Постанова Волинський апеляційний суд № 161/21170/21

Справа № 161/21170/21 Провадження № 33/802/223/22 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 квітня 2022 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2022 року щодо нього, В С Т А Н О В И В: Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп. судового збору. Згідно з постановою ОСОБА_1 визнаний винним за те, що 20 листопада 2021 року о 19 год. 07 хв. у м. Луцьку, на вул. Теремнівській, керував транспортним засобом «Рено», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржує його з мотивів незаконності. Апелянт стверджує, що матеріали справи містять суперечливі докази, на яких ґрунтується постанова суду. Посилається на те, що проходив огляд у медичному закладі за допомогою приладу «Драгер», результати якого не можуть слугувати остаточним доказом підтвердження його винуватості, оскільки медичний висновок про взяття у нього аналізу біологічних середовищ у матеріалах справи відсутній. Зауважує, що його не відстороняли від керування автомобілем, а огляд проводився у відсутності двох свідків. Стверджує, що судом першої інстанції порушене його право на захист, у зв`язку із тим, що він не був присутній при розгляді справи місцевим судом. З огляду на наведене, просить скасувати рішення судді, а провадження у справі - закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 та його захисник Морозов В.Ю. у судове засідання не з`явилися, про поважність причин своєї неявки не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином, що підтверджується телефонограмою від 22.03.2022, яка міститься в матеріалах справи (а.с.65). Жодних клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП, їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи місцевим судом, при цьому він звертався до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.37). Захисник подав до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з документами на підтвердження своїх повноважень (а.с.39-45). При цьому суддя розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника (а.с.47-48). За таких обставин, враховуючи те, що ні ОСОБА_1 , ні його захисник не були присутні під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, його клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання захисника задоволені не були, а справу розглянуто і притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності, при цьому були порушені вимоги ч.1 ст.268 КУпАП та права ОСОБА_1 , приходжу до висновку про необхідність скасування постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2022 року та прийняття нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, та відновлення порушеного права ОСОБА_1 . Згідно положень статей 245, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні апеляційного суду доказами. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 20.11.2021 серії ААБ № 073018, 20 листопада 2021 року о 19 год. 07 хв. у м. Луцьку, на вул. Теремнівській, керував транспортним засобом «Рено», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1). Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особисто ОСОБА_1 (а.с.1). Зауваження до протоколу також відсутні (а.с.1). У апеляційних доводах апелянт посилається на порушення поліцейськими процедури проведення огляду на визначення у нього стану алкогольного сп`яніння, однак, на думку апеляційного суду, вона повністю відповідала вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання. Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Оскільки у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, працівники поліції мали право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд для визначення стану сп`яніння. Положення ч.3 ст.266 КУпАП регламентують, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Зазначені нормативно-правові акти регламентують, що для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами. Як вбачається з відеозапису бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Рено», номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений поліцейськими 20 листопада 2021 року о 19:07:38 (а.с.5). На вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці водій відмовився і погодився пройти його у медичному закладі. Вказаною відеофіксацією з бодікамер поліцейських підтверджується, що під час проходження ОСОБА_1 огляду у КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» вміст алкоголю становив 0,76 ‰ (а.с.5, час відео: 19:36:38). При цьому жодних вимог чи клопотань ОСОБА_1 в медичному закладі не заявляв (а.с.5). Такі дії працівників поліції повністю відповідають роз`ясненням, які містяться у п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Крім того, у наявному у матеріалах справи висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного у КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» від 20.11.2021 № 709, вказано, що водій перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.2). Піддавати вказані докази сумніву у апеляційного суду немає підстав. Що ж стосується доводів апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведений у відсутності двох свідків, то такі твердження не беруться апеляційним судом до уваги, так як повністю спростовуються приписами ч.4 ст.266 КУпАП. Зокрема, нормами ч.4 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Як убачається із матеріалів даної справи, зокрема відео з бодікамери працівника поліції, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений у закладі охорони здоров`я з дотриманням положень ч.4 ст.266 КУпАП. Посилання апелянта на те, що йому не вручено копії протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №073018 від 20.11.2021, який міститься у матеріалах справи, убачається, що у відповідній графі протоколу про отримання його копії є особистий підпис ОСОБА_1 (а.с.1). А твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки жодним чином не спростовують доказів, якими в повній мірі підтверджено факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння - це протокол про адміністративне правопорушення від 20.11.2021, медичний висновок від 20.11.2021, рапорт працівника поліції, відеозапис з бодікамер працівників поліції (а.с.1, 2, 3, 5). У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що перебування його у стані алкогольного сп`яніння підтверджується лише медичним оглядом за допомогою приладу «Драгер», результати якого не можуть слугувати остаточним доказом підтвердження його винуватості. Проте винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20.11.2021 серії ААБ № 073018 (а.с.1), висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного у КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» від 20.11.2021 № 709 (а.с.2), рапортом інспектора СРПП Луцького РУП В.Шворака від 20.11.2021 (а.с.3), відеозаписом бодікамер працівників поліції (а.с.5), а відсутність у матеріалах справи акту відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та медичного висновку про взяття у нього аналізу біологічних середовищ жодним чином не спростовують наведені докази і сам факт керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. На підставі вищенаведених доказів слід дійти висновку про порушення водієм ОСОБА_1 п.2.9а ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та накладає на ОСОБА_1 безальтернативне адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Відповідно до ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок, сплата якого передбачена п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір». На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2022 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За ч.1 ст.130 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов