Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/5823/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/5823/21 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В. Категорія 70 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Григорусь Н.Й., Галацевич О.М., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у м. Житомирі цивільну справу №285/5823/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 січня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Михайловської А.В. у м. Новоград-Волинському, в с т а н о в и в : У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини від отриманого ним доходу щомісячно до закінчення її навчання, але не довше ніж до досягнення 23-х років. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є повнолітньою дочкою відповідача. На даний час продовжує навчання на денному стаціонарі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вказує, що навчання є її основним заняттям, отже вона не має можливості працювати та заробляти кошти на своє утримання. Вона знаходиться на утриманні своєї матері. Відповідач як батько матеріальної допомоги їй не надає, хоча таку змогу має, оскільки має офіційні доходи. Так, вона потребує коштів у зв`язку з навчанням, зокрема, на послуги мобільного зв`язку, оплату гуртожитку, продуктів харчування, одягу, медичних послуг, ліків, придбання для навчання ноутбуку. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто, тому звернулася до суду з даною позовною заявою. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 січня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь повнолітньої дочки ОСОБА_1 , яка продовжує навчання в розмірі 1/10 (однієї десятої) частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 09.11.2021 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку. В решті вимог відмовлено. Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання судових витрат. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а від так підлягає скасуванню. Зокрема, суд першої інстанції не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, не дослідив та не надав належної правової оцінки наявним у справі доказам, що мало суттєве значення для правильного вирішення вказаного спору, не сприяв об`єктивному та неупередженому її розгляді, а тому висновки, які викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи. Також заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Вказує, що ОСОБА_1 навчаючись у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, перебуває на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету Міністерства оборони України, а від так не може потребувати матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням у вказаному закладі освіти, що взагалі було залишено поза увагою суду. Звертає увагу, що долученні позивачкою до її позову докази не підтверджують існування у неї потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з її навчанням у вищому навчальному закладі. Суд не надав будь-якої правової оцінки його обґрунтованим доводам, що були наведені у відповідному відзиві. Вважає, що долучені позивачкою до її позову квитанції, є взагалі неналежними доказами, оскільки в квитанції про начебто оплату гуртожитку від «25» жовтня 2021 року вказано, що одержувачем коштів є Київський кооперативний інститут бізнесу і права. У той же час згідно довідки від «12» жовтня 2021 року за видним №3041 позивачка навчається у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Щодо наданої позивачкою копії квитанції на підтвердження придбання нею ноутбуку, звертає увагу суду, що вказаний ноутбук був придбаний позивачкою у вересні 2021 року, тобто фактично за рахунок коштів, які він щомісячно сплачував, як аліменти, за відповідним рішенням суду по серпень місяць 2021 року. Також суд поза увагу залишив той факт, що він є багатодітним батьком, зокрема батьком трьох малолітніх дітей, які часто хворіють. Окрім заробітної плати, будь-яких інших доходів він не має. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення мотивуючи таким. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що батьками повнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивача у справі, є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Згідно довідки №3041 від 12.10.2021, виданої Військовим інститутом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, позивач ОСОБА_1 є курсантом другого курсу денної форми навчання. Термін навчання до серпня 2024 року. Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, як повнолітня дочка, що продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги від батька, який спроможний надавати таку допомогу. Проте погодитись із такими висновками суду неможливо, з огляду на наступне. Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. У справі, яка переглядається судом, установлено, що ОСОБА_1 , яка є дочкою ОСОБА_2 , на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує безоплатне навчання у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, не працює. Разом з тим, навчання на денній формі вказаного учбового закладу передбачає повне речове, продовольче та фінансове забезпечення курсанта за рахунок державного бюджету Міністерства оборони України, а відтак надані позивачкою докази щодо потреби у матеріальній допомозі на період навчання є недостатніми та непереконливими в контексті положень ст.199 СК України. При цьому на утриманні відповідача, заробітна плата якого є єдиним джерелом доходу, перебувають троє неповнолітніх дітей; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дружина ОСОБА_7 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною (а.с.41-47, 51,52). За таких обставин є очевидною матеріальна неспроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Отже за відсутності сукупності вище наведених юридичних фактів у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для задоволення позову ОСОБА_5 . Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав щодо його часткового задоволення, а тому рішення підлягає скасуванню в порядку п.2, 3 ч.1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 . Керуючись ст. ст. 258, 259, 367-369, 371, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 січня 2022 року скасувати і ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий Судді Повний текст постанови складено 06 квітня 2022 року.