Ухвала КЦС ВС № 296/5268/20

Ухвала 06 квітня 2022 року м. Київ справа № 296/5268/20 провадження № 61-2708ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про захист житлових прав, ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, в якому просив визнати неправомірними дії та бездіяльність Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо невнесення його разом із членами його сім`ї у списки осіб для отримання житла, із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку, зобов`язати відповідача внести його разом із членами сім`ї у списки осіб для отримання житла (поліпшення житлових умов) з часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи (в загальну чергу - з 1987 року; з 1990 року - першочергового отримання житла; з 1992 року - позачергового отримання житла), зобов`язати відповідача протягом року забезпечити його разом із сім`єю житловою площею відповідно до положень статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Корольовського районного суду Житомирської області від 01 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. Визнано неправомірні дії Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо невнесення ОСОБА_1 та членів його сім`ї у списки осіб для отримання житла із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи. Зобов`язано Виконавчий комітет Житомирської міської ради внести ОСОБА_1 та членів його сім`ї у списки осіб для отримання житла з часу перебування на квартирному обліку за місцем роботи. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 17 лютого 2022 року Виконавчий комітет Житомирської міської ради із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційного скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2022 року. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У поданій касаційній скарзі заявник хоча і посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не навів підстав та випадків касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Брула Гомез де ла Торе проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Враховуючи те, що заявник не виконав процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику. Керуючись статтями 185, 389, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2022 року вважати неподаною та повернути заявниці. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко