Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/6260/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/6260/21 пров. № А/857/921/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Коваля Р.Й., Гудима Л.Я., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Бучацької міської ради Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року (головуючого судді Мартиць О.І., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Тернопіль) у справі №500/6260/21 за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 29.09.2021 звернувся в суд з адміністративним позовом до Бучацької міської ради Тернопільської області в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не затвердження йому проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0709 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6511 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району, Тернопільської області та переданні такої у власність, зобов`язати відповідача затвердити йому проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0709 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6511 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області та передати її у власність ОСОБА_1 . Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Бучацької міської ради Тернопільської області стосовно не розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0709 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6511 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Зобов`язано Бучацьку міську раду Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0709 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6511 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Не погодившись з прийнятим рішенням Бучацька міська рада Тернопільської області оскаржила його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бучацької міської ради Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року у справі №500/6260/21 та ухвалою суду від 11.02.2022 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області №360 від 11.08.2020 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель ненаданих у власність та постійне користування (пасовище), розташованої в межах населеного пункту с. Курдибанівка. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Курдибанівка, на території Переволоцької сільської ради Бучацького (на даний час - Чортківського) району Тернопільської області. Розроблений проект землеустрою погоджений відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструктури та цивільної оборони Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області, що підтверджується висновком №321/01-22 від 05.11.2020. Також проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення особистого селянського господарства, с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Бучацького району, Тернопільської області погоджено згідно висновку про розгляд документації із землеустрою Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №24058/82-20 від 03.11.2020. Позивач звернувся до Бучацької міської ради із заявою про затвердження розробленого проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0709 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6511 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Відповідач листом №Д-346 від 08.04.2021 повідомив позивача, що заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності була розглянута 30.03.2021, за результатами голосування проект рішення не набрав достатньої кількості голосів для його прийняття. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК) передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно із приписами частини 1 статті 122 ЗК сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Приписами частини 1 статті 116 ЗК встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відповідно до частини 1 статті 118 ЗК громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення. Частиною 2 статті 118 ЗК передбачено, що у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову. Як встановлено частиною 6 статті 118 ЗК, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно із приписами абзацу 1 частини 7 статті 118 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. За правилами частини 9 статті 118 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Частиною 10 статті 118 ЗК передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. Як встановлено пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Суд апеляційної інстанції вважає, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою з урахуванням правового регулювання на час вирішення спору могло бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 1861 ЗК, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Згідно із частиною 2 статті 59 вказаного Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 №883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за №381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання. Таким чином, колегія суддів вважає правильний висновок суду першої інстанції, що рішення про затвердження проекту землеустрою, або про відмову у його затвердженні оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням Бучацької міської ради Тернопільської області та такі рішення не можуть оформлятися листом у відповідь на заяву позивача, тим більше з підстав неприйняття сільською радою жодного рішення. Зазначена правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду наведеного в постанові від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що лист Бучацької міської ради Тернопільської області 08.04.2021 №Д-346 у відповідь на заяву позивача, яким повідомлено про незатвердження проекту землеустрою у зв`язку із не набранням достатньої кількості голосів за змістом та формою не може вважатися рішенням прийнятим у передбачений законом спосіб. З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що відсутність рішення про затвердження проекту землеустрою або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду, із наведенням обґрунтованих підстав такої відмови, дає підстави для висновку про те, що Бучацька міська рада, як уповноважений орган, не прийняла жодного рішення з числа тих, які вона повинна була ухвалити за законом. Відтак, у спірних правовідносинах є протиправна бездіяльність та належним способом захисту порушеного права позивача, за встановлених обставин є визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284600:01:001:0709 для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6511 га в с. Курдибанівка на території Переволоцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області із прийняттям відповідного рішення. Доводи апелянта, які стосуються обставин, встановлених у ході досудового розслідування кримінального провадження №12021211130000088 щодо прийняття рішення Сільради від 11 серпня 2020 року №360 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», на переконання апеляційного суду, не стосуються можливості вирішення відповідачем зазначеної заяви ОСОБА_1 із ухваленням відповідного рішення, однак можуть бути враховані відповідачем при обґрунтуванні свого рішення із посиланням по суті на виконання рішення суду першої інстанції. Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Бучацької міської ради Тернопільської області - залишити без задоволення. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року у справі №500/6260/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді Р.Й. Коваль Л.Я. Гудим