Постанова Дніпровський апеляційний суд № 215/1383/15-ц
від 06.04.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3158/22 Справа № 215/1383/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Лиходєдов А.В. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Деркач Н.М., суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю., при секретарі: Кругман А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Зеркіна Артура Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про спростування недостовірних відомостей та відшкодування моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В : У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про спростування недостовірних відомостей та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06.01.2015 під час засідання комісії з розслідувань нещасних випадків на виробництві Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгідропромнагляду щодо виявлення фактів можливості групового погіршення стану здоров`я відповідачок під час виконання ними трудових обов`язків, на яке позивача, як майстра, було викликано для дачі пояснень, йому стало відомо, що відповідачки поширили відносно нього недостовірну інформацію. А саме: у протоколі опитування ОСОБА_2 на засіданні комісії від 21.11.2014 останньою було зазначено, що начебто 13.09.2014 ОСОБА_1 викликав її по гучномовцю близько 19 години та некоректно домагався в кімнаті майстрів, а біля кімнати знаходились відповідачки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які все чули. В свою чергу у протоколі опитування ОСОБА_4 тією ж комісією від 24.11.2014 зазначено, що дійсно остання була свідком домагань ОСОБА_1 до ОСОБА_2 13.09.2014 і вказала, що він пропонував їй зустрітися на нейтральній території й обговорити інтимні відносини, що вона особисто чула. Аналогічні пояснення надала ОСОБА_3 , яка зазначила, що ОСОБА_1 викликав ОСОБА_2 по гучномовцю і вона стала свідком його некоректних відносин до неї, що виразилося в його пропозиції зустрітися після роботи та поговорити про інтимні відносини. Зазначені обставини є завідомо неправдивими, здійсненими в результаті навмисної домовленості відповідачок і такими, що порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача. Протоколом №12046 від 02.12.2014 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку встановлено рівень шуму біля входу в кімнату майстрів, в якій позивач начебто здійснював домагання до ОСОБА_2 на рівні 77ДБ.А, що нівелює можливість відповідачок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 чути біля відповідних дверей повідомлені ними факти. Оператор пульту управління цеху по виробництву обкотишів №2 ПрАТ «ПівнГЗК» ОСОБА_5 , який безпосередньо забезпечує зв`язок по гучномовцю, вказав, що 13.09.2014 ОСОБА_1 знаходився в операторній обжигу і ніяких команд йому щодо виклику відповідачок не давав. Аналогічні обставини вказали і інші працівники, що перебували на роботі у цю зміну. В своїх пояснювальних записках, наданих раніше, відповідачки жодним чином не зазначали обставин щодо начебто домагань позивача до ОСОБА_2 . Після 06.01.2015 позивач у кінцевому підсумку зрозумів всі глузування його колег по цеху, шепотіння за його спиною, побоювання працівниць жіночої статі щодо виходу на роботу під час його чергування у нічну зміну, що завдавало позивачу нестерпних душевних страждань, оскільки він довго і наполегливо працював для завойовування довіри та поваги у співробітників, керівництва, уникав конфліктних ситуацій, намагався вирішити будь-які непорозуміння заради збереження сприятливої атмосфери у колективі. Натомість, через поширені відповідачками недостовірні відомості здобув лише недовіру, побоювання, нехтування та явну огиду від його колег. 26.12.2015 керівництво через напружену ситуацію в колективі на фоні поширених чуток здійснило його переміщення з однієї зміни в іншу, що змінило звичайний уклад його життя. До того ж за результатами місяця через зазначені обставини рівень оцінювання його роботи було знижено з категорії «А» до категорії «Б». Такі суттєві зміни призвели до постійних глибоких душевних переживань, що вилилося у різкому погіршенні здоров`я та отриманні нових захворювань. Його дружині також стали відомі обставини начебто його домагання відповідачки ОСОБА_2 , що ставить під загрозу майбутнє його сім`ї, адже дружина вигнала його з дому, а син взагалі припинив будь-яке спілкування. Зневага його родини, позбавлення остову турботи та любові робить його душевні страждання нестерпними. Вказані дії відповідачів ганьблять його гідність, честь та ділову репутацію в очах його родини та колег, принижують його особистість як чоловіка, батька та професіонала та порушують його законне право на їх повагу та недоторканість, а відповідно недостовірна інформація має бути спростована відповідачками. Моральну шкоду оцінює у 60 000 грн., які просить стягнути солідарно з відповідачок на його користь. Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з указаним рішенням суду, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Судом встановлено, що з копії протоколу від 21.11.2014 опитування осіб, причетних до нещасного випадку, що стався 27 вересня 2014 року вбачається, що під час опитування ОСОБА_2 на питання членів комісії, вона повідомила, що 14 вересня 2014 року у неї було погіршення здоров`я, пов`язане із тим, що 13.09.2014 майстер ОСОБА_1 викликав по гучномовцю близько 19 години і некоректно її домагався в кімнаті майстрів, а біля кімнати перебували ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та все чули. А продовжувались образи на її та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 адресу 14 вересня у зміну з 20:00 годин. Та після «розкомандировки» їй стало зле. (а.с.6-8 том 1). Із копії протоколу від 21.11.2014 опитування осіб, причетних до нещасного випадку, що стався 27 вересня 2014 року вбачається, що під час опитування ОСОБА_3 на питання членів комісії, вона повідомила, що 13.09.2014 близько 19 години ОСОБА_2 викликали по гучномовцю і через пару хвилин вона вийшла з побутового приміщення за нею і вимушено стала свідком некоректної поведінки ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , що виразилось в усній пропозиції ОСОБА_1 ОСОБА_2 зустрітися після роботи і поспілкуватись про інтимні стосунки. Свідком цієї події була ще ОСОБА_4 (а.с.9-12 том 1). Із копії протоколу від 21.11.2014 опитування осіб, причетних до нещасного випадку, що стався 27 вересня 2014 року вбачається, що під час опитування ОСОБА_4 на питання членів комісії, вона повідомила, що була свідком інциденту між майстром ОСОБА_1 і дозувальником ОСОБА_2 , що стався 13.09.2014 близько 19 години. Вона особисто чула як ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 зустрітися на нейтральній території і обговорити інтимні стосунки. (а.с.13-14 том 1). Згідно з копією протоколу №12046 від 02.12.2014 проведення замірів шумового навантаження та інфразвуку, еквівалентний рівень шуму біля входу в кімнату майстрів на відмітці 6.800м становить 77 дб.А та не перевищує ГДР (гранично-допустимий рівень) 80дб.А. (а.с.15-16). В пояснювальній записці від 24.11.2014 ОСОБА_5 , оператор пульту керування ПАТ «ПівнГЗК», зазначив, що 13.09.2014 з 18:00 до 20:00 в.о. ст. майстра ОСОБА_1 перебував в операторній та не давав вказівок викликати дозувальниць ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тому він їх не викликав. ОСОБА_1 самостійно гучномовцем не користувався. (а.с.17 том 1, копія). В пояснювальній записці від 24.11.2014 ОСОБА_13 , агломератник ПАТ «ПівнГЗК», зазначив, що 13.09.2014 з 18:00 до 20:00 в.о. ст.майстра ОСОБА_1 перебував в операторній випалювання, так як контролював процес виробництва і відвантаження окатишів. (а.с.18 том 1, копія). В пояснювальній записці від 25.11.2014 ОСОБА_14 , машиніст оґрудкування ПАТ «ПівнГЗК», зазначив, що 13.09.2014 з 18:00 в.о. ст. майстра ОСОБА_1 перебував в операторній випалювання, так як контролював процес виробництва і відвантаження окатишів. Дозувальницю ОСОБА_2 він не викликав та її не бачив. (а.с.19 том 1, копія). В пояснювальній записці від 24.11.2014 ОСОБА_15 , агломератник ПАТ «ПівнГЗК», зазначив, що 13.09.2014 з 18:00 до 20:00 в.о. ст. майстра ОСОБА_1 перебував в операторній випалювання, так як контролював процес виробництва і відвантаження окатишів. (а.с.20 том 1, копія). В пояснювальній записці від 20.11.2014 ОСОБА_1 , майстер ПАТ «ПівнГЗК», зазначив про події, що відбувались 26-27.09.2014, в рамках розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.21 том 1, копія). З копії протоколу від 06.01.2015 опитування осіб, причетних до нещасного випадку, що стався 27 вересня 2014 року вбачається, що під час опитування ОСОБА_1 , на питання членів комісії він повідомив, що 13.09.2014 з 18:00 до 20:00 години він перебував у операторній випалювання в присутності оператора п/у ОСОБА_5 , агломератників ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , в.о. майстра ОСОБА_14 і в цей час з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не спілкувався. Бачив їх о 20:00, коли вони підписувались у книзі нарядів про вихід з роботи (а.с.22-23 том 1, копія). Згідно із копією свідоцтва про одруження, 28.06.1997 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ) (а.с.29 том 1). Відповідно до копії свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_19 , батьком якого зазначений ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_4 (а.с.30 том 1). З копії виписного епікризу КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1», ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у денному стаціонарі з 24.01.2015 по 04.02.2015 з діагнозом: гіпертонічна хвороба 1 ст., ризик 1, СНО, ВСД по змішаному типу. Виражений астено-невротичний синдром. (а.с.31 том 1). Згідно з копією виписки від 27.02.2015 з медичної карти ОСОБА_1 , він 06.01.2015 звернувся із скаргами на погіршення самопочуття. 27.12.2014 звертався на «здравпункт». 12.01.2015звернувся на прийом до терапевта та з цієї дати перебував на лікарняному до 20.01.2015 з діагнозом: ВСД по гіпертонічному типу, Астено-невротичний синдром. (а.с.32 том 1). Рішенням від 16.11.2015 Тернівського районного суду м. Кривого Рогу розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.153 том 1, копія). Відповідно до виписки з медичної карти, ОСОБА_1 перебуває під диспансерним наглядом з діагнозом: гіпертонічна хвороба 1 ст. з лютого 2015 року. Погіршення стану 06.01.2015, коли після конфліктно-стресової ситуації на роботі з`явились головний біль, запаморочення, нудота, слабкість. (а.с.154 том 1). Сторони справи та свідки, будучи допитаними у судовому засіданні суду першої інстанції також надали пояснення щодо вищевказаних обставин справи. Під час розслідування нещасного випадку, що стався 27 вересня 2014 року на ПАТ «ПівнГЗК» членами комісії під час опитування відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 задавались питання стосовно інциденту, що стався 13.09.2014 близько 19 години між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , на які вони надавали відповіді, тобто викладена відповідачами інформація, була здійснена не за власною ініціативою, а на вимогу компетентного органу. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що факти, які б доводили, що згадані пояснення відповідачів мотивовані цілеспрямованими діями з метою принизити честь, гідність позивача, відсутні. У пояснювальних записках, які були відібрані у відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у зв`язку із розслідуванням нещасного випадку, що стався 27 вересня 2014 року, інформації стосовно інциденту, що стався 13.09.2014 близько 19 години між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не викладено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що інформація, яка надана відповідачами під час опитування при розслідуванні нещасного випадку, не за власною ініціативою, а на вимогу компетентного органу і що такі висловлювання мають ознаки оціночного судження. Доводи апеляційної скарги адвоката Зеркіна А.С. в інтересах ОСОБА_1 про те, що із поширеної в протоколах інформації вбачається, що відносно позивача ОСОБА_1 використовувались наступні вислови, які несуть негативний зміст, сприймаються як злочинна діяльність, засуджуються суспільством, а тому поширення та застосування таких понять до позивача не може не спричиняти порушення особистого немайнового права на повагу до його честі та гідності, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. В п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. У пунктах 18, 19 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги про порушення поширеною в протоколах інформацією особистих немайнових прав позивача є безпідставними. Твердження апелянта про неповне дослідження доказів у справі, неправильне застосування норм матеріального права є необґрунтованими. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Зеркіна Артура Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 грудня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Судді: Н.М. Деркач М.М. Пищида І.Ю. Ткаченко