Ухвала КЦС ВС № 766/4090/20

Ухвала 09 лютого 2022 року м. Київ справа № 766/4090/20 провадження № 61-1657ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 доОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом доОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою. Позов мотивувала тим, що 13 червня 2019 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджений автомобіль HYUNDAY ELANTRA, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 під її керуванням, що належить її чоловікові ОСОБА_3 . Пошкодження заподіяні автомобілем ОСОБА_1 . ОСОБА_1 14 червня 2019 року написала розписку, якою зобов`язалась оплатити послуги за ремонт автомобіля позивача в сумі 1 000,00 дол. США шляхом оплати вказаної суми на станції технічного обслуговування. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 21 серпня 2019 року провів автотоварознавче дослідження автомобіля HYUNDAY ELANTRA за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталось 13 червня 2019 року. Обстеження автомобіля проводилось у присутності власника ОСОБА_3 , інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 від отримання листа про проведення дослідження відмовилась та у встановлений час на місце огляду не прибула. Автотоварознавчим дослідженням визначено вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових, у 39 292,54 грн. Позивач просив стягнути на свою користь з відповідача зазначену суму у відшкодування завданої матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди в сумі 25 000,00 грн. Рішенням від 18 травня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у задоволенні позовних вимог відмовив. Постановою від 08 грудня 2021 року Херсонський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Тихоши С. М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнив частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 травня 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальних збитків 1 000,00 дол. США та у відшкодування моральної шкоди 1 000,00 грн. У решті позову відмовив. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Херсонського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481,00 грн. Ціна позову у цій справі становить 52 770,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. ОСОБА_5 посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має для неї виняткове значення. Рекомендація № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендує державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Враховуючи те, що предметом позову є відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 52 770,00 грн, а фундаментальне значення касаційної скарги та винятковість справи особою, яка подала касаційну скаргу, об`єктивно не підтверджено, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Європейський суд з прав людини зазначає, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) зазначила, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Оскільки оскаржене заявником судове рішення ухвалене у малозначній справі і не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 доОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк І. М. Фаловська