973, 52 грн.), відповідно до якої вартість морського перевезення контейнеру за коносаментом №SZZY 19080304 становить 55 973, 52 грн. Вказане підтверджено рахунком на оплату від 06.10.2019 №UA00020805, згідно з яким вартість морського перевезення вантажу складає 55 973, 52 грн. Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ТОВ «Світ Інструменту Україна» на підтвердженням складової митної вартості у вигляді транспортних витрат були подані документи, передбачені п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України. Колегія суддів звертає увагу відповідача на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 22.12.2020 у справі №420/2850/19 зокрема те, що «прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений ч. 2 ст. 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, оскільки здійснення оплати за придбаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями та інвойсом. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом». Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів. Матеріалами справи підтверджено, що надані позивачем прайс-листи виробника виконано у довільній формі, і вони містять інформацію про продукцію, що була предметом договірних відносин між позивачем та його контрагентом, з огляду на що доводи відповідача у вказаній частині також є необґрунтованими. Отже колегія суддів не може взяти до уваги доводи відповідача щодо дефектів прайс-листа позивача, оскільки такий не підтверджує митну вартість товару, зважаючи на те, що здійснення оплати за придбаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями та інвойсом, який у даному випадку був наданий відповідачу. Щодо доводів відповідача про те, що декларантом не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу, слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96-ВР факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Зважаючи на вказані норми, колегія суддів вважає вірним зауваженя суду першої інстанції, що страховий поліс є належним і достатнім страховим документом, що підтверджує укладення договору страхування і вартість страхування. Крім того, ТОВ «Світ Інструменту Україна» повідомляв відповідача, що страхування товару не здійснювалось. проаналізувавши вказані норми та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що при поданні митної декларації для підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано документи, що підтверджують складові митної вартості та правомірно застосовано основний метод визначення митної вартості товару, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України - за ціною договору, яка підтверджувалась документами, доданими до митної декларації та поданими в подальшому. З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом першої та апеляційної інстанції спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки. Також, відповідно до п. 2.1 Правил №598 у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні Отже, колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції, що підстави для застосування інших методів, крім визначення митної вартості за ціною договору, у відповідача були відсутні. Відомості наданих документів повністю узгоджуються між собою та дозволяють ідентифікувати вартість перевезення товару. Крім того, інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірному рішенні про коригування митної вартості не зазначено. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права та прийшов до вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Київської митниці Державної митної служби залишити без задоволення. Рішення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан