Постанова 4857 № 380/11991/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/11991/21 пров. № А/857/957/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №380/11991/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинення дій,- суддя в 1-й інстанції Сакалош В.М., час ухвалення рішення 30.11.2021 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладене в листі №2194-2622/К02/8-1300/20 від 17 квітня 2020 року (отриманого 19 лютого 2021 року) щодо відмови йому у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Львівської обласної прокуратури №18-797вих20 від 03 березня 2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 89% від суми місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, згідно з довідкою Львівської обласної прокуратури №18-797вих20 від 03 березня 2020 року, починаючи з 01 березня 2021 року, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789- ХІІ (у редакції що діяла на момент призначення пенсії); стягувати з державного бюджету на його користь витрати на оплату судового збору, а також допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобов`язання Головного Управління пенсійного фонду у Львівській області здійснення перерахунку та виплати мені пенсії за вислугу років у межах суми стягнення за один місяць. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області викладене в листі №2194-2622/К02/8-1300/20 від 17 квітня 2020 року (отриманого 19.02.2021) щодо відмови мені у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Львівської обласної прокуратури №18-797вих20 від 03 березня 2020 року. Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 89% від суми місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, згідно з довідкою Львівської обласної прокуратури №18-797вих20 від 03 березня 2020 року, починаючи з 01 березня 2021 року, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789- ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії). Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що ст.86 Закону №1697-VІІ не передбачає проведення перерахунку пенсії за вислугу років із розрахунку 89% суми місячної заробітної плати. Зазначає, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII внесено зміни до статті 50-1 Закону України №1789, де змінено відсоток з 80 на 70, а Законом №76-VIII змінено відсоток з 70 на

60. Крім того, зазначає, що згідно з абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697-VІІ максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Звертає увагу, що пенсія позивача на підставі довідки прокуратури Львівської області №18-797вих20 від 03 березня 2020 року не перерахована, тому зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру 89% від суми місячного заробітку та без обмеження максимальним розміром є передчасним. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи апелянта про порушення порядку звернення із заявою про перерахунок пенсії ним не порушено, оскільки він неоноразово звертався із заявами про перерахунок його пенсії, однак відповідач не надавав відповіді, тому повторно звернувся до Львівської обласної прокуратури про видачу дублікату довідки про розмір зарплати, оскільки вважав, що довідку від 03 березня 2020 року №18-797вих.20 втрачено, тому після отримання дублікату довідки знову звертався із заявою про перерахунок пенсії, яка заповнена за типовою формою. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Основний розмір пенсії становив 89 % від суми заробітної плати. Львівська обласна прокуратура видала позивачу довідку від 03 березня 2020 року №18-797 вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою від 30 березня 2020 року про перерахунок призначеної йому пенсії на підставі ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», долучивши довідку прокуратури Львівської області про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії від 03 березня 2020 року №18-797 вих.20. Листом від 17 квітня 2020 року №2194-2622/К-02/8-1300/20 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки прокуратури Львівської області від 03 березня 2020 року №18-797 вих.20. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом у суд. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ в редакції Закону №911-VІІІ в частині визначення як відсоткового розміру пенсії, так і обмеження її максимальним розміром є протиправними, оскільки позивач отримує пенсію з 2003 року, тобто до 1 січня 2016 року, тому оскаржуване рішення відповідача є протиправним і підлягає скасування та з метою ефективного поновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугу років з розрахунку 89% від суми місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, згідно з довідкою Львівської обласної прокуратури №18-797вих20 від 03 березня 2020 року, починаючи з 01 березня 2021 року, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції що діяла на момент призначення пенсії). Даючи правову оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно зі ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1). Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1). Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1). До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року (далі Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон №1697-VІІ. Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII Прикінцеві положення Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року, яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: - частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; - частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону №1789-ХІІ, законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури КМУ. Водночас, впродовж 2015-2019 років КМУ не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. У грудні 2019 року КСУ за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив Рішення №7-р(II)/2019 та вирішив таке: - визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; - положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання Рішення №7-р(II)/2019: - частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення КСУ цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Зазначене Рішення №7-р(II)/2019 КСУ стало підставою для звернення позивача, який отримує пенсію відповідно до Закону №1789-XII, за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до ПФ із заявою про перерахунок пенсії. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача із заявами про проведення перерахунку його пенсії на підставі довідки прокуратури Львівської області від 03 березня 2020 року №18-797вих20. Однак листом №2194-2622/К-02/8-1300/20 від 17 квітня 2020 року ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Відмова у перерахунку пенсії мотивована тим, що перерахунок пенсії працівникам прокуратури відповідно до Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 буде проведено після прийняття відповідного підзаконного нормативно-правового акту та настання обставин, передбачених ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ. Крім того, 01 жовтня 2020 року Львівською обласною прокуратурою позивачу видано дублікат довідки №21-1193, згідно з якою відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами, чинними на 06 вересня 2017 року за відповідною (прирівняною) посадою заступника начальника відділу Західно-Української транспортної прокуратури становить 34094,30 грн. Крім того, зі змісту листів відповідача №8892-8928/К-52/8-1300/20 від 24 грудня 2020 року, №1300-0210-8/82456 від 15 жовтня 2020 року вбачається, що рішенням №304 від 08 жовтня 2020 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до дублікату довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) №21-1193 від 01 жовтня 2020 року. Відповідач відмовив позивачу у перерахунку призначеної пенсії з огляду на те, що перерахунок пенсії працівникам прокуратури відповідно до Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 буде проведено після прийняття відповідного підзаконного нормативно-правового акту та настання обставин, передбачених ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ. Колегія суддів вважає вказані доводи відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії безпідставними, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року. Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ, ОСОБА_1 мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлена можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність КМУ. Така бездіяльність Уряду була предметом розгляду у судах. Зокрема, Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2019 року (справа №826/8546/18) звернув увагу, що КМУ протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд. Проте рішення Суду фактично КМУ не виконано. Відсутність затвердженого КМУ порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами ПФУ перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача. Реалізація права позивача на перерахунок пенсії була забезпечена саме Рішенням КСУ №7-р(II)/2019. З матеріалів справи вбачається, що у спірних правовідносинах такий підхід відповідача до вирішення неодноразових заяв позивача є протиправним. У спірних правовідносинах позивач має право на перерахунок його пенсії. Вказані вище твердження відповідача є помилковими з огляду на те, що на момент прийняття КСУ зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року. Крім того, необхідно звернути увагу, що Постанова №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки Львівської обласної прокуратури від 03 березня 2020 року за №18-797 вих20. Щодо дати, з якої ГУПФ зобов`язане здійснити перерахунок пенсії позивача, то необхідно зазначити, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення КСУ Рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01 січня 2015 року було змінено на речення Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року). Тому частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення №7-р(II)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01 січня 2015-12 грудня 2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону №1697-VІІ. При цьому, вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, колегія суддів враховує, що: - перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; - відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 року, а тому ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим. Щодо того, в якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії та питання обмеження її граничного розміру, то необхідно зазначити, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до Постанови №657. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження її граничного розміру є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження її граничного розміру на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Крім того, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього судового рішення, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому колегія суддів зазначає, що підстави для задоволення цих позовних вимог відсутні, оскільки такі є передчасними. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що з 13 грудня 2019 року позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі Постанови №657), а вимоги щодо відсотку заробітної плати та обмеження її граничного розміру, з якого відбувається перерахунок пенсії, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє). Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 , як пенсіонер, якому призначено пенсію на підставі Закону України «Про прокуратуру» має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Львівської обласної прокуратури від 03 березня 2020 року №18-797 вих-20, а тому належним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років позивачу з 13 грудня 2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки Львівської обласної прокуратури від 03 березня 2020 року №18-797 вих-20, з врахуванням виплачених сум та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року. Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і обмеження пенсії граничним розміром, оскільки є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дослідив їх належним чином та не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині задоволення позовних вимог щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і обмеження пенсії граничним розміром. Враховуючи усе наведене вище, колегія суддів вважає підставними та обґрунтованими доводи апеляційної скарги у зазначеній вище частині, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Враховуючи те, що по суті розгляду вказаної справи позовні вимоги позивача задоволено, то відповідно до ст.139 КАС України із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір на суму 908,00 грн, сплачений ним згідно з квитанцією №3 від 13 липня 2021 року за подання позовної заяви. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №380/11991/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років позивачу з 13 грудня 2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки Львівської обласної прокуратури від 03 березня 2020 року №18-797 вих-20, з врахуванням виплачених сум. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки Львівської обласної прокуратури від 03 березня 2020 року №18-797вих-20, з врахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 908,00 грн, сплачений ним згідно з квитанцією №3 від 13 липня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 05 квітня 2022 року.