LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856600/5364/21-а

від 29.03.2022 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5364/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 29 березня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , за участю: секретаря судового засідання: Кушнір В. В., позивача: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецького апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому (з урахуванням нової редакції від 27.10.2021 року) просила: визнати протиправним та скасувати наказ Чернівецького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року №05-05/240-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити її на роботі на посаді помічника судді Чернівецького апеляційного суду з переведенням на вакантну посаду помічника судді, строком до моменту зайняття вакантної посади судді, за якою закріплена вакантна посада помічника; та стягнути з Чернівецького апеляційного суду на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Чернівецького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року №05-05/240-к «Про звільнення ОСОБА_1 » в частині дати звільнення ОСОБА_1 із займаної посади помічника судді. Зобов`язано Чернівецький апеляційний суд внести зміни до наказу Чернівецького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року №05-05/240-к «Про звільнення ОСОБА_1 » щодо дати звільнення ОСОБА_1 із займаної посади помічника судді, а саме: з 09 вересня 2021 року на 20 вересня 2021 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення в цій частині, а саме, визнати протиправним та скасувати наказ Чернівецького апеляційного суду від 09.09.2021 р. №05-05/240-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді помічника судді Чернівецького апеляційного суду з переведенням на вакантну посаду помічника судді, строком до моменту зайняття вакантної посади судді за якою закріплена вакантна посада помічника. Стягнути з Чернівецького апеляційного суду на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.09.2021 року до дня поновлення на роботі. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.01.2022 року в частині зміни дати звільнення залишити без змін. Вважає, що при винесенні рішення судом було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Позивач в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Чернівецького апеляційного суду від 09 листопада 2018 року №05-05/40-к, позивач була призначена на посаду помічника судді Чернівецького апеляційного суду за строковим трудовим договором на час виконання суддею ОСОБА_2 повноважень на здійснення правосуддя. Підставою для такого призначення слугували подання судді ОСОБА_2 від 09.11.2018 р. та заява ОСОБА_1 . Однак, рішенням Вищої ради правосуддя від 07.09.2021 року №1944/0/15-21 суддя ОСОБА_2 був звільнений з посади судді Чернівецького апеляційного суду, у зв`язку з поданням його заяви про відставку. 09 вересня 2021 року суддя ОСОБА_2 подав до Чернівецького апеляційного суду подання щодо звільнення позивача з посади помічника судді Чернівецького апеляційного суду, у зв`язку з припиненням його повноважень на підставі Рішення ВРП від 07.09.2021 року №1944/0/15-21 та відрахуванням його зі штату суду 09.09.2021 р. Наказом Чернівецького апеляційного суду від 09.09.2021 року № 05-05/238-к суддю ОСОБА_2 було відраховано зі штату суду. Того ж дня, керівником апарату суду видано наказ, яким відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України, ОСОБА_1 звільнено із займаної посади помічника судді 09 вересня 2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Крім того, 09 вересня 2021 року позивач подала до Чернівецького апеляційного суду заяву, в якій вона просила перевести її на рівнозначну посаду, а саме на вакантну посаду помічника судді Чернівецького апеляційного суду, а також надала згоду на виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, у якого найбільше судове навантаження, у разі написання ним подання. Також, у вказаній заяві позивач повідомила, що з 08 вересня 2021 року вона перебуває на лікарняному, про що повідомлено 08 вересня 2021 року відділ кадрів у телефонному режимі. Вказану заяву отримано Чернівецьким апеляційним судом 13 вересня 2021 року, вх.6657/21, про що свідчать відповідні відмітки на заяві. Листом від 15 вересня 2021 року №05-22/62/2021, керівник апарату суду повідомив позивачу про відсутність підстав для задоволення її заяви, оскільки така надійшла на адресу суду після винесення наказу про її звільнення, а також з огляду на відсутність відповідного подання судді про виконання позивачем повноважень додаткового помічника на момент звільнення. Позивач ознайомилась із наказом Чернівецького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року №05-05/240-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та отримала трудову книжку 13 вересня 2021 року. Не погоджуючись із звільненням з посади помічника судді, позивач звернулась до суду з даним позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення прийшов до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу Чернівецького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року №05-05/240-к Про звільнення ОСОБА_1 в частині дати звільнення позивача із займаної посади помічника судді із одночасним зобов`язанням відповідача внести зміни до названого індивідуального акта щодо дати звільнення позивача із займаної посади помічника судді, а саме: з 09 вересня 2021 року на 20 вересня 2021 року, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні правовідносини в даній справі врегульовано нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року, Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, Кодексу законів про працю України, Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 18 травня 2018 року. Частиною другою та третьою статті 92 Закону №889-VIII визначено, що працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи або на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи або припинення діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби. Згідно ч.4 ст. 92 Закону №889-VIII на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 та частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України. Статтею 157 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII передбачено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді. Згідно вимог Законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу" розроблено Положення про помічника судді, що затверджено Рішенням Ради суддів України 18 травня 2018 року №21, яке визначає єдині засади й умови діяльності, правовий статус особи, яка займає посаду помічника судді. Пунктом 1 Положення №21 визначено, що відповідно до частини першої статті 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Правовий статус, умови діяльності помічників судді визначаються Законом України Про судоустрій і статус суддів, статтею 92 Закону України Про державну службу , нормативно-правовими актами з питань оплати праці працівників патронатних служб і цим Положенням. Посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України Про державну службу, крім статті 92 Закону України "Про державну службу". Пунктом 2 Положення №21 визначено, що помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Згідно п.7 Положення №21 судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Пунктом 8 Положення №21 передбачено, що помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду. Відповідно до пункту 11 Положення №21 у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби. У зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження, про що на підставі подання відповідного судді та особистої заяви помічника судді видається наказ керівника апарату суду. У разі відсутності згоди помічника (помічників) судді на переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, або за умови неможливості переведення працівника за його згодою на посаду помічника судді або іншу посаду в апараті суду він (вони) підлягає (підлягають) звільненню з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Згідно ж пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення. Зокрема, в п. 12 Положення передбачено, що трудові відносини з помічником судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду. Отже, враховуючи вищенаведене можна дійти висновку, що безпосередній керівник позивача - суддя ОСОБА_2 діяв відповідно до вимог Закону та Положення і обґрунтовано вніс подання про звільнення позивача з посади помічника судді, а у Чернівецького апеляційного суду в свою чергу були наявні підстави для звільнення позивача із займаної посади помічника судді у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ст.36 КзПП України. Крім того, указаними нормами визначено умови, за яких помічник судді у разі звільнення судді із займаної посади може й надалі працювати в апараті суду, а саме: у разі звільнення судді з займаної посади помічника судді за його згодою наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби; у разі звільнення судді з займаної посади на помічника такого судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися і виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, у якого найбільше судове навантаження. Для цього необхідна як особиста заява помічника судді, так і подання судді, після чого керівником апарату суду видається відповідний наказ. Проте, якщо помічник суді не надав своєї згоди на переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи згоди на виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, або за умови неможливості переведення працівника за його згодою на посаду помічника судді або іншу посаду в апараті суду, то він підлягає звільненню з посади на підставі п.2 ст.36 КзПП України, тобто у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Щодо посилань апелянта на подання нею керівнику апарату суду заяви від 09 вересня 2021 року, у якій вона просила перевести її на рівнозначну посаду - на вакантну посаду помічника судді Чернівецького апеляційного суду, а також надавала згоду на виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, у якого найбільше судове навантаження, то така заява сама по собі без наявності письмового подання судді Чернівецького апеляційного суду щодо призначення позивача на посаду помічника такого судді (у разі відсутності у судді Чернівецького апеляційного суду помічника) або щодо призначення додатковим помічником (для суді, у якого найбільше судове навантаження), не могла слугувати підставою для задоволення вимог заяви та прийняття керівником апарату суду відповідного наказу. Відтак, апелянт безпідставно посилається на те, що тільки відмова помічника судді виконувати повноваження додаткового помічника відповідно до Положення, може бути підставою для звільнення помічника, а не відсутність подання судді, як це зазначено в рішенні суду. Крім того як було встановлено матеріалами справи, що у Чернівецькому апеляційному суді станом на 09.09.2021 р. всі вакантні посади помічників суддів заповнені, а також відсутні подання від інших суддів цього ж суду для виконання позивачем повноважень помічника (додаткового) іншого судді. Також, необґрунтованими є доводи апелянта, що у спірних правовідносинах мало місце зміни в організації виробництва з підстав подання її безпосереднім керівником достроково заяви про відставку та ініціатива керівника про дострокове припинення трудового договору з позивачем. Оскільки, позивач була призначена на посаду помічника судді за трудовим договором на визначений строк, а саме на час виконання суддею ОСОБА_2 повноважень зі здійснення правосуддя у Чернівецькому апеляційному суді та не довше ніж на період перебування судді у штаті суду та в день відрахування безпосереднього керівника судді ОСОБА_2 зі штату суду та на підставі його подання, ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Відтак, апелянт була звільнена у зв`язку з закінчення строкового трудового договору, а не договору, укладеного на невизначений строк. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарг не спростовують висновків суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 30 березня 2022 року. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»