LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд199/4702/21 (2-а/199/83/21)

від 14.04.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року у справі №199/4702/21 (2-а/199/83/21) - без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 199/4702/21 (2-а/199/83/21) (суддя Руденко В.В., м. Дніпро ) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Панченко О.М., Іванова С.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року у справі №199/4702/21 (2-а/199/83/21) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 3 роти сержант поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Казибріди Володимира Михайловича, Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 25 червня 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 4 батальйону 3 роти сержант поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Казибріди Володимира Михайловича, Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області в якому, просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 4357223 від 16.06.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.6 ст. 121 КУпАП. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем при розгляді справи та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності були дотримані вимоги, передбачені ст. ст. 33-35 КУпАП України, належним чином оцінені всі зібрані по справі докази, правильно визначено статтю, та законно застосовано стягнення в межах санкції ч.6 ст.121 КУпАП. Оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що згідно з постановою серії ЕАМ № 4357223 від 16.06.2021 року, складеної відповідачем, 16.06.2021 року о 01 год. 02 хв. в м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 101 позивач керував транспортним засобом CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 без переднього номерного знаку, чим порушив п. 2.9 «в» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП (а.с.6). Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність. Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Відповідно до частини 6 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 2.9 «в» розділу ІІ ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Згідно з вимогами Державного стандарту України 4278:2019, а саме п.4.1, кількість знаків на транспортних засобах має бути: - на автомобілях: два знаки. Згідно зі ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці. Тобто, належним доказом правопорушення є фотофіксація або відеофіксація вчиненого правопорушення розміщена на видному місці. Як встановлено судом першої інстанції з наданої відповідачем відеофіксації вчиненого позивачем правопорушення та не заперечується позивачем передні номерні знаки на автомобілі позивача відсутні, що свідчить про відсутність на автомобілі позивача кількості номерних знаків визначених Державним стандартом України 4278:2019 та є порушенням частини 6 статті 121 КУпАП. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, а тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року у справі №199/4702/21 (2-а/199/83/21) - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 14 квітня 2022 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя О.М. Панченко суддя С.М. Іванов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»