LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС201/6147/21

від 05.04.2022 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року у цивільній справі № 201/6147/2…

Ухвала 05 квітня 2022 року м. Київ справа № 201/6147/21 провадження № 61-2918ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (далі - АТ «СК «Країна») та ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути з АТ «СК «Країна» різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 28 383,97 грн, витрати на підготовку судовим експертом висновку автотоварознавчого дослідження у розмірі 3 000 грн, а також стягнути солідарно з АТ «СК «Країна» та ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 500 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «СК «Країна» про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, а також витрат на підготовку судовим експертом висновку автотоварознавчого дослідження скасовано. Стягнуто з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 28 383,97 грн та витрати на підготовку судовим експертом висновку автотоварознавчого дослідження у розмірі 3 000 грн. В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат. Представник АТ «СК «Країна» - Журов Є. Є. подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року. Просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, які не підлягає касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», «Шамоян проти Вірменії»). Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову в розглядуваній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року (2 481 грн х 100 = 248 100 грн). Отже справа № 201/6147/21 є малозначною в силу закону. Належність справи до категорії малозначних для її учасників була передбачуваною. На думку заявника, касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Сама по собі незгода відповідача із встановленими судами обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 373/2054/16-ц від 16 січня 2019 року). Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі; належність справи до категорії малозначних була передбачуваною; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року у цивільній справі № 201/6147/21. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»