LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/4089/20

від 14.04.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Фонду державного майна України - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України про в…

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/4089/20 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Стас Л.В. суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Фонду Державного майна України ( далі - відповідач) , в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати повністю наказ Фонду державного майна України №1295 від 11 грудня 2019 року щодо внесення відповідних змін до державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності стосовно ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформленого протоколом №116 від 28 листопада 2019 року в частині позбавлення (ануювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №4889, виданого 03 березня 2007 року Фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу за спеціалізацією 1.1. Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №498, виданого 24 жовтня 2009 року Фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу за спеціалізацією 2.1. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності) . Позивач вважає, що оскаржений наказ винесений з очевидними та грубими порушеннями закону та має на меті не притягнення оцінювача до відповідальності, а переслідування останнього за його принципову позицію під час роботи експертом та складання відповідних експертиз та висновку спеціаліста. Позивач також зазначив, що законність позбавлення його права на оціночну діяльність прямо пов`язана з діями відповідача щодо внесення протоколу №114, а ті обставини, що відповідач не дочекався розгляду позову у справі №420/6284/19 свідчить про особисту зацікавленість посадових осіб ФДМ України в позбавленнi його права на оціночну діяльність. Позивач зазначає, що він склав судову експертизу та надав експертний висновок, за який його притягнув до дисциплінарної вiдповідальності ФДМУ, що, на його думку, взагалі виходить за повноваження відповідача, оскільки він не є суб`єктом оціночної діяльності, тому не робив звіту про оцінку, акту про оцінку, а, діючи як експерт, склав висновок експерта. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення екзаменаційної комісії Фонду Державного майна України, оформлене протоколом №116 від 28 листопада 2019 року, в частині позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №4889, виданого 03 березня 2007 року Фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу за спеціалізацією 1.1. Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №498, виданого 24 жовтня 2009 року Фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу за спеціалізацією 2.1. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності) . Визнано протиправним та скасовано наказ Фонду Державного майна України №1295 від 11 грудня 2019 року щодо внесення відповідних змін до державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності стосовно ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Фонду Державного майна України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок). В апеляційній скарзі, Фонд Державного майна України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 13 грудня 2021 року - скасувати, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновки суду щодо того, що позивач складав судову експертизу та надавав експертний висновок, а також був залучений і виступав у справах як спеціаліст у кримінальному провадженні та як експерт у цивільній справі, а також стосовно того, що у цих справах він не був залучений як оцінювач та не складав висновки оцінювача, не відповідають дійсності. Відповідач також зазначив, що складений позивачем документ Висновок експерта від 11.08.2016 №351/16 не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним, не професійним та не може бути використаний. Вказані обставини стали підставою прийняття стосовно оцінювача рішення щодо проходження програми підвищення кваліфікації. Апелянт також вказав на те, що питання прийняття заходів дисциплінарного впливу до оцінювачів стосовно їх практичної діяльності з оцінки майна належить до компетенції колегіального органу - Екзаменаційної комісії, до складу якої (в більшості) входять представники громадських організацій оцінювачів, та повноважень Фонду. Крім того, Фонд здійснив необхідні заходи щодо завчасного (більш як за 3 місяці) інформування ОСОБА_1 стосовно прибуття на засідання Екзаменаційної комісії. З огляду на наведене, відповідач вважає, що Екзаменаційна комісія Фонду державного майна України діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, доводи позивача є необґрунтованими, у зв`язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні. Позивач не скористався своїм процесуальним правом надання відзиву на апеляційну скаргу. 14 квітня 2022 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його присутності. Від Фонду державного майна України на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, але не раніше ніж припинення воєнного стану в Україні. Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи. Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 195 КАС України учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак таким правом сторони не скористалися. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не скористалися, а також враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів відмовляє у задоволені клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Отже, з метою дотримання строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого ч.1 ст.309 КАС України, відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що Протоколом засідання №94 від 30 березня 2017 року Екзаменаційною комісією Фонду державного майна України було оформлене рішення, яким оцінювача позивача було зобов`язано позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації за напрямком «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів» , у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності» та за напрямком «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» . Також, зазначеним рішенням ОСОБА_1 попереджено про те, що якщо він до 01 червня 2017 року не виконає рішення Екзаменаційної комісії в частині проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації, то на розгляд Екзаменаційної комісії буде винесено питання щодо позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за відповідною спеціалізацією» . Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (адміністративна справа №815/2467/17). Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 року у справі №815/2467/17 позов ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України в особі Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом №94 від 30 березня 2017 року в частині зобов`язання ОСОБА_1 позачергово пройти програму підвищення кваліфікації за напрямком «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів» , у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності» та за напрямком «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» , а також в частині попередження оцінювача ОСОБА_1 про те, що якщо він до 01 червня 2017 року не виконає рішення Екзаменаційної комісії в частині проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації, то на розгляд Екзаменаційної комісії буде винесено питання щодо позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за відповідною спеціалізацією. Постановами Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 року та Верховного Суду від 24.04.2019 року було залишено в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду в 28.08.2017 року у справі №815/2467/17. 26.09.2019 року відбулось засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, в порядку денному якого було питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювачів, у тому числі щодо професійної оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_1 . За результатами проведеного засідання Екзаменаційною комісією Фонду державного майна Україна було складено протокол №114 від 26 вересня 2019 року, в якому відповідачем викладена інформація щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» при складані ним висновку експерта від 11.08.2016 року №351/16 та висновку спеціаліста від 19.09.2012 року №93. На підставі вищезазначених обставин позивача було зобов`язано позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації за напрямом «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)» та за напрямом «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» . У зазначеному рішенні (протокол №114 від 26 вересня 2019 року) також було попереджено позивача про те, що якщо він до 01 листопада 2019 року не виконає рішення Екзаменаційної комісії щодо позачергового проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації, то на розгляд Екзаменаційної комісії буде винесено питання щодо позбавлення його кваліфікаційних свідоцтв (кваліфікаційних документів) оцінювача (їх анулювання) за відповідними спеціалізаціями. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (адміністративна справа №420/6284/19). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 року у справі №420/6284/19, яке набрало законної сили 20.09.2021 року, позов ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом №114 від 26 вересня 2019 року, в частині зобов`язання ОСОБА_1 позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації за напрямком Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності за спеціалізацією 2.1. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності) та за напрямком Оцінка об`єктів у матеріальній формі за спеціалізацією 1.1 Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них , а також в частині попередження ОСОБА_1 про те, що якщо він до 01 листопада 2019 року не виконає рішення Екзаменаційної комісії в частині проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації, то на розгляд Екзаменаційної комісії буде винесено питання щодо позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за відповідною спеціалізацією. За результатами проведеного засідання Екзаменаційною комісією Фонду державного майна України було складено протокол № 116 від 28 листопада 2019 року, в якому відповідачем зазначено, що станом на 01.11.2019 оцінювач ОСОБА_1 не виконав рішення Екзаменаційної комісії від 26.09.2019 (протокол № 114) в частині проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації за напрямом Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності за спеціалізацією 2.1 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності) та за напрямом Оцінка об`єктів у матеріальній формі за спеціалізацією 1.1 Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них . Екзаменаційна комісія прийняла рішення: - позбавити (анулювати) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 4889, виданого 03.03.2007 Фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу за спецiалiзацiєю 1.1 Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК № 498, виданого 24.10.2009 Фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу за спеціалізацією 2.1 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності). На виконання рішення Екзаменаційної комісії від 28.11.2019 № 116 наказом Фонду державного майна України від 11.12.2019 № 1295 оцінювача ОСОБА_1 позбавлено кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 4889, виданого 03.03.2007 Фондом та ПВНЗ 1.1 Міжнародний інститут бізнесу за спеціалізацією Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них , та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК № 498, виданого 24.10.2009 фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу за спеціалізацією 2.1 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності) та внесено відповідні зміни до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності. Не погоджуючись з прийнятим наказом та рішенням Екзаменаційної комісії від 28.11.2019 № 116, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскільки рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом №114 від 26 вересня 2019 року, в частині, що стосується ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасоване, воно не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття, а тому відсутня правова підстава для прийняття оскаржуваного рішення Екзаменаційної комісії від 28.11.2019 № 116 та виданого на його виконання наказу Фонду державного майна України №1295 від 11 грудня 2019 року. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі також - Закон №2658-ІІІ). Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майна України (частина перша статті 24 Закону № 2658-ІІІ). З метою реалізації вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у частині організаційного забезпечення прийняття Екзаменаційною комісією рішень про видачу або позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів розроблено Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затверджене наказом Фонду державного майна України від 13 листопада 2002 року №1997 (далі - Положення №1997). Згідно з пунктом 3 цього Положення, відповідно до покладених завдань Екзаменаційна комісія, окрім іншого, приймає рішення щодо необхідності проходження підвищення кваліфікації оцінювачем (оцінювачами) за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, до якого були зауваження. Згідно з п. 4 розділу І Положення №1997 організаційне та технічне забезпечення роботи Екзаменаційної комісії за всіма напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів здійснює секретаріат Екзаменаційної комісії, що утворюється Фондом державного майна України з членів Екзаменаційної комісії та працівників Фонду державного майна України. Очолює секретаріат Екзаменаційної комісії заступник голови Екзаменаційної комісії. Відповідно до п.1 розділу IV Положення №1997 розгляд питань, пов`язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням), здійснюється за таких умов у разі отримання Фондом державного майна України письмового звернення (скарги) заінтересованих осіб (заявників). Звернення (скарга) має містити аргументовані підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача. До звернення (скарги) додаються звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) або належним чином оформлена його копія відповідно до вимог Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року №1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за №1351/20089, а також одна або декілька рецензій на нього. До звернення (скарги) можуть додаватися матеріали, які розкривають суть питання, зокрема судові рішення, листування з порушеного питання, інші документи. Пунктом 2 розділу IV Положення №1997 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що якщо письмове звернення (скарга) не містить звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), Фонд державного майна України листом звертається до суб`єкта оціночної діяльності для отримання такого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). У разі відсутності у письмовому зверненні (скарзі) рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) Фонд державного майна України забезпечує його рецензування. Якщо за результатами опрацювання документів з оцінки, в тому числі рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), виявлені грубі порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, визначені абзацами другим - шостим пункту 4 цього розділу, Фонд державного майна України надсилає письмове звернення (скаргу) заявника разом із документами до нього (неї) на розгляд до секретаріату Екзаменаційної комісії. У разі виявлення грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 4 цього розділу, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) надсилається для забезпечення його рецензування експертною радою саморегулівної організації оцінювачів (якщо оцінювач є членом такої організації) або члену Екзаменаційної комісії, якому доручено здійснити рецензування (якщо оцінювач не є членом жодної із саморегулівних організацій оцінювачів). Пунктом 5 розділу IV Положення №1997 встановлено, що після отримання секретаріатом Екзаменаційної комісії рецензій на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача включається до порядку денного чергового засідання Екзаменаційної комісії. З цією метою секретаріат Екзаменаційної комісії готує та подає звернення (скаргу) заявника та пакет документів до нього (неї) на розгляд Екзаменаційної комісії. До матеріалів долучаються рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна). У двотижневий строк до дати проведення чергового засідання секретаріат Екзаменаційної комісії готує лист на адресу оцінювача, звернення щодо професійної оціночної діяльності якого розглядається, з вимогою надати письмові пояснення з порушеного питання, а також прибути на засідання Екзаменаційної комісії. Імперативний характер норми щодо повідомлення оцінювача за два тижні свідчить про істотність цієї процедурної гарантії. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлену особу про засідання, але й забезпечити їй реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб її пояснення були прийняті та враховані. З огляду на це, на думку суду, неповідомлення оцінювача про засідання не може вважатися формальним порушенням. В свою чергу, результатом належного та завчасного повідомлення у цьому розумінні, є фактична обізнаність оцінювача про дату, час та місце засідання Екзаменаційної комісії, яка реалізована за такий період, який надає оцінювачу можливість належно підготуватися до розгляду питань, пов`язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва, та взяти участь у засіданні. З наведених законодавчих приписів, суд зробив правильний висновок, що проведення розгляду питань, пов`язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва, повинно здійснюватися з дотриманням принципу змагальності. Вказане означає, що законодавець прямо надає оцінювачу, відносно якого здійснюється розгляд такого питання, можливість захищати себе та брати участь у процесі прийняття рішення. З огляду на вказані приписи, оцінювач може реалізувати таке своє право, зокрема, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів. Аналогічний правовий висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 815/2467/17. Відповідно до п.7 розділу IV Положення №1997 у разі неприбуття оцінювача або уповноваженого ним представника на засідання Екзаменаційної комісії питання щодо професійної оціночної діяльності такого оцінювача розглядається з урахуванням наданих ним письмових пояснень без його присутності. При цьому ненадання оцінювачем письмових пояснень не є підставою для непроведення Екзаменаційною комісією розгляду порушеного питання. Пунктом 10 розділу IV Положення №1997 передбачено, що у разі відсутності підстав для позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача Екзаменаційною комісією за підсумками розгляду винесеного питання щодо його професійної оціночної діяльності можуть прийматися такі рішення: щодо необхідності позачергового проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації оцінювачем за відповідним(и) напрямом(ами) з оцінки майна та спеціалізацією(ями) в межах цього(их) напряму(ів). Відповідно до статті 16 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з`ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону. Відповідно до пункту 4 розділу IV Положення №1997 грубими порушеннями нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності оцінювачем вважаються: складання звіту про оцінку майна (акту оцінки майна) оцінювачем, який не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність; складання звіту про оцінку (акту оцінки майна), який за результатами рецензування класифіковано як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті (акті), після виправлення зазначених недоліків, при цьому доопрацювання такого звіту про оцінку майна (акту оцінки майна) є неможливим, оскільки за результатами виконаної оцінки були прийняті управлінські рішення; складання звіту про оцінку майна, який за результатами рецензування класифіковано як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний; складання в процесі консультаційної діяльності документа, який за змістом підсумкового висновку містить інформацію про величину вартості майна, без складання звіту про оцінку майна відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна; складання оцінювачем документа з оцінки майна у формі висновку про вартість об`єкта оцінки без складання звіту про оцінку майна; оформлення результатів досліджень, що проводяться відповідно до процесуального законодавства та стосуються практичної діяльності з оцінки майна, з порушенням вимог щодо кваліфікації та методичного регулювання оцінки майна, встановлених законодавством; невнесення оцінювачем інформації зі звіту про оцінку майна, складеного для цілей визначення оціночної вартості у випадках, передбачених Податковим кодексом України, до єдиної бази даних звітів про оцінку майна, яка ведеться відповідно до вимог законодавства; складання рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) оцінювачем, який не мав правових підстав проводити рецензування таких звітів (актів) відповідно до статті 13 Закону; складання рецензії оцінювачем з порушенням вимог законодавства, національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів, якими врегульовано процедуру проведення рецензування звітів про оцінку майна (актів оцінки майна); складання рецензії на звіт про оцінку майна, в якій міститься загальний висновок щодо відповідності звіту про оцінку майна абзацу другому або третьому пункту 67 Національного стандарту №1, який на підставі розгляду та рішення Екзаменаційної комісії визнано таким, що відповідає абзацу четвертому або п`ятому пункту 67 Національного стандарту № 1; складання рецензії на звіт про оцінку майна, в якій міститься загальний висновок щодо звіту про оцінку майна відповідно до абзацу четвертого або п`ятого пункту 67 Національного стандарту № 1, який на підставі розгляду та рішення Екзаменаційної комісії визнано таким, що відповідає абзацу другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1; невиконання рішення Екзаменаційної комісії оцінювачем, питання щодо професійної діяльності якого розглядалося на засіданні Екзаменаційної комісії. З огляду на вищезазначене, судом встановлено, що підставою для прийняття рішення про позбавлення особи кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання), яке було прийнято у формі оскаржуваного наказу від 11.12.2019 року №1295 на виконання рішення Екзаменаційної комісії від 28.11.2019 № 116, було невиконання рішення Екзаменаційної комісії (оформлене протоколом № 114) в частині проходження позивачем навчання за програмою підвищення кваліфікації за напрямом Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав тa нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності за спеціалізацією 2.1 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності) та за напрямом Оцінка об`єктів у матеріальній формі за спеціалізацією 1.1 Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них. Однак, як було зазначено вище, відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 року по справі №420/6284/19, яке набрало законної сили 20.09.2021 року, зазначене рішення (оформлене протоколом № 114) було визнано протиправним та скасовано в частині зобов`язання ОСОБА_1 позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації за напрямком Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності за спеціалізацією 2.1. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності) та за напрямком Оцінка об`єктів у матеріальній формі за спеціалізацією 1.1 Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них , а також в частині попередження ОСОБА_1 про те, що якщо він до 01 листопада 2019 року не виконає рішення Екзаменаційної комісії в частині проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації, то на розгляд Екзаменаційної комісії буде винесено питання щодо позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за відповідною спеціалізацією. Зокрема, у даній справі судом встановлено, що позивач при складанні ним висновків від 11.08.2016р. №351/16 та від 19.09.2012р. №93, діяв не як оцінювач, а здійснював відповідні дослідження як фахівець у відповідній галузі знань згідно з вимогами процесуального законодавства у відповідному виді судочинства. Відтак, оскільки рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом №114 від 26 вересня 2019 року, в частині, що стосується ОСОБА_1 визнано протиправним та скасоване, воно не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у зв`язку із скасуванням вказаного рішення, відсутня правова підстава для прийняття оскаржуваного рішення Екзаменаційної комісії від 28.11.2019 № 116 та виданого на його виконання наказу Фонду державного майна України №1295 від 11 грудня 2019 року. При цьому, суд обґрунтовано врахував, що відповідач на момент прийняття рішення Екзаменаційною комісією від 28.11.2019 № 116, був обізнаний про оскарження позивачем до суду рішення від 26 вересня 2019 року №114, проте, не зважаючи на прохання позивача відкласти розгляд питання до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/6284/19, розглянув питання про позбавлення позивача кваліфікаційних свідоцтв (їх анулювання). Наданий позивачем до суду лист Міністерства юстиції України від 12.10.2021 року № 92972/101793-25-21/24.2 щодо надання роз`яснень стосовно фахівця (експерта) з відповідних галузей знань, стосується питання правомірності прийняття рішення, оформленого протоколом № 114 від 26 вересня 2019 року, про протиправність якого вже ухвалене рішення у справі № 420/6284/19. Оскаржуване ж у даній справі рішення №116 від 28 листопада 2019 року є похідним від рішення №

114. Тому даний доказ також не береться апеляційним судом до уваги. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду про визнання протиправним та скасування рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформленого протоколом №116 від 28 листопада 2019 року в частині позбавлення (ануювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №4889, виданого 03 березня 2007 року Фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу за спеціалізацією 1.1. Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №498, виданого 24 жовтня 2009 року Фондом та ПВНЗ Міжнародний інститут бізнесу за спеціалізацією 2.1. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності), та визнання протиправним і скасування виданого на виконання вказаного рішення наказу Фонду державного майна України №1295 від 11 грудня 2019 року щодо внесення відповідних змін до державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності стосовно ОСОБА_1 . За таких умов, колегія суддів вважає, що відсутня потреба у з`ясуванні обґрунтованості інших доводів апеляції, оскільки, на підставі встановлених обставин справи та викладених правових норм, сформована правова позиція щодо протиправності та скасування рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, яке оформлене протоколом №114 від 26 вересня 2019 року, в частині, що стосується ОСОБА_1 , а тому наявні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення Екзаменаційної комісії від 28.11.2019 № 116 та виданого на його виконання наказу Фонду державного майна України №1295 від 11 грудня 2019 року, як похідних від скасованого. У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися. Водночас, оскільки на суд покладено обов`язок здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Законів України «Про судоустрій і статус суддів» у редакціях від 07 липня 2010 року та 02 червня 2016 року), зазначений обов`язок суду полягає в закладенні у свої мотиви відповідної аргументації з дотриманням принципів верховенства права. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених позивачем, у зв`язку з чим, наявні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції. Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.ст.315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фонду державного майна України - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду Державного майна України про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 14.04.2022р. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»