Ухвала КАС ВС № 380/6701/21

УХВАЛА 07 квітня 2022 року м. Київ справа № 380/6701/21 адміністративне провадження № К/990/4293/22 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/6701/21 за позовом ОСОБА_1 у своїх інтересах та в інтересах доньки ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду у своїх інтересах та в інтересах доньки ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, у якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Львівській області при проведенні спеціального розслідування прихованого нещасного випадку, що стався 03 липня 2020 року із її чоловіком ОСОБА_3 ; - зобов`язати ГУ Держпраці у Львівській області у найкоротший строк вжити заходів щодо завершення згідно із вимогами закону спеціального розслідування прихованого нещасного випадку, що стався на виробництві 03 липня 2020 року із ОСОБА_3 , з відповідним оформленням результатів та з урахуванням висновків, викладених у постанові суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з питань праці у Львівській області при проведенні спеціального розслідування прихованого нещасного випадку, що стався 03.07.2020 із чоловіком ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Зобов`язано Головне управління Державної служби України з питань праці у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.07.2020 щодо завершення згідно з вимогами Закону, спеціального розслідування прихованого нещасного випадку, що стався на виробництві 03.07.2020 року із чоловіком ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , з прийняттям відповідного рішення, та з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині судового рішення. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Держпраці у Львівській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022, який здійснено у зв`язку із ухвалою про самовідвід суддів, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мацедонська В.Е., судді: Кашпур О.В., Калашнікова О.В., касаційна скарга передана судді-доповідачу. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що вона містить посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, а саме - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Так, скаржником зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові у справі № 805/1189/18-а, де колегія суддів наголосила, що саме вирішення питання про встановлення зв`язку нещасного випадку з виробництвом та складення акту за формою НПВ або Н-1 належить до виключної компетенції спеціальної комісії. Законом визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві, так само як і порядок оформлення актів про нещасний випадок та їх оскарження. Роботодавець, робочі органи Фонду та потерпілі або члени його сім`ї мають право вимагати від органів Держпраці проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акту за формою Н-1 або Н-5 у разі, коли виявлене порушення вимог Порядку, і лише при наявності висновків повторного розслідування позивач має право оскаржити такі висновки у судовому порядку. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на постанову Верховного Суду, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частину, статтю), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду. Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судами без урахування висновку Верховного Суду, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведеній справі. Також, посилаючись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо зупинення спеціального розслідування нещасного випадку з метою підтвердження або спростування у судовому порядку факту перебування потерпілого у трудових відносинах (чи на інших передбачених законом підставах) із суб`єктом господарювання. Однак, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Зміст касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із оскаржуваними судовими рішеннями та обґрунтуванням такої незгоди відповідними посиланнями на нормативно-правові акти України, а також посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм чинного законодавства та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1). Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Наказом Голови Верховного Суду від 02 березня 2022 року №29/0/8-22 відповідно до статті 3 Конституції України, статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 60-2 КЗпП України, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, враховуючи рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, положення розпоряджень Київської міської державної адміністрації, прийнятих відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду установлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану з 02 березня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема, щодо здійснення повноважень суддями Верховного Суду дистанційно, а також залучення суддів і працівників апарату Верховного Суду до роботи в приміщеннях Верховного Суду виключно в разі крайньої необхідності та за умов гарантування безпечних умов роботи. У вищезазначеній частині наказ Голови Верховного Суду скасований наказом від 29 березня 2022 року №33/0/8-22, який набрав чинності 01 квітня 2022 року. Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Верховного Суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату Верховного Суду, зазначена ухвала прийнята суддею-доповідачем за умови наявної можливості доступу судді до приміщень Верховного Суду, а саме приміщень Касаційного адміністративного суду. Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/6701/21 за позовом ОСОБА_1 у своїх інтересах та в інтересах доньки ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії- повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська