Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14933/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14933/21 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді - доповідача - Стас Л.В. суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, Любашівського районного сектору Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Головного управління ДМС України в Одеській області (далі ГУ ДМС в Одеській області), Любашівського районного сектору Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області (далі- Любашівського РС ГУ ДМС в Одеській області), в якому просили: - визнати протиправними дії ГУ ДМС в Одеській області щодо відмови в здійсненні повноважень з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-У від 23.02.2007 року, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон та зобов`язати здійснити повноваження з оформлення та видачі такого паспорту; - визнати протиправними дії Любашівського РС ГУ ДМС в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, відповідно до постанови Верховної Пади України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-У від 23.02.2007 року, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон та зобов`язати здійснити оформлення та видачу такого паспорту; - визнати протиправними дії ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови в здійсненні повноважень з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, відповідно до постанови Верховної Пади України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-У від 23.02.2007 року, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон та зобов`язати здійснити повноваження з оформлення та видачі такого паспорту; - визнати протиправними дії Любашівського РС ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, відповідно до постанови Верховної Пади України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-У від 23.02.2007 року, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон та зобов`язати здійснити оформлення та видачу такого паспорту; - визнати протиправними дії ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови в здійсненні повноважень з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, відповідно до постанови Верховної Пади України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-У від 23.02.2007 року, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон та зобов`язати здійснити повноваження з оформлення та видачі такого паспорту; - визнати протиправними дії Любашівського РС ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 , без присвоєння унікального номеру запису в реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричних даних до нього, відповідно до постанови Верховної Пади України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-У від 23.02.2007 року, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон та зобов`язати здійснити оформлення та видачу такого паспорту. В обґрунтування позовних вимог зазначали, що у липні 2021 року звернулися до Любашівського РВ ГУ ДМС в Одеській області та ГУ ДМС в Одеській області щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у вигляді паспортної книжечки, форма якої затверджена постановою Верховної Ради України № 719-V від 23.02.2007 року без використання засобів Єдиного державного демографічного реєстру, проте Любашівським В ГУ ДМС в Одеській області було надано відповідь про відмову в оформленні та видачі паспорта. Позивачі вважають відмову у видачі паспорта для виїзду за кордон неправомірною та такою що є порушенням основоположних прав людини і громадянина та їхньої сім`ї на життя на вільне пересування, гарантоване ст. 33 Конституції України та релігійні переконання. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовлено. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянти посилалися на доводи, які ідентичні доводам, викладеним у позовній заяві. Зокрема, апелянти зазначали, що сповідують Православ`я, що є основоположною релігією України, та відмова від надання згоди на передачу біометричних даних (цифровий підпис, відцифрований образ обличчя, відцифровані відбитки пальців рук) до Єдиного державного демографічного раєстру для отримання паспорту для виїзду за кордон є позицією Української Православної Церкви, та їх переконання засновані на висновках вчених-експертів з 5 інститутів України. Також апелянти наголошували на тому, що судом першої інстанції не прийнято до уваги що втручання держави у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становить порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997). Також апелянти наголошували на обов`язковості застосування до даних правовідносин постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року по зразковій справі № 806/3265/17, якою визнано протиправною відмову у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Відповідач, ГУ ДМС в Одеській області, у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судове рішення є законним та обґрунтованим, зазначав про безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив в задоволенні скарги відмовити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року залишити без змін. Позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подано клопотання про розгляд справи без їх участі, у письмовому провадженні. Колегія суддів враховує, що згідно з наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09 та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю. З урахуванням викладеного та в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є подружжям, що підтверджено свідоцтвом про шлюб від 19.09.2017 року Серія НОМЕР_1 (а.с. 16). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено паспортом громадянина України та є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_2 (а.с. 17). Позивачі сповідують Православ`я та є парафіянами Свято-Архангело-Михайловської церкви Балтської єпархії Української Православної Церкви смт Любашівка Подільського району Одеської області, що підтверджено довідкою від 14.08.2021 № 4 (а.с. 27). Матеріалами справи встановлено, що 01.07.2021 року позивачі подали до Любашівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області заяву про оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, в якій просили кожному оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно до постанови Верховної Ради України № 719-У від 23.07.2007, яким затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оскільки вони не надають згоду на збір та обробку своїх персональних даних. До заяви додано: копії свідоцтва про народження заявників, копії картки про ідентифікаційний номер ОСОБА_1 , копії паспортів громадянина України заявників, по дві фотокартки 3, 5 см х 4, 5 см заявників, квитанції про сплату державного мита заявниками, копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 9-10). Листом від 06.07.2021 року Любашівським районним сектором Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надано відповідь, якою відмовлено у оформлені паспортів громадянина України для виїзду за кордон без безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та у відповідача відсутні підстави для оформлення паспорту відповідно до постанови Верховної Ради України № 719-У від 23.07.2007 (а.с. 11). Також матеріалами справи підтверджено, що з аналогічною заявою позивачі звернулися до ГУ ДМС України та листом від 13 липня 2021 року позивачам відмовлено в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон відповідно до ПВР від 23.02.2007 № 719-V через відсутність правових підстав (а.с. 12). Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без використання засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без надання персональної та біометричної інформації, позивачі звернулися до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з 20.12.2016 органи та підрозділи Державної міграційної служби здійснюють прийом документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон лише з безконтактним електронним носієм, відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI. Отже, прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія з 20.12.2016 року припинено, а тому правові підстави для видачі міграційним органом паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія відутні. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначаються Законом України від 20.11.2012 №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон України №5492-VI). Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.4 Закону України №5492-VI єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Положеннями абзацу третього ч.1 ст.4 Закону України №5492-VI визначено, що єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. Відповідно до п.6, п.7 ч.1 ст.3 Закону України №5492-VI для цілей цього Закону нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо; ім`я особи - прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України. Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України від 14.07.2016 №1474-УІІІ внесено зміни до Закону України №5492-VI, які набрали чинності з 1 жовтня 2016 року. Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України №5492-VI визначено, що термін безконтактний електронний носій вживається у значенні, як імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов`язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, це паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Частиною 3 ст.13 Закону України №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші визначені Законом документи містять безконтактний електронний носій. Нормами ч.1, 2, 5 ст.15 Закону України №5492-VI встановлені вимоги до бланків документів та їх форми, а саме: бланки документів, які містять безконтактний електронний носій, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів та з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення. Бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Бланки документів, в які імплантовано безконтактний електронний носій для внесення персональних даних, біометричних даних, параметрів та іншої інформації про особу, повинні бути виконані багатокомпонентним захисним друком, містити символ електронного документа, інформацію про підприємство, на якому виготовлено бланк документа, зображення малого Державного Герба України. Згідно з вимогами ч.1-4,7 ст.22 Закону України №5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягни шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягни шістнадцятирічного віку, - на 10 років. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних. До паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: 1) назва держави; 2) назва документа; 3) тип документа; 4) код держави; 5) номер документа; 6) ім`я особи; 7) громадянство; 8) дата народження; 9) унікальний номер запису в Реєстрі; 10) стать; 11) місце народження; 12) дата видачі документа; 13) уповноважений суб`єкт, що видав документ (код); 14) дата закінчення строку дії документа; 15) відцифрований образ обличчя особи; 16) відцифрований підпис особи; 17) дані про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її представника, представника закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника над особою). Відповідно до частини другої статті 15 та частини другої статті 22 Закону України №5492-VI Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 07.05.2014 №152 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 №1001) Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон , якою затверджені зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2 та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Частиною четвертою цієї постанови визначено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 20 грудня 2016 року припиняється; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 20 грудня 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Відповідно до п.12 ч.1, ч.3, 7 ст.7 Закону України №5492-VI до Реєстру вноситься, визначена частиною 1 цієї статті, інформація про особу, а саме: відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення, зокрема: паспорта громадянина України для виїзду за кордон). Інформація в Реєстрі зберігається для визначених цим Законом цілей. Порядок отримання, вилучення з Реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук встановлює Кабінет Міністрів України. Відцифровані відбитки пальців рук особи після внесення до безконтактного електронного носія та видачі документа особі вилучаються з Реєстру та знищуються. Шаблони відцифрованих відбитків пальців рук особи використовуються лише для цілей ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну передбачених цим Законом документів. Передача шаблонів відцифрованих відбитків пальців рук особи забороняється. Повноваження щодо отримання відцифрованих відбитків пальців рук та забезпечення їх захисту відповідно до законодавства покладається на уповноважених суб`єктів, передбачених пунктами 1, 2,4-7 частини першої статті 2 цього Закону. Відцифровані відбитки пальців рук особи отримуються після досягнення нею дванадцятирічного віку. При цьому, відповідно до ст.8 Закону України №5492-VI внесена до Єдиного державного демографічного реєстру інформація є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону. Нормами ст.35 Конституції України передбачено право на свободу світогляду і віросповідання, але також визначено, що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви; ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. Стаття 68 Основного Закону України передбачає обов`язок кожного щодо неухильного додержання Конституції України та законів України. Згідно з ст.2 Закону України від 23.04.1991 №987-XII "Про свободу совісті та релігійні організації" (далі - Закон України №987-ХІІ) в Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України №987-ХІІ кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Відповідно до ст.4 Закону України №987-ХІІ громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов`язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України. Як зазначено у ст.24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновків, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно до ч.4 ст.22 Закону №5492-VI виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних, а прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, з 20 грудня 2016 року припинено. Під час вирішення справи колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 червня 2021 року у справі № 0240/3048/18-а. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Стосовно доводів апеляційної скарги із посиланням на необхідність застосування до спірних правовідносин правової позиції, наведеної Верховним Судом у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №Пз/9901/2/18 (806/3265/17), колегія суддів погоджується із зауваженнями суду першої інстанції, що вказана правова позиція стосується визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, в той час як предметом розгляду цього спору є видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно того, що відмова відповідача у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних данних та застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру становить втручання держави у приватне та сімейне життя, оскільки із аналізу положень Конституції України та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 р. №987-ХІІ вбачається, що діюче законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон будь-яких прямих чи непрямих переваг, привілеїв чи обмежень за релігійними переконаннями не встановлює. Отже, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що правомірність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Оскільки, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, Любашівського районного сектору Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного тексту судового рішення 07.04.2022р. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.